Наприкінці минулого тижня українським політикумом жваво обговорювалася ідея відмови від люстрації, яка стартувала два роки тому. Згідно з інсайдерською інформацією розглядалася можливість визнання Конституційним судом неконституційними деяких положень закону "Про очищення влади". На цьому тлі в черговий раз актуалізувалася тема боротьби з корупцією і те, яким чином антикорупційні потуги влади позначаються на діяльності громадян і бізнесу.
Більше двох місяців пройшло з моменту заснування Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Однак система електронного декларування досі не запрацювала, незважаючи на постійні розмови щодо необхідності та терміновості вирішення цього питання в мас-медіа.
У середині травня Transparency International Україна та Центр протидії корупції звернулися до НАЗК з вимогою запуску електронної системи декларування не пізніше 1 липня 2016 року та із закликом до міжнародної спільноти підтримати цю вимогу.
Враховуючи важливість цього питання, Олександр Буряк, старший юрист практики оподаткування Sayenko Kharenko, спробував розібратись із основними особливостями «антикорупційного» декларування доходів за 2015 рік.
Хто та коли повинен декларувати свої статки та витрати в 2016 році?
В цьому році суб’єкти декларування обмежуються службовими особами, які на день початку роботи системи подання та оприлюднення декларацій займають, згідно зі статтею 50 закону України «Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (закон «Про запобігання корупції») відповідальне та особливо відповідальне становище.
За попередніми підрахунками, це приблизно 30 000 осіб. Серед них:
- Президент України, голова Верховної Ради та його заступники, голови постійних парламентських комісій та їхні заступники, народні депутати, прем'єр-міністр, члени КМУ, голова та члени Конституційного суду, голова та судді Верховного суду, голова та судді вищого спеціалізованого суду України, генеральний прокурор та його заступник.
- Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування І-ІІІ категорій.
- Судді, прокурори й слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їхніх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, військові посадові особи вищого офіцерського складу та інші.
З наступного року це вже стосуватиметься всіх чиновників, суддів, прокурорів, поліцейських, тощо.
Декларація повинна бути подана протягом 60 календарних днів після початку роботи системи подання та оприлюднення декларацій.
У разі, якщо суб’єкт декларування виявив помилку у вже поданій декларації, він має право упродовж семи днів після її подання подати виправлену декларацію без застосування до нього санкцій.
Інформація, яку потрібно зазначати в декларації
Обсяг інформації, що розкриватиметься у новій декларації, значно зріс. Причому це стосується не тільки переліку об’єктів декларування, а також і обсягу даних, що повинні розкриватись по кожному пункту.
До особистої інформації (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, суб'єкта декларування та членів його сім'ї, зареєстроване місце проживання та інше), а також до інформації про доходи та нерухоме майно додаватиметься інформація про об'єкти незавершеного будівництва та об'єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку.
Крім того, декларуванню підлягатиме цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності. Особливістю декларування цінного рухомого майна (крім транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), придбаного/отриманого до подання першої електронної декларації, є необхідність зазначення інформації про набуття такого майна до початку періоду здійснення діяльності із виконання функцій держави або місцевого самоврядування або у такий період. При цьому зазначення даних щодо його вартості та дати набуття у власність, володіння або користування не є обов'язковим.
Також розкриватиметься інформація про цінні папери (у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі) та інші корпоративні права, що належать суб'єкту декларування або членам його сім'ї; нематеріальні активи, що належать суб'єкту декларування або членам його сім'ї, у тому числі об'єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті; наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах (якщо їх вартість перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року); юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї.
Ще серед нововведень електронного декларування можна відзначити необхідність зазначення інформації про фінансові зобов'язання, у тому числі отримані кредити, позики, зобов'язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та відсотки за позикою (кредитом), зобов'язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти; а також інформації про видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов'язання (якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року).
Крім того, суб’єкт декларування повинен зазначити посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом, а також входження суб'єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об'єднань, благодійних організацій, саморегулюючих чи самоврядних професійних об'єднань, членство в таких об'єднаннях (організаціях).
Особливістю нової декларації є необхідність декларування, окрім вищезазначеного, відомостей про об'єкти права власності третьої особи, якщо суб'єкт декларування або член його сім'ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об'єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об'єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.
Усі відомості зазначаються незалежно від того, знаходиться об’єкт декларування на території України чи за її межами.
Яка інформація оприлюднюється та який строк її збереження?
Отримані декларації включаються до спеціального Єдиного державного реєстру, що формується та ведеться НАЗК.
Національне агентство повинно забезпечити відкритий доступ до цих даних, однак персональні дані (номер облікової картки, номер платника податків, місце проживання, дата народження та ін.) є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
Інформація зберігається в реєстрі протягом всього часу виконання особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п'яти років після припинення виконання нею зазначених функцій. Остання декларація, подана особою, зберігається безстроково.
Хто та як контролює та перевіряє коректність заповнення декларацій та своєчасність її подання?
Функції контролю та перевірки декларацій покладені на НАЗК. Згідно з Законом "Про запобігання корупції" агентство перевіряє своєчасність подання декларації, правильність та повноту її заповнення та здійснює логічний та арифметичний контроль.
Крім того, воно проводить повну перевірку декларацій, що передбачає з'ясування достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірку наявності конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Особливо хотілось би зупинитись на наявності в НАЗК можливості моніторингу способу життя суб’єктів декларування, що робиться на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя таких суб’єктів задекларованим ними майну та доходам.
Якщо такий факт встановлений, суб’єкт має право надати протягом 10 днів письмове пояснення стосовно цього факту.
У разі виявлення ознак корупційного правопорушення, НАЗК повідомляє про них уповноваженим органам у боротьбі з корупцією.
Серед нововведень можна зазначити необхідність суб’єкта декларування в 10-ти денний строк повідомляти НАЗК про відкриття ним або членами його сім’ї валютних рахунках у банках-нерезидентах, а також у разі суттєвої зміни у його майновому стані. Суттєвою зміною вважається отримання доходу або придбання майна на суму, що перевищує 50 мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня відповідного року.
Яка відповідальність за порушення законодавства регламентуючого питання електронного декларування?
Як відомо, «антикорупційне» законодавство, яке передбачає подання спеціальних декларацій держчиновниками, існує в Україні вже багато років, однак цього року вперше в ньому з’явилась кримінальна відповідальність за подання суб'єктом декларування у декларації завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання зазначеної декларації.
Маємо зазначити, що стосовно порушень, пов’язаних з відображенням в декларації завідомо недостовірних відомостей щодо майна або іншого об'єкта декларування, законодавець встановлює як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Однак її застосування залежить від «ступеня важкості» порушення.
Так, адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 1 000 до 2 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовується, якщо недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат, а кримінальна – у вигляді штрафу від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.
Така ж кримінальна відповідальність застосовується за умисне неподання суб'єктом декларування електронної декларації.
За несвоєчасне подання декларації без поважних причин законодавство передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Підсумовуючи наведене вище, хочеться сподіватись, що електронне декларування стане значним кроком у боротьбі з корупцією в нашій країні. Однак, на нашу думку, цей інструмент скоріш за все ефективно використовуватиметься в майбутньому – після введення в дію «нульового» декларування, що дозволить багатьом можновладцям легалізувати свої статки. Можливо, що саме термінове розроблення відповідного законодавства і є реальною причиною затримки старту системи електронного декларування.
Тим не менше, аби бути по-справжньому дієвою, функція контролю повинна бути пов’язана зі справедливою винагородою праці чиновників, що, у свою чергу, потребує проведення якомога скорішого реформування державної служби.