Головне управління Міндоходів у Львівській області нагадує, що згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) всі роботодавці зобов'язані у грудні здійснити перерахунок сум доходів, нарахованих їх працівникам у вигляді заробітної плати та утриманих з них сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також суми наданої податкової соціальної пільги (далі – ПСП).
Основні правила проведення річного перерахунку ПДФО встановлені п.169.4 ПКУ.
Суть річного перерахунку полягає в тому, щоб правильно визначити щомісячні доходи працівників за періодами їх нарахування, в результаті правильно визначити щомісячну суму ПСП та виявити доходи, які підлягають додатковому оподаткуванню за ставкою 17 відсотків.
При цьому, особливу увагу слід звернути на так звані перехідні доходи. Тобто у випадках, коли у певному місяці виплачуються доходи за минулі або майбутні місяці (перехідні лікарняні або відпусткові виплати), такі доходи повинні відображатися у складі оподатковуваного доходу місяця, за який вони нараховані. Від цього залежить правильність застосування ПСП та утримання ПДФО.
Розрахована на кожен місяць сума оподатковуваного доходу порівнюється:
1) з граничною сумою доходу, який дає право будь-якому платнику податку на застосування ПСП, у 2013 році - 1610 грн. Для батьків, які користуються пільгою на двох і більше дітей, гранична сума доходу для застосування ПСП визначається як добуток суми 1610 грн. та кількості дітей до 18 років, що перебувають на їхньому утриманні;
2) з сумою доходу, яка визначається для оподаткування за ставкою 15%, тобто у межах десяти мінімальних розмірів зарплат на початок звітного податкового року (у 2013 році ця межа становить 11470 грн). Дохід, який перевищує зазначену суму оподатковується за ставкою 17%.
Внаслідок проведення перерахунків можуть бути встановлені як суми ПДФО, що підлягають доутриманню з працівника, так і суми ПДФО, які слід йому повернути.
Особливо ретельно слід підійти до проведення перерахунку доходів працівників, які звільнилися. Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з таким платником податку, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов’язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійно (другий абзац пп. 169.4.4 ПКУ). Тобто суму такої непогашеної недоплати колишній працівник повинен включити як податкове зобов’язання до річної декларації про майновий стан і доходи, яку треба подати не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, і сплатити самостійно до 1 серпня року, наступного за звітним.
Форма декларації та інструкція щодо її заповнення затверджені наказом МФУ від 07.11.2011 р. №1395.
Чинне законодавство не встановлює спеціальної форми документа, яким слід оформити проведення перерахунку. Тож, роботодавець може оформити його у довільній формі у вигляді бухгалтерської довідки із відповідним поясненням причини такого коригування.
Результати проведених річних перерахунків роботодавець повинен відобразити у податковому розрахунку за формою №1-ДФ, яка подається за ІV квартал звітного року.
Всі доутримання ПДФО за результатами річного перерахунку слід провести як у бухгалтерському, так і в податковому обліку в тому місяці, в якому такий перерахунок проведено, — у грудні певного року. Враховуючи це, а також оскільки п. 169.4 ПКУ не містить інших застережень, то всі виправлення, що стосуються коригування сум ПДФО внаслідок таких перерахунків, не тягнуть за собою ані штрафів, передбачених п.50.1 ПКУ, ані штрафів, передбачених п.119.2 та п.127.1 ПКУ. Адже виправлення помилок у межах перерахунку здійснюється на підставі п.169.4 ПКУ, а не п.50.1 ПКУ, тож має інший статус, ніж звичайне виправлення самостійно знайдених помилок.
Ось чому річний перерахунок робити не тільки обов’язково, а й вигідно. Адже під час такого перерахунку роботодавець має можливість виправити помилки, яких він припустився протягом року під час утримання ПДФО, без застосування штрафів та пені.