Це – другий з початку року (сто сімдесят третій загалом і сімдесят четвертий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, і нам є про що розповісти. А саме:
- з’ясуємо, що робити, щоби ПН/РК не блокували;
- розглянемо, коли реєструвати ПН та РК у лютому 2026 року;
- зазначимо, які штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК до них у 2026 році;
- розповімо, що Южаніна наполягає на скасуванні штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН на період нестабільного електропостачання;
- зауважимо, що обовʼязкову реєстрацію ПДВ ФОПів можуть відтермінувати ще на рік (або й зовсім не запровадити);
- роз’яснимо, чи повинен платник єдиного податку платити ПДВ з послуг нерезидента;
- розкажемо, як відображається у ПДВ-обліку операція з придбання генератора.
Гарного вам читання!
Блокування реєстрації ПН/РК у 2026 році та як цього уникнути
Відмова в реєстрації (блокування) ПН/РК завдає платникам ПДВ чимало клопоту.
- Чим вона регламентується?
- Які ПН/РК реєструються безумовно?
- Які етапи перевірки проходять інші ПН/РК?
- Які є критерії ризиковості?
- Що зробити, щоб ПН/РК не блокували?
Читайте у великій статті від редакції.
Коли реєструвати ПН та РК у лютому 2026 року?
Ще з 16 січня 2023 року діють нові строки реєстрації в ЄРПН на час війни. А саме: вони поширюються на час дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Граничним днем для реєстрації ПН та РК за І половину місяця є 5 число наступного місяця, а за ІІ половину – 18 число. Тобто 5 лютого (четвер) та 18 лютого (середа) 2026 року протягом усього дня (з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин) можна реєструвати ПН/РК за І та ІІ половину січня 2026 року.
Які штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК до них у 2026 році?
Відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ штраф за порушення платником ПДВ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, встановлюється у таких розмірах:
- до 15 календарних днів – 2% суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК;
- від 16 до 30 календарних днів – 5% такої суми ПДВ;
- від 31 до 60 календарних днів – 10% такої суми ПДВ;
- від 61 до 365 календарних днів – 15% такої суми ПДВ;
- на 366 і більше календарних днів – 25% такої суми ПДВ.
Штрафи у цих розмірах застосовуються у разі порушення граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року. Якщо ж ПН/РК датовані до 16.01.2023 року, то їх несвоєчасна реєстрація тягне за собою накладання штрафу у розмірах, встановлених п. 120-1.1 ПКУ.
Більше читайте у статті від редакції.
ДПС не може штрафувати платників податків у разі невиконання ними обовʼязків через блекаути!
Ніна Южаніна наполягає на термінових змінах до ПКУ — на скасуванні штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на період нестабільного електропостачання. Інакше держава фактично каратиме бізнес за блекаути, на які він не має жодного впливу.
Водночас Гетманцев переконаний: достатнім і необхідним доказом щодо неможливості виконати свій податковий обовʼязок під час блекаутів є офіційне повідомлення про відключення на офіційних каналах енергогенеруючих компаній.
Чи повинен платник єдиного податку платити ПДВ з послуг нерезидента?
З одного боку - Розділ V ПКУ вимагає платити, з іншого боку - Розділ ХІV ПКУ звільняє від сплати ПДВ (за винятком 3 групи зі ставкою 3% і 4 групи).
Платнику єдиного податку важливо розмежувати «норми ПКУ» та «судову практику» і відповідно оцінити ризики:
- Норми п. 180.2, 186, 208 ПКУ та підзаконні акти щодо Розрахунку податкових зобов’язань формально залишаються чинними, а позиція ДПС наразі офіційно не змінилася. Тож контролюючі органи, ймовірно, й надалі наполягатимуть на нарахуванні ПДВ неплатниками – отримувачами послуг від нерезидентів.
- Позиція Верховного Суду у справі №520/32392/24 є вагомим аргументом на користь платників єдиного податку, але застосування цього підходу на практиці майже напевно супроводжуватиметься спорами, донарахуваннями та необхідністю обстоювати свою позицію в адміністративному та судовому порядку.
Щоб сформувати більш усталену практику, платникам доцільно:
- фіксувати свою правову позицію у внутрішніх документах;
- за можливості отримувати індивідуальні податкові консультації;
- у разі донарахувань використовувати посилання на зазначену постанову ВС та норми розд. XIV ПКУ при оскарженні ППР.
Генератор на підприємстві – 2026: що з ПДВ?
Через відключення електроенергії суб’єкти господарювання вимушені використовувати електрогенератори та придбавати (і списувати) паливо для них. Як це робити, які потрібні дозволи і ліцензії, як відобразити в обліку і які податки платити – читайте у статті.
У ПДВ-обліку операція з придбання генератора на території України відображається стандартно. Тобто якщо продавець є платником ПДВ і він складе та зареєструє у ЄРПН податкову накладну, то покупець (якщо він також є платником ПДВ) матиме право включити сплачений ПДВ за такою операцією до податкового кредиту (ст. 198 ПКУ).
Якщо генератор придбавається за кордоном, то в загальному випадку імпортер має сплатити ПДВ при ввезенні активу в Україну і суму сплаченого ПДВ має право включати до свого податкового кредиту.
Водночас у деяких випадках платити ПДВ на митниці не доведеться. Адже відповідно до п. 87-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ починаючи з 27.07.2024 і на період дії воєнного стану, але не більш як до 1 січня 2026 року, при ввезенні певних потужних генераторів імпортери звільняються від сплати імпортного ПДВ.
Так, під звільнення від імпортного ПДВ потрапляють деякі бензинові генератори, а саме:
Так, під звільнення від імпортного ПДВ потрапляють деякі бензинові генератори, а саме:
- електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням потужністю понад 7,5 кВхА, але не більш як 375 кВхА (код УКТ ЗЕД 8502 20 40 90);
- електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням потужністю понад 375 кВхА, але не більш як 750 кВхА (код УКТ ЗЕД 8502 20 60 90);
- електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням потужністю понад 750 кВхА (код УКТ ЗЕД 8502 20 80 90);
- генератори змінного струму (синхронні генератори), крім фотоелектричних генераторів потужністю понад 750 кВхА (код УКТ ЗЕД 8501 64 00 00).
Звільнення не стосується генераторів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України, та/або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України.
Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»