Заходи контролю того чи іншого напряму в країні мають відповідати ознакам ризикованості конкретної трансакції.
Але наразі те, що Європейська Бізнес Асоціація чує від компаній, свідчить, що далеко не завжди така відповідність має місце. Зокрема, це стосується здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів, у тому числі зернових та олійних культур.
Так, питання полягає в тому, що заходи контролю за постачаннями, які здійснюються компаніями зі світовим іменем і тривалим досвідом роботи на українському ринку, повинні відрізнятися від заходів, що застосовуються до компаній, які можна віднести до більш ризикованого профілю перевірки. Отже, має бути встановлено чіткі критерії, за якими потрібно визначати потенційну ризикованість операцій виходячи із характеристик задіяних сторін.
Окремо зазначимо, що через важливість експорту сільськогосподарської продукції деякі компанії у порядку, визначеному законодавством, отримали статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Тож ефективне виконання своїх функцій такими компаніями повинно стати пріоритетом при впровадженні згаданих заходів контролю.
Водночас два законопроєкти – №10168-2 та №10169-2, які 21 листопада 2023 року були прийняті ВРУ за основу із доопрацюванням положень, а 4 квітня 2024 року запропоновані Комітетом ВРУ з питань фінансової, податкової та митної політики до розгляду у другому читанні, - ймовірно, створять корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання агроекспорту.
Спільнота вже висловлювала свої коментарі та перестороги до цих документів, проте питання все ще залишаються. Так, за даними представників бізнесу, існує висока ймовірність, що до другого читання в законопроєкті №10168-2 залишаться норми щодо можливості блокування податкових накладних на експорт. Варто наголосити, що блокування податкової накладної у контексті цього механізму означатиме блокування фізичного експорту товару (на відміну від нині діючого механізму блокування податкових накладних всередині країни, коли таке блокування не спричиняє зупинення руху товару, а лише має наслідком неотримання податкового кредиту покупцем).
Тож експерти Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації застерігають, що наслідком фізичного блокування експорту може стати колапс цілої системи морських портів України. Додатково це суттєво зменшить надходження валютної виручки в економіку України, чого нині не можна допускати. Крім цього, представники бізнесу висловлюють занепокоєння щодо можливого встановлення повноваження податкових органів блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними.
Ще одним положенням, яке не підтримує бізнес-спільнота, є порядок встановлення мінімально допустимих експортних цін. Так, мінімально допустимі експортні ціни встановлюватимуться один раз на місяць, що є недостатнім та у багатьох випадках може не відображати реальний рівень цін на ринку аграрної продукції у відповідний момент часу. Наслідком впровадження такого механізму буде неможливість укладення або виконання контрактів за цінами, які є насправді ринковими, а встановлений державою мінімум цін є застарілим у часі.
Також було встановлено, що в обох законопроєктах норми прописано так, що заборонять змішування пшениці для досягнення необхідних експортних специфікацій, і це є критичним для агрогалузі.
Водночас відповідно до тексту обох законопроєктів мінімальні експортні ціни щодо пшениці формуватимуться за класами, оскільки їм доступна інформація щодо внутрішнього ринку України, і тоді стає незрозумілим, з яким класом Державна митна служба України має порівнювати ціну експортного контракту на змішану пшеницю.
Враховуючи вищевикладене, Європейська Бізнес Асоціація просить підходити зважено та обдумано до процесу законодавчих змін у частині експорту аграрної продукції. Спільнота звертається до Голови ВРУ Руслана Стефанчука, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та просить не приймати ці ризикові для ринку та держави законодавчі ініціативи.
***
Читайте також: