Головне управління ДПС у Тернопільській області зазначає, що згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (ПКУ), сума податку на додану вартість (ПДВ), яка підлягає сплаті або відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкових зобов’язань за звітний період і сумою податкового кредиту.
Якщо податковий кредит перевищує податкові зобов’язання, утворюється від’ємне значення ПДВ. Це значення може бути використане платником для зменшення свого податкового боргу з ПДВ, зокрема і в частині боргу, який розстрочено або відстрочено (п. «а» п. 200.4 ст. 200 ПКУ).
Використання такого права відображається в рядку 20 податкової декларації з ПДВ. Якщо від’ємне значення використовується для зменшення боргу – сума зазначається також у рядку 20.1 декларації. Ця сума повинна відповідати даним графи 8 таблиці 1 Додатка 2 (Д2) до декларації (п. 5 розд. V Порядку №21, затвердженого наказом Мінфіну №21 від 28.01.2016).
Усі податкові нарахування, включаючи від’ємне значення ПДВ, відображаються в інтегрованій картці платника (ІКП). ІКП ведеться автоматизовано ДПС відповідно до Порядку №5, затвердженого Мінфіном (наказ від 12.01.2021 №5).
Якщо сума від’ємного ПДВ менша або дорівнює сумі податкового боргу, відбувається зменшення боргу. Це здійснюється поетапно:
- Спочатку – основний платіж;
- Потім – штрафи (за наявності);
- Далі – пеня та інші нарахування (якщо були розстрочення/відстрочення).
У випадку коли сума від’ємного значення перевищує розмір податкового боргу, надлишок отримує окремий статус – «сума перевищення від’ємного значення ПДВ», яка може бути врахована в наступних періодах або спрямована на бюджетне відшкодування.
Зарахування від’ємного значення ПДВ у рахунок погашення боргу здійснюється у день подання декларації, у зазначеній черговості: спершу – основний борг, далі – штрафи, потім – пеня.
