Федерація роботодавців України звернулася до Державної митної служби України з проханням поінформувати про позицію щодо правової визначеності стосовно необхідності включення транспортно-експедиційних витрат до митної вартості у повному обсязі у випадку нерозділення витрат на такі послуги на до та після перетину митного кордону України.
Звернення викликано скаргами від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо необґрунтованого, на їх думку, коригування митної вартості товарів з боку посадових осіб митниці на підставі листа Держмитслужби від 15.03.2016 №5591/6/99-99-19-03-02-15.
При цьому ФРУ висловила свою незгоду з такими діями митниці, оскільки це призводить до подвійного оподаткування ПДВ вказаних послуг: під час надання власне експедиторських послуг та під час митного оформлення товару.
Було надано також правові обґрунтування цієї позиції відповідно до ч. 10 та 11 ст. 58 МКУ, пп. «б» п. 185.1 та пп. «ж» ст. 186 ПКУ і ч. 1, 2 ст. 929 ЦКУ, ст. 316 ГКУ, Закону від 01.07.2004 №1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Стисло наведено ці аргументи ФРУ:
- витрати на транспортування товару після ввезення не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню;
- транспортно-експедиторські послуги є окремим об'єктом оподаткування ПДВ. Винагорода за послуги з організації та забезпечення перевезень (транспортно-експедиційні послуги) замовляється резидентом України, виставляється йому до оплати з нарахуванням ПДВ за ставкою 20% (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги) як на послуги з місцем постачання на митній території України. Відповідний ПДВ у повному обсязі перераховується до Державного бюджету України та відображається у складі податкових зобов'язань;
- посилання в листі Держмитслужби від 15.03.2016 №5591/6/99-99-19-03-02-15 на Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі – «Методичні рекомендації»), є необґрунтованим та неправомірним, оскільки, по-перше, Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом та мають рекомендаційний характер і, по-друге, вони стосуються виключно питань бухгалтерського обліку на підприємствах транспорту і жодним чином не регулюють питання визначення митної вартості товарів.
Чекаємо відповідь Держмитслужби та повідомимо про неї.