Податкові терни неприбуткових організацій

Звичайно, неточності у формулюванні деяких вимог податкового законодавства дають простір для його трактування з метою посилення фіскальної складової. Але в цьому разі маємо суперечності двох статей Податкового кодексу. Перша з них, ст. 153 ПКУ, регламентує правила оподаткування операцій з валютою. Вона зобов'язує доходи і збитки від продажу валюти відображати в податковому обліку. Її дія поширюється на всіх платників податків. Але не забуваймо, що для неприбуткових організацій є окрема стаття 157 ПКУ, яка регулює оподаткування винятково організацій цього сектора. Апріорі інші статті податкового законодавства в частині податку на прибуток не повинні поширюватися на ці організації. Інакше як розуміти той факт, що в податковій звітності для неприбуткових організацій не передбачено відображення збитків як таких. Отже, збиток від продажу валют не може бути відображений. От і виходить повна несправедливість: для одних дозволено відображати і дохід, і збиток, а іншим можна відображати тільки дохід і відповідно податок без права його зменшення у разі зміни курсу, а курс є досить нестабільним.
От і все протиріччя: маленька невідповідність — великі проблеми. І не тільки у неприбуткових організацій, але й у їх донорів, які надсилають їм допомогу у валюті. Адже жодному з бюджетів грантових проектів немає такої статті, як податок на дохід під час продажу валюти, отриманої у вигляді безповоротної допомоги, оскільки сама допомога згідно з тим таки Податковим кодексом не оподатковується.
Що робити? Платити чи не платити податок неприбутковим організаціям з доходу при продажу валюти? Запитання поки що залишається відкритим.
Наталія Науменко