21 листопада 2023 року були взяті за основу в першому читанні за підтримки 231 народного депутата Верховної Ради України законопроєкти №10168-2 та №10169-2 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України в частині здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів. Розповідає сайт ACC.
Ці ініціативи просуваються як захід для зменшення нелегального експорту аграрної продукції з України шляхом встановлення певних критеріїв для експортерів, а також гарантій, спрямованих на запобігання порушенням експортерами законодавства та, зокрема, обов’язку повернення валютної виручки в Україну за експортовану продукцію.
Компанії-члени Палати занепокоєні зазначеними проєктами законодавчих ініціатив, які створюють реальні ризики для сумлінних експортерів, ставлячи їх у важкі та несприятливі умови, а саме такими положеннями, запропонованими законопроєктами №10168-2 та №10169-2:
- Реальний ризик переривання експорту для законослухняних експортерів аграрної продукції.
Запропоновані ініціативи примушують експортерів з позитивною історією та відсутністю наміру порушення законодавства проходити дискреційні податкові та митні процедури.
Експортер не повинен відповідати за дисципліну своїх постачальників (виробників та/або продавців сільськогосподарської продукції).
Наявність зареєстрованої належним чином податкової накладної є достатньою підставою для експортера для віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту згідно з чинними нормами податкового законодавства (п. 201.10 ПКУ). Такий самий підхід повинен застосовуватися і до контролю експорту: відповідальність за незаконний ПДВ не може перекладатися на експортерів, які добросовісно здійснили купівлю продукції та отримали право на ПДВ-кредит у законному порядку. Отже, порушення законодавства попередніми постачальниками аграрної продукції чи їх «ризиковий статус» не можуть бути підставою для блокування експорту.
Законопроєктами пропонується надання переважно податковому органу невиправданих дискреційних повноважень, а саме: повноважень блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними за одноосібним рішенням самого податкового органу. Отже, це переносить відповідальність за порушення законодавства від справжніх порушників до експортерів.
Запровадження експортного мита як паралельного алгоритму регулювання експорту, який виглядає простішим та дешевшим у адмініструванні, створює значні ризики переходу переважної частини експортерів на цей алгоритм, що може значно знизити внутрішні закупівельні ціни і зашкодити сільгоспвиробникам.
Ці ініціативи створюють суттєві корупційні ризики та потенційне блокування експортного потоку аграрної продукції з України.
- Обмеження відшкодування ПДВ.
Зазначені вище законопроєкти фактично обмежують відшкодування ПДВ шляхом встановлення прямої залежності між фактом отримання експортером валютної виручки та можливістю відшкодовувати ПДВ у звітному місяці.
Ці ініціативи не адресують випадки, за яких експортер отримав передплату за товар або ж ним буде отримано валютну виручку в наступних періодах (наразі 90 днів). Таке регулювання спричиняє ризик для функціонуючої прозорої системи відшкодування ПДВ, яка була створена протягом 2015 - 2017 років та досі справедливо регулює різних експортерів, а також була високо оцінена іноземними інвесторами.
- Встановлення мінімальних експортних цін.
Законопроєктами пропонується встановити мінімальні експортні ціни відповідно до міжнародних біржових котирувань, які ніколи не відповідають реальним цінам на українському ринку, зокрема у Чорноморському регіоні.
Раніше було здійснено багато спроб імплементувати аналогічні регулювання, але вони не були успішними через відсутність котирувальних індикативних цін у Чорноморському регіоні.
Такий підхід, у випадку його імплементації, фактично обмежуватиме експорт аграрної продукції лише постачаннями з рівнем цін, які вважатимуться державою виправданими, що потенційно може примусити експортерів визнавати дефолти перед іноземними покупцями та, відповідно, призвести до переривання експорту з України.
Компанії-члени Американської торговельної палати в Україні не підтримують прийняті законопроєкти №10168-2 та №10169-2 у їх поточній редакції та наголошують на необхідності їх суттєвого доопрацювання з урахуванням пропозицій та коментарів експертів Палати.
***
Читайте також:
