Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Фахівці Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проаналізувавши звітність IV кварталу 2020 року, в частині бюджетного відшкодування ПДВ, виявили ряд помилок допущених платниками, які тягнуть за собою відмову у відшкодуванні ПДВ та порушення податкового законодавства.
Шановні платники, зверніть увагу на нижче перелічені помилки та врахуйте їх при заповненні декларації з ПДВ у наступному періоді декларування.
1. У додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» по декларації з ПДВ з зазначено в графі 3, 4 невірно вказано звітний (податковий) період у якому від’ємне значення відсутнє.
Згідно п. 200.1 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
2. Відображення у рядку 16.1 декларації суми ПДВ, яка не підтверджена за результатами попередніх перевірок контролюючим органом та є узгодженою.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період, а у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду (наказ Мінфіна від 28.01.2016 р. №21).
3. Включення до складу податкового кредиту звітного періоду податкових накладних зареєстрованих з порушенням термінів реєстрації.
Відповідно до п. 198.6 ПКУ, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
4. Перенесення у рядок 16.2 декларації за звітний період збільшення залишку від’ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків у інших звітних періодах.
Відповідно до пп. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіна від 28.01.2016 р. №21, значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення так і зменшення) враховується у рядку 16.2. декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
5. Відображення у податковій декларації податкових накладних та розрахунків коригування з дати складання яких минуло більше ніж 1095 днів.
Відповідно до п. 198.6 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку із придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
6. Відображення у додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» декларації з ПДВ контрагентів з неіснуючим індивідуальним податковим номером.
Відповідно до п. 198.6 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку із придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
