Це – вже двадцятий (і шостий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності.
У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- проінформуємо про скасування обов'язкового продажу валюти;
- розповімо про нові правила оподаткування міжнародних посилок;
- поговоримо про облік імпортного обладнання;
- з'ясуємо, чи допускається відступлення права вимоги або переведення боргу у ЗЕД;
- розповімо, чи виникають контрольовані операції у «єдинника» IV групи при здійсненні операцій з нерезидентами;
- дізнаємося, хто з суб'єктів ЗЕД-діяльності може застосовувати електронні платіжні системи для розрахунків.
Гарного вам читання!
***
Скасовано обов’язковий продаж валютних надходжень
Постановою від 18.06.2019 р. №78 Нацбанк скасував обов’язковий продаж 30% валютних надходжень. Ця новація запрацювала з 20 червня 2019 року.
Валютні надходження бізнесу, зараховані на їх розподільчі рахунки упродовж 19 червня, вже не підлягали обов’язковому продажу.
На думку НБУ, це валютне послаблення не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності. За статистикою останніх років (коли норматив обов’язкового продажу валютних надходжень становив 50%, так і з 1 березня 2019 року, коли він був зменшений до 30%), бізнес загалом продавав понад 90% валюти.
З 1 липня почнуть діяти нові правила оподаткування міжнародних посилок
Усі міжнародні посилки для громадян, вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, будуть оподатковуватися у другій половині 2019 року та протягом всього 2020 року.
Нарахування митних платежів на товари, що переміщуються в міжнародних поштових відправленнях та є об’єктами оподаткування, здійснюються на дату подання операторами поштового зв’язку відправлення для здійснення митного огляду разом з митними деклараціями СN 23 та іншими необхідними документами, а не на момент їх купівлі за кордоном. Ми писали про це тут.
Чи допускається відступлення права вимоги або переведення боргу у ЗЕД?
У підкатегорії 114.02 «ЗІР» податківці нагадали, що переведення боргу регулюється ст. 520-524 ЦКУ. Відповідно боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов’язання, вступ до зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов’язання при зміні суб’єктного його складу. При цьому переведення боргу можливе лише за згодою кредитора.
У випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента. У такому випадку вимоги Закону №2473 не будуть порушені.
Крім того, у разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, матеріальне право України не застосовується.
«Єдинник» IV групи здійснює ЗЕД-операції: чи визнавати їх контрольованими?
Дніпропетровські податківці навели норми ст. 39 ПКУ. В ній окремо про «єдинників» не вказано. Але відповідно до п. 297.1 ПКУ «єдинник» 4 групи звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на прибуток підприємств.
Тому господарські операції такого платника, здійснені з нерезидентом, не підпадають під визначення контрольованих.
Хто з суб'єктів ЗЕД-діяльності може застосовувати електронні платіжні системи
14.06.2019 року набрала чинності постанова НБУ від 13.06.2019 р. №77. Нею розділ IV Положення про здійснення операцій з валютними цінностями доповнено новим пунктом 32-1 такого змісту:
«Суб’єкти господарювання-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір».
Наразі цей «незначний розмір» становить 150 000 грн. Тому за одним договором можна проводити розрахунки за допомогою електронного платіжного засобу в межах 150 000 грн на добу. Про це ми зазначали ось тут.
Особливості обліку імпорту виробничого обладнання
Фірма має закуповувати спеціалізоване обладнання, яке використовуватиметься під час виконання будівельних робіт власними силами у нерезидента (США) за 100% передоплатою.
Як відображаються в обліку такі операції? Як розраховуватися з нерезидентом та як банк здійснює валютний контроль за таким договором? Про це читайте тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»