Це – п’ятнадцятий з початку року (і дев’яносто другий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість. З моменту написання попередньої розсилки минуло два тижні, і нам є про що розповісти. А саме:
- дізнаємося, як уникнути проблем з реєстрацією податкових накладних у разі зміни директора;
- зазначимо, чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані в результаті округлень;
- проінформуємо, що ДПС оновила довідник умовних кодів причин коригування для РК до ПН;
- розповімо, що робити у разі несвоєчасної реєстрації ПН через нероботу сервісу ДПС, аби не було штрафу;
- з’ясуємо, як анулювати зареєстровану в ЄРПН ПН без факту поставки;
- визначимося, чи оподатковується ПДВ внесення готівки до статутного фонду.
Гарного вам читання!
***
Змінився директор: як уникнути проблем з реєстрацією податкових накладних?
Податківці у ІПК від 28.09.2021 р. №3603/ІПК/99-00-12-02-05-06 наголосили, що відповідь на питання щодо причин неможливості підписання ПН новим керівником необхідно шукати в отриманій квитанції про неприйняття ПН.
Наприклад, якщо відбулася зміна керівників (а саме керівник підписує ПН/РК на цьому підприємстві), платник податків може отримати квитанцію з таким змістом роз’яснення: «Документ не може бути прийнятий – Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» – кваліфікований електронний підпис особи, яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної».
Тож ПН, які були складені до зміни керівництва, не приймаються на реєстрацію в ЄРПН за підписом нового керівника.
Тому для уникнення таких ситуацій необхідно, щоби повний цикл оформлення ПН/РК (як виписка, так і реєстрація) був завершений до звільнення/зміни посадових (уповноважених) осіб, які працювали на дату їх складання. Про це все ми детально розповіли у своєму коментарі до згаданої ІПК ось тут.
Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані в результаті округлень?
Податківці з Офісу великих платників зазначили, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається у порядку, передбаченому ст. 188 ПКУ, та обраховується шляхом множення кількості (об’єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).
При цьому нормами ПКУ не передбачено врахування будь-яких округлень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ.
Таким чином, кошти, отримані понад вартість поставлених товарів/послуг в результаті округлень вартості товарів/послуг згідно з Постановою №25, до бази оподаткування ПДВ не включаються та в такому випадку окрема податкова накладна на суму коштів, отриманих внаслідок округлення, не складається.
ДПС оновила довідник умовних кодів причин коригування для РК до ПН
Нагадаємо, що з 1 грудня 2018 року у РК зазначається «код причини коригування» та «№з/п групи коригування». При цьому саме ДПС має їх визначати та оприлюднювати на своєму офіційному вебсайті. Про появу першого довідника ми писали тут.
І ось 24 вересня 2021 року ДПСУ на своєму сайті розмістила чергове оновлення Довідника умовних кодів причин коригування.
У переліку містилося на той момент 12 умовних кодів причин коригування. Проте з 1 жовтня 2021 року з нього виключено такі три коди:
- 302 - Усунення неоднозначностей
- 303 - Зменшення обсягу при нульовій кількості
- 304 - Зменшення кількості при нульовому обсягу.
Про це ми писали тут.
Несвоєчасно зареєстрували ПН через нероботу сервісу ДПС, але не хочете штрафу? Потрібні письмові докази
Податківці з Офісу великих платників навели судове рішення на користь ДПС. Так, судом було підтверджено правомірність винесеного Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкового повідомлення-рішення на загальну суму 13,17 млн гривень.
Колегією суддів Першого апеляційного адміністративного суду підтримано позицію ДПС та зроблено висновок про те, що допущення платником податку податкового правопорушення щодо недотримання граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Проте платником податків саме у цій справі не надано жодного доказу щодо здійснення ним усіх залежних від нього дій з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації спірних податкових накладних. Саме тому потрібно мати документальні підтвердження неможливості реєстрації ПН, аби потім не було штрафу.
Склали та зареєстрували в ЄРПН ПН без факту поставки: як виправити?
У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.
У такому РК:
- у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку; у заголовній частині розрахунку коригування – дані зі заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
- у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів). Про це ми писали тут.
Чи оподатковується ПДВ внесення готівки до статутного фонду?
Тернопільські податківці навели норму пп. 196.1.1 ПКУ. За нею не є об’єктом оподаткування, зокрема, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах.
Саме тому операція з внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, за умови, що такі кошти підтверджені відповідними статутними та розрахунковими документами.
***
Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
