• Посилання скопійовано

«Сільське господарство» №7(21) | 30.07.2019 р.

Двадцять перший лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена сільському господарству, фермерству і земельним відносинам

«Сільське господарство» №7(21) | 30.07.2019 р.

Це – вже двадцять перший (і сьомий  у 2019 році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена сільському господарству, фермерству і земельним відносинам.

З моменту написання попереднього листа минуло більше місяця і за цей час з’явилося багато цікавого та нового.

 

Цього разу ми:

  • розповімо, як придбавати сільгосппродукцію у населення;
  • повідомимо, що с/г виробникам з податку на прибуток потрібно звітувати за загальними строками;
  • дізнаємося, як доплачуватимуть ЄСВ сімейним фермерським господарствам;
  • визначимося, на який строк укладаються сезонні трудові договори;
  • нагадаємо, як бути  з реєстрацією платником ЄСВ члену фермерського господарства, який став працівником.

Гарного вам читання!

***

 

На який строк можна укладати трудові договори з сезонними працівниками?
Під час приймання на сезонні роботи трудовий договір з працівником можна укласти не більше як на 6 місяців.

Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов можуть виконуватися лише упродовж певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців. Сезонний трудовий договір є різновидом строкового трудового договору.

Сезонними вважаються роботи, які, зокрема, містяться в Списку сезонних робіт і сезонних галузей.

При укладенні сезонного трудового договору роботодавець зобов’язаний попередити працівника про сезонний характер роботи, що відображається в наказі (розпорядженні) про прийом на роботу, у якому зазначається, що даний працівник приймається саме на сезонну роботу.

Сезонні працівники мають право на відпустки (зокрема, на щорічну основну відпустку). Тобто сезонний працівник, що працює за такою посадою 6 місяців, матиме право лише на 12 календарних днів відпустки.

Роз’яснення Держпраці на цю тему та наш коментар до нього читайте тут.

 

Член фермерського господарства став працівником: що з ЄСВ?
Дніпропетровські податківці наголосили, що не є платниками ЄСВ члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний соцвнесок із суми нарахованої зарплати.

Тому якщо член фермерського господарства уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до ДФС заяву про зняття з обліку платника ЄСВ за формою №7-ЄСВ та знятись з обліку.

 

Як доплачуватимуть ЄСВ сімейним фермерським господарствам?
Кабмін постановою від 22.05.2019 р. №565 затвердив Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Але право на отримання доплати матимуть члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юрособи, яке зареєстроване «єдинником» IV групи.

Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати ЄСВ та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати. Про це та про те, в яких розмірах буде надаватися доплата читайте ось тут.

 

С/г виробникам з податку на прибуток потрібно звітувати за загальними строками
Податківці у підкатегорії 102.23.01 ресурсу «ЗІР» навели норми п. 137.5 ПКУ.

Так, з 01.07.2017 року ПКУ не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток. Тому виробники с/г продукції визначають звітний період за загальними правилами.

Тобто, якщо річний дохід виробників с/г продукції від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 мільйонів гривень, то звітними періодами для податку на прибуток є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Якщо такий дохід не перевищує 20 млн грн, то такі платники застосовують річний звітний період, який починається з 1 січня по 31 грудня поточного звітного року. Про це читайте тут.

 

І наостанок – аналітика від редакції
За яких умов доходи, отримані від продажу власної сільгосппродукції, не включаються до оподатковуваного доходу? Чи треба сплачувати ПДФО та військовий збір податковому агенту? Чи зазначати інформацію щодо нарахованих доходів в формі №1ДФ? Про це все ми писали тут.

 

***

Наразі це все.
Більше новин на тему сільського господарства ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Тематичні розсилки/Сільське господарство

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Сільське господарство»