Як ми раніше повідомляли, Кабмін ввів карантин в Україні у зв'язку зі спалахом коронавірусу у світі. Він триватиме три тижні - з 12 березня по 3 квітня, і передбачає:
- закриття навчальних закладів,
- заборону масових зібрань понад 200 осіб,
- закриття авіасполучення з деякими країнами.
Крім того, за рішенням Уряду до 1 червня 2020 року заборонено експортувати товари протиепідемічного призначення.
Що ще заборонять завтра, передбачити важко і все залежатиме від розвитку ситуації в країні. Втім, для деяких суб’єктів господарювання ситуація призвела до зростання попиту на товари або послуги. Але про вплив введення карантину на ведення бізнесу ми розповімо в окремій статті.
Зараз ми поговоримо про дії роботодавців, які вони мають вчинити в умовах карантину.
Що радить Держпраці?
10 березня Держпраці навела рекомендації для роботодавців щодо запровадження запобіжних заходів розповсюдження COVID-19 на робочих місцях. Їх ми наводили тут. Якщо коротко:
- Переконайтесь, що робочі місця ваших працівників чисті та гігієнічні. Поверхні (наприклад, столи та усі робочі поверхні, телефони, клавіатури, тощо) потрібно регулярно протирати дезінфікуючим засобом.
- Потрібно сприяти регулярному та ретельному миттю рук працівниками, підрядниками та замовниками (споживачами). Розмістіть диспенсери із дезінфікуючими засобами у всіх видних місцях (біля робочих місць). Подбайте, щоб ці диспенсери були розміщені на видних місцях навколо робочих місць та регулярно заправлялися. Розмістіть постери (плакати) на видних місцях, що рекламують миття рук (про це можна запитати у місцевому органі охорони здоров’я). Поєднуйте вищенаведені заходи з іншими комунікаційними заходами, такими як надання рекомендацій (прочитання лекцій) фахівцям з охорони праці щодо здоров’я працівників. Проводьте брифінги, зустрічі та пропагуйте необхідність миття рук.
- Необхідно сприяти наявності чистого повітря на робочому місці. Розмістіть плакати (постери), що пропагують чисте повітря на робочих місцях. Переконайтеся, що маски для обличчя, інші тканинні засоби індивідуального захисту доступні на робочих місцях, де є скупчення людей із нежиттю (кашлем) на роботі. Для утилізації одноразових масок (фільтрів для масок) мають бути передбачені спеціальні урни для їх утилізації.
- Особам з температурою вищою за 37.3 ºC прийом жарознижуючих ліків таких, як парацетамол/ацетамінофен, ібупрофен або аспірин, може тільки замаскувати захворювання (інфікування). Ведіть постійне спілкування з працівниками, рекомендуйте їм залишатись вдома (навіть у випадках, коли працівники мають лише легкі симптоми).
Що ми бачимо з цих порад? На жаль, вакцинація в такій ситуації не допоможе (адже вакцини від коронавірусу й досі не існує). Тому перемогти цей вірус ми зараз не зможемо, але можемо запобігти його розповсюдженню профілактичними засобами.
Тому варто не лише подбати про придбання дезінфікуючих засобів та засобів індивідуального захисту, а й видати розпорядження про їх застосування працівниками.
Окрему увагу в цьому розпорядженні слід приділити тим, у кого з’явилися перші ознаки застуди, адже Держпраці рекомендує їм залишатися вдома. Щоб не втратити зарплату і вчасно отримати допомогу, таким працівникам слід негайно звернутися до лікаря. Листок непрацездатності, який при цьому буде оформлено, стане підставою для отримання лікарняних. Про те, як нараховуються лікарняні у 2020 році, ми докладно розповідали тут.
Чи треба оголошувати карантин на робочих місцях?
Поки що такої вказівки «зверху» не було. Не вимагає цього прямо і КЗпП.
Однак відомо, що працівник має право на безпечні умови праці, і забезпечити їх має саме роботодавець. Адже саме він повинен забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи (ст. 21 КЗпП). Водночас працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують (ст. 6 Закону про охорону праці).
Тому, хоч поки що сидіти вдома наказу не було, роботодавець може добровільно тимчасово перевести тих працівників, щодо яких це можливо, на роботу вдома. Звісно, за бажанням таких працівників та з можливістю забезпечення їх вдома усім необхідним для виконання роботи.
Про надомних працівників ми писали тут.
Альтернативою може бути і введення неповного робочого часу. Звісно, це можливо лише там, де підприємство може собі це дозволити. Про такий режим роботи ми писали тут і тут.
Якщо у працівника дитина на карантині
Введення карантину в навчальних закладах по всій Україні (про це тут) призведе до того, що багато працівників, які є батьками, змушені будуть доглядати за своїми дітьми. Наприклад, мер Києва звернувся до керівників установ та підприємств міста за можливості переглянути робочий графік працівників, у яких є малолітні діти.
Отже, в цій ситуації роботодавцям і працівникам доведеться домовлятися. Що можна вдіяти?
Якщо йдеться про дитину, яка вже досягла віку, коли її можна залишити вдома саму, або є родичі, які не працюють і можуть за нею доглянути, то такий карантин буде невеликою неприємністю. Дехто може звернутися до найму нянь, які здійснюватимуть такий догляд. Про те, як укладається трудовий договір із домашнім персоналом, читайте в роз’ясненні від Держпраці тут.
Якщо йдеться про дитину, яка ще не досягла 3-х років, то батьки можуть скористатися правом на відпустку для догляду за нею, передбачену ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону про відпустки. Про такі відпустки можна прочитати тут та тут.
Не забуваймо і про можливість використання відпустки для догляду за дитиною старшою 3-х років. Якщо дитина потребує домашнього догляду, відпустка надається за бажанням працівника тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку. Це передбачено ст. 25 Закону про відпустки.
Якщо дитина віком до 14 років захворіла, то один із батьків може оформити лікарняний по догляду за нею. Про це ми писали тут. Але зверніть увагу: лікарняні для догляду за хворою дитиною, яка хворіє вдома, виплачуються за період не більше 14 календарних днів. І лише в разі стаціонарного лікування – за весь час перебування застрахованої особи в стаціонарі разом із хворою дитиною!
А якщо дитина старша за 3 роки і не хворіє, але її немає на кого залишити вдома? В такій ситуації або доведеться переходити на роботу вдома, або можна буде скористатися правом на всі зароблені до цього оплачувані відпустки – щорічну основну (передбачену ст. 6 Закону про відпустки) та, за наявності, додаткову (передбачену ст. 19 Закону про відпустки). Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою (про це ми писали тут).
Але слід зазначити, що відпустити у щорічну основну відпустку одразу всіх або більшість працівників роботодавець не зможе. Недарма надання щорічних відпусток здійснюється по річному графіку (ст. 10 Закону про відпустки). До нього можна внести зміни, але лише за згодою обох сторін трудових відносин. І навіть якщо оплачувану відпустку нададуть, вона все ж таки має визначену тривалість. А що як карантин буде подовжено?
Натомість є відпустки без збереження зарплати, чи допоможуть вони? Так!
За бажанням працівника (тобто обов’язково, якщо працівник надає заяву) роботодавець надає неоплачувану відпустку матері або іншій особі, зазначеній у ч. 3 ст. 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території!
Таке право працівника та обов’язок роботодавця встановлено п. 3-1 ст. 25 Закону про відпустки.
Але не забуваємо, що крім заяви працівника на надання будь-якої із відпусток, потрібно скласти і відповідний наказ. А якщо надаватиметься оплачувана відпустка, то відпускні треба буде виплатити за 3 дні до її початку!
UPD 18/03/2020
З 17 березня роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку. Термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включатиметься у загальний строк, встановлений частиною другою ст. 84 КЗпП. Про це ми писали тут.
***
Читайте також:
- Увага! В Україні ввели карантин через коронавірус
- З 12 березня введено карантин для усіх закладів освіти: офіційно від МОН
- Як запобігти розповсюдженню коронавірусу на робочих місцях: рекомендації Держпраці
- 107 тисяч підприємств відвідає Держпраці з метою боротьби з коронавірусом
- Коли коронавірус буде вважатися для бізнесу форс-мажором?
