Податківці в ЗІР зазначають, що відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) роялті – будь-який платіж, у тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» зі змінами та доповненнями, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме: на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
- як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
- за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
- за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
- за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
- за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Частиною першою ст. 1109 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями встановлено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором.
Підпунктом 6 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь, зокрема, юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати податку на прибуток чи сплачує податок на прибуток за ставкою іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Відповідно до пп. 141.9-1.1 п. 141.91 ст. 141 ПКУ резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах сплачує податок на прибуток підприємств за ставками, визначеними відповідно до пп. 136.1 та 136.8 ст. 136 ПКУ.
Згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ, під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.
Водночас зазначимо, що застосування резидентом Дія Сіті ставки податку у розмірі 9 відс. не передбачає звільнення резидентів Дія Сіті від оподаткування податком на прибуток підприємств, а сплату податку за іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставкою.
Таким чином, враховуючи, що резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах сплачує податок на прибуток підприємств як за базовою (основною) ставкою, яку встановлено у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, так і за іншою ставкою, яку встановлено у п. 136.8 ст. 136 ПКУ, то у разі якщо платник податку сплачує роялті на користь резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, такий платник податку коригує фінансовий результат до оподаткування відповідно до абзацу шостого пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
