Нова форма декларації з ПДВ: аналізуємо Наказ №400

Як ми повідомляли раніше, Мінфін своїм наказом від 09.08.2024 №400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» затвердив нові редакції форм ПН й РК до неї та декларації з ПДВ з додатками. Також оновлено форму уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ. 

Ці зміни були спричинені набранням чинності Закону №3706. Як наслідок, і ПН/РК, і декларацію з ПДВ доповнили новими реквізитами, в яких підлягатимуть відображенню операції з вивезення  товарів за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (або, як його ще називають, режиму експортного забезпечення – РЕЗ) та інформація про коригування показників за такими операціями.

Нові форми ПН та РК ми вже розглядали в попередній статті. 

А в цій статті розглянемо зміни, внесені в декларацію з ПДВ та порядок її складання. 

Нагадаємо, що зараз форму декларації з ПДВ, уточнюючого розрахунку до неї та порядок їх складання затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21. Ось до нього Наказ №400 і вніс зміни, про які йтиметься далі. 

Проте, сам Наказ №400 ще не опублікований. І за який саме звітний період ми складатимемо нову форму декларації з ПДВ, наразі невідомо. Про це ми обов’язково повідомимо, як тільки з’явиться нова інформація! 

Як показуватимемо суму від’ємного значення ПДВ?

Додатків до декларації з ПДВ тепер буде шість!

Адже об’єднуються додатки 2 та 3 до декларації у додаток 2. 

У зв’язку з чим буде змінено порядкові номери додатків 4, 5, 6, 7 до декларації на додатки 3, 4, 5, 6, відповідно. 

Тобто наразі в нас є два додатки: 

• довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);
• розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3).

Обидва говорять про суму від’ємного значення ПДВ (тобто про ситуацію, коли в декларації значення рядка 17 більше, ніж значення рядка 9). Інакше кажучи, коли податкового кредиту у звітному місяці більше, ніж податкових зобов’язань. В такому випадку в декларації заповнюється рядок 19. А у платника ПДВ виникає вибір, прописаний у п. 200.4 ПКУ. 

При від’ємному значенні суми ПДВ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Простими словами, це обмеження (сума, порахована за п. 200-1.3 ПКУ) – це сума ліміту реєстрації ПН/РК. Адже будь-яке використання від'ємного значення ПДВ, крім перенесення його до податкового кредиту наступного місяця, зменшує ліміт реєстрації і він не повинен отримати від’ємне значення. 

В разі відсутності податкового боргу, від’ємне значення ПДВ: 

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Зараз в декларації наступний алгоритм відображення від’ємного значення ПДВ: 

1. Бачимо значення в рядку 19. Воно рахується як різниця між значеннями рядків 17 і 9. Попри те, що це від’ємне значення ПДВ, в рядку 19 воно показується без знаку «мінус». 

2. Поруч, в службовому рядку 19.1, зазначаються два показники: 

• значення ліміту реєстрації на момент подання декларації. Будьте уважні: якщо робота над декларацією триває довгий час, це значення (яке вводиться вручну) треба буде перед поданням готової декларації перевірити і відкоригувати і його, і всі  рядки, пов’язані із від’ємним значенням ПДВ за потреби. Адже, як зазначено вище, у платника ПДВ є три варіанти використання від’ємного значення ПДВ і лише один з них (перенесення до податкового кредиту наступного місяця) не потребує порівняння з лімітом реєстрації ПН/РК на момент отримання податківцями декларації з ПДВ. 
• значення рядка 19, що перевищує зазначений ліміт. Наприклад, якщо в рядку 19 ми показали 1000 грн, а сума ліміту 800 грн, то в рядку 19.1 ми показуємо 200 грн. А якщо сума ліміту 1200 грн, то в рядку 19.1 ми показуємо нуль.  

3. Далі значення рядка 19.1 переноситься до рядка 21, звідки вона потрапляє до рядка 16.1 декларації наступного місяця. Проте, в рядку 21 показується значення не лише рядка 19.1, а сума рядків:  рядок 19.1 + рядок 20.3 поточної декларації. Це тому що відправити суму від’ємного значення на податковий кредит наступного місяця ви можете як понад значення ліміту реєстрації ПН/РК, так і в межах ліміту. 

4. Що ж до значення рядка 19 в межах реєстраційного ліміту  (тобто:  рядок 19 - рядок 19.1), то ось по ньому у платника ПДВ є три варіанти використання і всі вони відображені в рядку 20: 

• зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1);
• підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2). Тут вам дається вибір, куди саме спрямувати це бюджетне відшкодування: 
  • на рахунок платника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг (рядок 20.2.1)
  • у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2) 
• до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) – це значення показується в рядку 20.3. 

А тепер увага! Цей алгоритм складання декларації з ПДВ – не змінився. Тобто після того, як треба буде складати вже нову коментовану форму декларації, відображатимете в ній суму від’ємного значення з ПДВ ви за тим самим алгоритмом. Зміняться лише додатки, які при цьому треба складати. 

Зараз треба складати три додатки: 

• додаток Д2 - до рядка 21
• додатки Д3 і Д4 - до рядка 20.2. 

В новій формі декларації треба буде складати лише два додатки: 

• додаток Д2 – до рядків 19, 20.1, 20.2, 21 
• додаток Д3 – до рядка 20.2.

Додаток Д2 – що нового? 

Зараз в додатку Д2 наявні три таблиці, хоча абсолютна більшість платників ПДВ застосовує лише першу з них (таблицю 1). Це тому, що дві інші у Д2 складаються у нечастих ситуаціях передачі податкового кредиту «у спадок» - правонаступнику в разі реорганізації підприємства. 

В таблиці 1 ми показуємо суми від’ємного значення ПДВ, які переходять до податкового кредиту наступного місяця. Тобто розшифровуємо значення рядка 21 декларації з ПДВ. Графи 2-4 таблиці 1 заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.

Чи зміниться додаток Д2 в новій формі декларації? Так! Адже його поєднають з нинішнім додатком Д3. 

Нагадаємо, що зараз в додатку Д3 ми показуємо Розрахунок суми бюджетного відшкодування (таблиця 1) і Розшифровку суми ПДВ, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (таблиця 2). Що це і для чого це потрібно? 

Річ у тім, що існує ще одне обмеження, про яке ми вище, розглядаючи використання від’ємного значення ПДВ, не говорили. Але воно стосується лише сум бюджетного відшкодування. 

Якщо ви претендуєте на те, щоб забрати кошти з бюджету, ви маєте довести, що ви ці кошти перед цим сплатили. Ось саме це і наводиться в додатку Д3 зараз. Спочатку ви в таблиці 1 показуєте, яку суму бюджетного відшкодування ви маєте право отримати, а потім в таблиці 2 показуєте (в розрізі ІПН постачальника) за якими звітними періодами виникло це від’ємне значення ПДВ (тобто суми податкового кредиту, які його сформували). У разі формування від’ємного значення за рахунок: ввезення товарів на митну територію України - зазначається власний ІПН; отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, -  зазначається умовний ІПН «500000000000».

Що буде в новому додатку Д2? Всього чотири таблиці. 

Останні дві ми зараз розглядати докладно не будемо. Вони стосуються реорганізації підприємства і передачі залишку від’ємного значення правонаступнику. 

А ось дві перші (таблиця 1 та таблиця 1.1) – зацікавлять усіх. Бо тепер розшифровувати те, за якими ІПН у постачальників виникло від’ємне значення ПДВ доведеться не лише щодо сум бюджетного відшкодування (тобто того значення, яке показано в рядку 20.2 декларації), а усе від’ємне значення ПДВ (рядок 19 декларації). Незалежно від того, скористаєтесь ви правом на бюджетне відшкодування (і чи є воно в вас в цьому місяці) чи ні! 

Зверніть увагу: таблиця 1.1 стосується лише експортерів в РЕЗ і розшифровує значення графи 9 таблиці 1. Тобто, таблицю 1 складатимуть усі, хто має відємне значення ПДВ. А от таблицю 1.1 – лише експортери в РЕЗ. 

При цьому треба звернути увагу на примітки до таблиці 1: 

• вона заповнюється у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом;
• у разі формування від’ємного значення за рахунок: 
  • ввезення товарів на митну територію України ‒ зазначається власний індивідуальний податковий номер; 
  • отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України;

‒ зазначається умовний індивідуальний податковий номер "500000000000"; 

• у разі коригування податкових зобов’язань на підставі підпункту "в" підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу ‒ зазначається умовний індивідуальний податковий номер "300000000000"; 
• щодо залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року, на яку відповідно до підпункту 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року ‒ зазначається умовний індивідуальний податковий номер "900000000000" (при цьому у графі 2 зазначається "07", в графі 3 ‒ "2015", графи 5, 7 не заповнюються).

У графі 7 проставляється позначка "+" у разі, якщо від’ємне значення отримано правонаступником від реорганізованого платника податку.

Додаток Д3 – що нового? 

Нинішнього додатка Д3 вже не буде, тож його номер отримає нинішній додаток Д4. Втім, зміст додатка від цього не зміниться – як і раніше, здебільшого цей додаток платники застосовуватимуть для подання заяви на бюджетне відшкодування ПДВ. 

Додаток Д6 (новий додаток Д5)

Цей додаток ми складаємо у випадку розподілу сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку із отриманням товарів/послуг, за ст. 199 ПКУ. Тобто у випадку, якщо в нас є як оподатковані, так і неоподатковані ПДВ операції, і є товари, послуги або необоротні активи, які одночасно використовуються як в оподаткованих, так і в неоподаткованих операціях. 

Зараз в цьому додатку 4 таблиці: 

• Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях (таблиця 1)
• Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях (таблиця 2)
• Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях (таблиця 3)
• Розрахунок розподілу сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв’язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно касовий метод визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту та загальні правила визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту (таблиця 4).

В новій редакції цього додатку (Д5) таблиць буде всього три. Зміну легко вгадати: таблиці 3 (про необоротні активи, придбані до 1 липня 2015 року) вже не буде.  Відповідно, таблиця 4 стане таблицею 3. 

Також меншою стане і таблиця 1: в ній залишиться лише два рядки. При цьому перерахунок, який ви робите за наслідками календарного року за п. 199.2 ПКУ та п. 199.4  ПКУ, треба буде наводити в рядку 1 таблиці (зараз їх показують окремо в рядках 1 та 3). А перерахунок за п. 199.3 ПКУ буде наведено в рядку 2. 

Втім, зараз це ми докладно розглядати не будемо, лише наголосимо на змінах. Річний перерахунок ПДВ – це тема для окремої статті, яку ми обов’язково опублікуємо в грудні 2024 року.  

Той самий РЕЗ і зміни до декларації у зв’язку із ним

Про режим експортного забезпечення щодо агропродукції ми вже писали і не раз, тому зараз зосередимося лише на тому, як такі експортери повинні будуть показувати пільговані операції в декларації з ПДВ. 

Їх треба буде відображати в новому рядку 2.3 та у службових рядках до нього. 

В змінах до Порядку №21 зазначається, що: 

• у рядку 2.3.1 будуть вказуватися обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
• а у рядках 2.3.2 та 2.3.3 (залежно від ставки оподаткування) будуть вказуватися дані операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за основною ставкою або ставкою 14 % відповідно до вимог підпункту «б» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. 

Пільга означає і відповідальність за порушення порядку її застосування. Нагадаємо, що зараз в декларації є рядки 7 та 8, у яких відображається коригування податкових зобов’язань. Причому до рядка 7 складається додаток Д1. 

В новій формі декларації рядка 7 (загального) не буде. Натомість з’являться 6 нових рядків: 

- Коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань (рядок 7.1) 

• у тому числі коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 7.1.1.)

- Коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарі (рядок 7.2) 

• за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 7.2.1)
• за операціями, що оподатковуються за основною ставкою (рядок 7.2.2) 
• за операціями, що оподатковуються за ставкою 14 % (рядок 7.2.3)

У рядку 7.1.1 (з рядка 7.1) відображається коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою.

У рядках 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 (залежно від ставки оподаткування) відображається коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів у випадках, визначених підпунктом 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

У разі коригування податкових зобов’язань у зв’язку із приведенням у відповідність розміру ставки, застосованої відповідно до підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, до ставки, передбаченої підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, сума коригування податку вказується у колонці Б рядків 7.2.2 та 7.2.3 (залежно від ставки оподаткування) декларації. При цьому колонка А таких рядків не заповнюється.

При заповненні рядків 7.2.2 та/або 7.2.3 у разі коригування податкових зобов’язань на підставі підпунктів «б», «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу відомості про таке коригування зазначаються в таблиці 1.3 (Д1) (додаток 1).