Резерв сумнівних боргів покупців з ТОТ у 2026 році: алгоритм обліку

1. Бухгалтерський облік резерву сумнівних боргів
2. Податок на прибуток: наслідки створення резерву сумнівних боргів
3. Чи може підприємство за рахунок створення РСБ оптимізувати податок на прибуток?
4. Що відбувається з ПДВ при списанні боргу покупця з ТОТ?

Розглянемо ситуацію з практики:

На балансі підприємства є дебіторська заборгованість на суму 60 тис. грн юрособи-покупця, яка розташоване на території, що (вже після виникнення боргу) отримала статус тимчасово окупованої.

На зв'язок представники покупця не виходять.

В офіційних реєстрах інформація про ліквідацію юросіб-покупців або порушення справи про їх банкрутство відсутня.

Чи потрібно створювати резерв сумнівних боргів для такої дебіторської заборгованості?

Бухгалтерський облік резерву сумнівних боргів

Відповідно до п. 7 НП(С)БО 10, поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включають до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюють величину резерву сумнівних боргів.

Величину резерву сумнівних боргів визначають за одним із методів (п. 8 НП(С)БО 10):

1. застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
2. застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом абсолютної суми сумнівної заборгованості величину резерву визначають на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Причому згідно з п. 4 НП(С)БО 10 сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є невпевненість в її погашенні боржником.

Відповідно до п. 10 НП(С)БО 10, нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період показують у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

У бухгалтерському обліку нарахування резерву сумнівних боргів фіксують проведенням: Д-т 944 К-т 38.

Це загальні правила. Але слід врахувати і особливості останніх років.

Зазвичай перше, на що дивляться кредитори, якщо немає жодної додаткової інформації про боржника, це строк давності. І тут слід нагадати, що на 5 з половиною років перебіг такої давності у цивільних та господарських відносинах був призупинений.

Увага – позовна давність!

З 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України від 14.05.2025 №4434-IX, який відновив перебіг строків позовної давності у цивільних та господарських відносинах (шляхом вилучення п. 19 із Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Це означає, що затяжна пауза, яка тривала ще з часів COVID-карантину (з 02.04.2020) та воєнного стану, завершилася.

Якщо заборгованість виникла у період дії такого призупинення (наприклад, у 2022 році), то відлік загального 3-річного строку давності почався лише з 04.09.2025. Таким чином, станом на червень 2026 року минуло лише близько 9 місяців позовної давності, і строк її дії триває.

Оскільки підприємство не впевнене у погашенні цієї суми через окупацію території, де перебуває покупець, заборгованість підпадає під визначення сумнівної (п. 4 НП(С)БО 10).

Це є законною підставою для створення резерву сумнівних боргів (РСБ). А метод розрахунку суми резерву підприємство має визначити наказом про облікову політику. Докладно про створення такого наказу ми розповіли тут.

Тип дебіторської заборгованості має значення!

Описані вище правила створення резерву сумнівних боргів стосуються виключно фінансової дебіторської заборгованості (тобто заборгованості покупців за вже відвантажені їм товари, роботи чи послуги, яка має бути погашена грошима).

Якщо ваше підприємство перерахувало покупцю чи постачальнику на ТОТ передоплату (аванс), а товар так і не отримало – така заборгованість є товарною. Відповідно до п. 7 НП(С)БО 10, під таку заборгованість резерв сумнівних боргів у бухгалтерському обліку не створюється, оскільки вона не є фінансовим активом.

Товарна дебіторська заборгованість обліковується за первісною вартістю і спирається безпосередньо на витрати (Д-т 944 – К-т 371) лише тоді, коли вона офіційно набуде статусу безнадійної (наприклад, після закінчення позовної давності з урахуванням правил Закону №4434-IX).

Податок на прибуток: наслідки створення резерву сумнівних боргів

У бухгалтерському обліку сума нарахованого резерву списується на фінансовий результат (проведенням Д-т 791 К-т 944 – 60 000 грн).

А він є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.1 ПКУ).

Якщо підприємство належить до категорії платників, які коригують фінансовий результат на податкові різниці (тобто мають річний дохід понад 40 млн грн або прийняли рішення про коригування добровільно), воно зобов’язане застосувати збільшуючу податкову різницю згідно з пп. 139.2.1 ПКУ.

При створенні резерву сумнівних боргів

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму створеного в бухгалтерському обліку резерву сумнівних боргів (у нашій ситуації – на 60 тис. грн). У результаті цього коригування витрати від створення резерву нівелюються, і сума РСБ у періоді його створення не впливає на кінцевий об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Суму збільшуючої різниці відображають у рядку 2.1.2 додатка РІ до Декларації з податку на прибуток підприємств.

Чи може підприємство за рахунок створення РСБ оптимізувати податок на прибуток?

Відповідь залежить від того, чи застосовує компанія податкові різниці:

1. Для малодохідних підприємств (які не коригують фінрезультат): створення резерву є дієвим інструментом законного відтермінування сплати податку. Нарахувавши резерв у бухгалтерському обліку (Д-т 944 К-т 38), підприємство одразу зменшує фінансовий результат до оподаткування, а відповідно – й об’єкт оподаткування податком на прибуток вже у періоді створення такого резерву.
2. Для високодохідних підприємств (які застосовують податкові різниці): миттєвої оптимізації у періоді створення резерву дійсно немає. Бухгалтерські витрати нівелюються збільшуючою різницею у рядку 2.1.2 додатка РІ.

Однак у майбутньому, коли така заборгованість відповідатиме ознакам безнадійної за правилами ПКУ (зокрема, після закінчення строку позовної давності, перебіг якого відновлено з 04.09.2025) і буде списана за рахунок створеного резерву (Д-т 38 К-т 361), платник отримає право на зменшуючу податкову різницю за пп. 139.2.2 ПКУ. Її відображають у рядку 2.2.3 додатка РІ.

Висновок: для високодохідників створення резерву – це не втрата витрат, а лише їх перенесення на той майбутній звітний період, у якому борг офіційно набуде статусу безнадійного в розумінні пп. 14.1.11 ПКУ.

Що відбувається з ПДВ при списанні боргу покупця з ТОТ?

Якщо ваше підприємство свого часу відвантажило товар покупцю на ТОТ, ви нарахували податкові зобов'язання з ПДВ.

Проте тепер, коли борг визнано сумнівним і під нього створено резерв, ПДВ-зобов'язання не коригуються.

Навіть коли в майбутньому ви будете списувати цю заборгованість як безнадійну (за рахунок резерву або напряму на витрати), зменшити податкові зобов'язання з ПДВ ви не зможете. Адже оскільки товар було фактично відвантажено (поставка відбулася), то підстав для коригування ПДВ за ст. 192 ПКУ немає, навіть якщо оплату за товар так і не було отримано.

***

Де прочитати більше про дебіторську заборгованість та резерв сумнівних боргів?

• Прощення заборгованості за товар: які наслідки з ПДВ у покупця?
• Усе про резерв сумнівних боргів на підприємстві (+ 4 приклади та корисні поради бухгалтеру)
• Інвентаризація резерву сумнівних боргів і забезпечень – 2025: строки, правила, облік та податки
• Безнадійна дебіторська заборгованість у 2026 році: бухгалтерський облік, податкові наслідки, приклади операцій