Операції, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, наведені у ст. 196 ПКУ. Звільнені від оподаткування ПДВ операції наведено у ст. 197 ПКУ, а також у підрозділі 2 розділу ХХ ПКУ.
Окремо підкреслимо, що також не вважаються об'єктом оподаткування ПДВ операції з постачання товарів або послуг із місцем їх постачання за межами митної території України (це випливає з норм ст. 185 ПКУ, а визначається за нормами ст. 186 ПКУ).
Відмінність операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, від необ'єктних полягає в тому, що у випадку «нульових» у постачальника виникає обов'язок за першою подією скласти відповідні ПН. А от на операції, звільнені від оподаткування, ПН складається, але окремо від решти обсягів господарської операції. Ми про це зазначили тут.
Правила заповнення декларації з ПДВ
За пп. 6 п. 3 розд. V Порядку №21 у рядку 5 декларації вказуються обсяги операцій з:
- постачання товарів/послуг, які відповідно до статті 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування;
- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ.
А звільнені від ПДВ операції відображають у рядку 2.2 (щодо експорту) і теж у рядках 5 та 5.1 (щодо решти операцій).
Для платників податку, які заповнюють рядок 5, та підприємств (організацій) осіб з інвалідністю обов’язковим є подання (Д5) (додаток 5).
(Д5) (додаток 5) заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 ПКУ.
Чи впливають операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, на обсяг операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ?
Нагадаємо, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої груп (п. 181.1 ПКУ).
Така реєстрація здійснюється у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ.
Для реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню:
- за основною ставкою ПДВ (20%),
- ставкою 7 відсотків,
- нульовою ставкою ПДВ,
- звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Тож операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, не впливають на обсяг операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплати страхових платежів?
Оскільки надання послуг зі страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ, та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).
Чи виникають у підприємства податкові зобов’язання з ПДВ у разі медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства?
Відповідно до пп. 196.1.3 п. 196.1 ст. 196 розд. V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
- надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;
- надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Тож операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ. Про це ми зазначали ось тут.
Операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності
Операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Який порядок оподаткування ПДВ операції з виплати дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом?
Відповідно до пп. 196.1.6 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі); виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом; надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв’язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями.
Чи оподатковується ПДВ внесення готівки до статутного фонду?
Не є об’єктом оподаткування, зокрема, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах (пп. 196.1.1 ПКУ).
Отже, операція із внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, за умови, що такі кошти підтверджені відповідними статутними та розрахунковими документами. Про це ми писали тут.
В яких випадках повернення частки засновнику призведе до виникнення податкових наслідків з ПДВ?
В ІПК від 15.01.2019 р. №138/6/99-99-15-03-02-15/ІПК вказувалося, що оподаткування ПДВ операції з повернення засновнику його внеску залежатиме від того, в якій формі здійснюється таке повернення:
- якщо повернення здійснюється у вигляді коштів або корпоративних прав та акцій інших суб'єктів, що належать такому товариству – така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ (оскільки така операція підпадає під п. 196.1.1 ПКУ);
- у разі повернення внеску у вигляді майна така операція підпадає під визначення постачання товару і оподатковується ПДВ на загальних підставах.
Чи нараховуються зобов’язання з ПДВ при передачі майна в оперативний лізинг (оренду) на вартість майна та на суму лізингових (орендних) платежів?
Передача майна в оперативний лізинг (оренду), а також повернення такого майна його власнику не є об’єктом оподаткування ПДВ.
При здійсненні платником ПДВ операцій з передачі майна в оперативний лізинг (оренду) об’єктом оподаткування ПДВ є вартість наданих послуг у межах договору лізингу (оренди), тобто сума лізингових (орендних) платежів підлягає оподаткуванню в загальновстановленому порядку за основною ставкою.
А от операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об’єктом оподаткування ПДВ.
При цьому відповідно до п. 187.6 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).
Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з продажу торгової марки?
Згідно з пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Тобто якщо покупець придбаває право на використання об’єкта права інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, то винагорода (платежі) за таке використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо об’єкти права інтелектуальної власності передаються у користування, володіння та/або розпорядження чи власність, то така операція є об’єктом оподаткування для особи, яка передає об’єкт такого права, оскільки відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Які операції з імпорту не є об’єктом оподаткування ПДВ?
Відповідно до пп. 196.1.16 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.
Відповідно до пп. 196.1.17 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ:
- ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, у несупроводжуваному багажі;
- ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача-юрособи або фізособи-підприємця в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях чи в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;
- ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, для одного одержувача-фізособи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.
Про це докладно ми писали тут.