Це – вже п’ятий (і другий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Зокрема:
- розкажемо про удосконалення механізму «єдиного вікна» на українських митницях;
- дізнаємось, коли транспортні витрати підлягають виключенню з митної вартості;
- з’ясуємо, чи можна за тимчасовою митною декларацією формувати податковий кредит;
- проконсультуємо, як бути у ситуації, коли нерезидент надав первинні документи зі запізненням;
- визначимося, як буде відбуватися розстрочення сплати ПДВ під час імпорту обладнання на підставі затвердженого порядку;
- а наостанок – наведемо позицію податківців щодо визнання операції контрольованою, якщо вона проводилися менше року.
Гарного вам читання!
***
На митницях удосконалено механізм «єдиного вікна»
Уряд затвердив постанову від 31.01.2018 р. №44, якою продовжив на 1 рік можливість добровільного застосування системи «єдиного вікна» у випадках:
- переміщення товарів транзитом;
- вивезення за межі України товарів морським, залізничним та авіаційним транспортом;
- ввезення товарів у поштових та міжнародних експрес-відправленнях.
Крім того, встановлено перехідний період (90 днів) у вигляді добровільного застосування системи «єдиного вікна» у кожному новому місці митного оформлення, в яких розпочнеться застосування цієї системи.
Зміни почали діяти з 02.02.2018 року, а ми писали про це ось тут.
Чи можна за тимчасовою митною декларацією формувати податковий кредит?
По-перше, нормами та положеннями Митного Кодексу тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України.
По-друге, при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України податковий кредит з ПДВ формується платником на підставі належним чином оформленої митної декларації.
Тому за тимчасовою декларацією податковий кредит відображати немає підстав, оскільки вона не має статусу документа щодо завершення митного оформлення. Його можна визнати тільки за правильно оформленою митною декларацією, в т. ч. й за додатковою.
Про це читайте індивідуальній податковій консультації від 18.01.2018 р. №215/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також у нашій новині.
Коли транспортні витрати підлягають виключенню з митної вартості
Податківці в індивідуальній консультації від 05.02.2018 р. №464/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначили, що транспортні витрати можуть розподілятися між продавцем та покупцем товару у разі включення таких умов до зовнішньоекономічного договору (контракту). Але з ціни товарів за контрактом виключаються витрати на транспортування після ввезення оцінюваних товарів, тільки якщо вони:
- були включені до ціни товарів;
- документально підтверджені;
- піддаються обчисленню.
Якщо ці витрати не відповідають вищенаведеним умовам, вони не підлягають виключенню з митної вартості. У такому випадку транспортні витрати будуть оподатковуватися ПДВ у складі вартості імпортованих товарів.
Наш коментар до згаданого листа читайте тут.
В Україні створене експортно-кредитне агентство
7 лютого, на черговому засіданні Кабмін за ініціативи Мінекономрозвитку прийняв рішення про створення Експортно-кредитного агентства та затвердив його установчі документи. Агентство фактично розпочне свою діяльність тільки після внесення відповідних змін до Закону про ЕКА і буде діяти у формі приватного акціонерного товариства.
«Експортно-кредитне агентство сприятиме переходу України від сировинного експорту до експорту товарів і послуг з доданою вартістю. Ми плануємо взаємодіяти з Парламентом щодо внесення змін до закону про ЕКА відповідно до нашої позиції, щоб прийняти зміни, потрібні для ефективної роботи Агентства. Після цього розпочнеться формування команди і органів ЕКА, затвердження необхідних нормативних актів, затвердження операційних процедур агентства і зрештою - запуск його роботи», - прокоментував подію Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів.
Як буде надаватися розстрочення сплати ПДВ під час імпорту обладнання
Кабмін своєю постановою від 07.02.2018 р. №85 затвердив відповідний Порядок. За ним для розстрочення платнику ПДВ слід подати до митниці ДФС заяву за формою згідно з додатком 1 до Порядку №85.
До неї, крім загальних документів, передбачених статтею 335 МКУ, потрібно додавати:
- бізнес-проект, бізнес-план або інший документ, у якому зазначено технологічний процес з економічними розрахунками та очікувані результати діяльності;
- наявні висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, технічна документація, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень.
Протягом 10-ти робочих днів з дати надходження заяви рішення про розстрочення прийматиме митниця ДФС за рекомендацією комісії, що утворюється за рішенням керівника такої митниці. Якщо на дату надходження заяви до митниці ДФС сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн гривень, рішення приймається за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих днів з дати надходження заяви.
Рішення оформлюється згідно з додатком 2 до Порядку №85 та надається платнику податку безоплатно. Розстрочені суми ПДВ мають сплачуватися щомісяця у строк, встановлений у рішенні, з поданням додаткової митної декларації. В ній зазначаються відомості про митну вартість обладнання, визначену на дату поміщення такого обладнання у митний режим імпорту.
Звертаємо увагу: платник ПДВ протягом усього періоду користування розстроченням щомісяця не пізніше наступного робочого дня за днем сплати частини розстроченої суми податку має подавати до податкового органу Звіт про цільове використання обладнання, ввезеного на митну територію України для власного виробництва на території України.
Наостанок – два роз’яснення від податківців
Які наслідки виникають у разі надходження від нерезидента первинних документів із запізненням? Який курс інвалюти потрібно застосувати для відображення в обліку операції за такими документами? Про це читайте у статті з «Віснику. Офіційно про податки».
А думку ДФС щодо визнання операцій з пов’язаною особою контрольованими (період пов’язаності з 01.01.2017 р. по 30.11.2017 р.) читайте у індивідуальній податковій консультації («під визначення контрольованих підпадають здійснені господарські операції… які підлягають відображенню у звіті про контрольовані операції за умови, що річний дохід платника податку від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) та обсяг господарських операцій із таким контрагентом протягом цього періоду, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків).
У разі якщо обсяг таких господарських операцій платника податків із таким контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не досяг 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), такі господарські операції не включаються до звіту про контрольовані операції»).
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»