Це – дванадцятий цього року (сімдесят перший загалом і двадцятий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена готівковим розрахункам та РРО. За місяць, який минув з написання попередньої розсилки, зʼявилося достатньо новин на тему застосування РРО та правил роботи з готівкою. Зокрема:
- підкреслимо, що Мінфін планує змінити Положення про форму фіскального чека;
- визначимося, хто з торговців має почати застосовувати платіжні термінали з 2024 року;
- наведемо нюанси закриття зміни в РРО через повітряну тривогу;
- проінформуємо, що ДПС підготувала зміни до обовʼязкового застосування POS-терміналів торговцями;
- дізнаємося, чи може працівник повернути підзвітні кошти пізніше трьох робочих днів з дня скасування відрядження.
Гарного вам читання!
Мінфін планує змінити Положення про форму фіскального чека
13 грудня Мінфін оприлюднив проєкт свого наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13». Ним передбачено:
- можливість зазначення у фіскальному касовому чеку спрощеної назви товару та використання для визначення групи товарів чи послуг Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016:2010);
- визначення ідентифікатора електронної марки акцизного податку/серійного номера електронної марки акцизного податку обов’язковим реквізитом розрахункового документа при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
- доповнення форм розрахункових документів реквізитами паспортного документа та інформацією, необхідною для контролю обсягів проданих тютюнових виробів та алкогольних напоїв (для магазинів безмитної торгівлі);
- визначення понять «платіжний термінал, з’єднаний з реєстратором розрахункових операцій/програмним реєстратором розрахункових операцій» та платіжний термінал, поєднаний з реєстратором розрахункових операцій/програмним реєстратором розрахункових операцій».
Про це ми зазначали у своїй новині тут.
Хто з торговців має почати застосовувати платіжні термінали з 2024 року?
Нагадаємо, що зараз встановлено строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:
1) з 1 січня 2023 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4);
2) з 1 січня 2024 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4);
3) з 1 січня 2025 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4);
4) з 1 січня 2026 р. - торговці - ФОПи - платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Тож з 2024 року такий обовʼязок настане у торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб.
Нюанси закриття зміни в РРО через повітряну тривогу
Черкаські податківці зазначили, що у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов'язані припинити реалізацію товарів (послуг) та залишити магазин (торговий зал).
У випадку якщо повітряна тривога тривала у проміжку часу, в якому господарський об'єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО/програмному РРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/програмному РРО.
Аналогічними дії суб'єкта господарювання можуть бути і в разі аварійного відключення світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чека (щоденного Z-звіту).
ДПС підготувала зміни до обовʼязкового застосування POS-терміналів торговцями: що нового?
1 грудня ДПС на своєму сайті оприлюднила проєкт постанови КМУ зі змінами до Постанови №894 щодо обовʼязкового застосування платіжних терміналів торговцями. З текстом проєку можна ознайомитися тут.
Проєктом постанови запропоновано:
- обмежити дію норм Постанови №894 - вони не діятимуть у сфері оптової торгівлі;
- встановити співвідношення мінімальної кількості місць проведення розрахунків, де торговці будуть зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), до загальної кількості місць розрахунків у господарській одиниці, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
А співвідношення буде таке.
У разі якщо у господарській одиниці облаштовано два місця для здійснення розрахунків за товари (послуги), кількість місць, де торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), має становити не менше ніж 50 відсотків від загальної кількості місць проведення розрахунків у такій господарській одиниці.
Якщо ж кількість місць для здійснення розрахунків у господарській одиниці становить більше двох, кількість місць, де торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків, має становити не менше двох третіх від загальної кількості таких місць для здійснення розрахунків.
Чи може працівник повернути підзвітні кошти пізніше трьох робочих днів з дня скасування відрядження
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку в касу або на відповідний рахунок підприємства. Це встановлено абз. 5 п. 11 розд. II Інструкції №59.
При цьому нормами законодавства не передбачено додаткових строків для повернення коштів, отриманих як аванс на відрядження, у випадках якщо відрядження не відбулося з поважних причин (у тому числі у разі хвороби працівника). Про це ми писали тут.