Отримання благодійним фондом пожертви товарами у 2026 році: відображення в бухобліку та пільги за ПКУ

1. Від кого благодійний фонд має право приймати товари як пожертву?
2. Які документи треба оформити на отримання пожертви у вигляді товарів?
3. За якою вартістю оприбутковувати товари як пожертву?
4. Бухгалтерський облік благодійним фондом отриманих товарів
5. Чи нараховується ПДФО та військовий збір при передачі товарів фізособам?
6. Які існують ризики і обмеження для збереження статусу неприбутковості?
7. Висновки і практичні поради
8. Де почитати більше про благодійність та оподаткування?

Від кого благодійний фонд має право приймати товари як пожертву?

Перш ніж говорити про облік, з'ясуємо – від кого благодійний фонд взагалі може отримувати товари як благодійну пожертву.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 05.07.2012 №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон №5073-VI), благодійником може бути:

• дієздатна фізична особа – наприклад, волонтер, який придбав генератор і передає його фонду;
• юридична особа приватного права – наприклад, ТОВ, що передає партію електроприладів, або інший благодійний фонд, що жертвує побутову техніку.

Таким чином, БФ може приймати товари від громадян, підприємств (ТОВ, ТДВ, АТ і т.п.), фізичних осіб – підприємців, іноземних компаній, міжнародних фондів та організацій.

Обмеження Закону №5073-VI стосуються лише самих благодійних організацій (заборона розподілу прибутку серед засновників) та органів державної влади і місцевого самоврядування, які не можуть виступати благодійниками.

Отже, на практиці для БФ допустимі різні варіанти отримання пожертви, зокрема, у вигляді генератору від приватної особи, партії електроприладів від підприємства-постачальника і побутової техніки від іноземного партнерського фонду – і в усіх випадках це буде правомірна благодійна пожертва за Законом №5073-VI.

Які документи треба оформити на отримання пожертви у вигляді товарів?

Отримання товарів як благодійної допомоги має бути підкріплено належним пакетом документів. Відсутність або неповнота документів – найчастіша причина проблем під час перевірок.

Розглянемо три варіанти документів:

• Договір або інший правовий документ;
• Накладна або акт приймання-передачі запасів;
• Акт приймання-передачі основних засобів (для ОЗ і МНМА).

Договір або інший правовий документ

Законом №5073-VI передбачено кілька правових форм благодійної діяльності – зокрема благодійна пожертва (ст. 6) та меценатство (ст. 10).

Благодійна пожертва – це безоплатна передача майна або майнових прав у власність бенефіціара для досягнення наперед обумовлених цілей. Якщо ж товари надаються для підтримки статутної діяльності БФ без суворо визначеної цільової умови, правовою підставою може слугувати договір дарування за гл. 55 ЦКУ. У будь-якому випадку – незалежно від правової форми – в документі-підставі слід зазначити: найменування та кількість товарів, їх вартість, цільове призначення та реквізити сторін.

Накладна або акт приймання-передачі

Факт фізичної передачі товарів оформляється первинним документом. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ повинен містити: назву документа, дату складання, назву організації, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру, підписи відповідальних осіб.

У якості первинного документа для документального оформлення надходження товарів (запасів) БФ може використати:

• Акт приймання-передачі запасів (див. зразок 1) чи накладну за формами Наказу Мінфіну від 13.12.2022 №431 (форми призначені для суб'єктів державного сектору, однак може слугувати орієнтиром і для БФ);
• власну форму Акту чи накладної – розроблену на основі зазначених чинних форм або скасованих форм Наказу Держкомстату від 21.06.1996 №193.

Зразок 1. Акт приймання-передачі запасів

(Завантажити)

 

Акт приймання-передачі основних засобів (для ОЗ і МНМА)

Це на випадок, якщо отримані товари класифікуються як об'єкти основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів (строк служби – більше року) і БФ планує використовувати їх у власній діяльності. Надалі такі об’єкти в загальному порядку вводяться в експлуатацію. Для документального оформлення можна скористатися типовими формами Наказу Мінфіну від 13.09.2016 №818 (див. зразок 2) або розробити власну форму, взявши за зразок форми зазначеного Наказу №818 чи скасованого Наказу Мінстату від 29.12.1995 №352. Акт складається комісією за наказом керівника БФ.

Зразок 2. Акт приймання-передачі основних засобів

(Завантажити)

За якою вартістю оприбутковувати товари як пожертву?

Порядок оцінки безоплатно отриманих активів залежить від їх виду:

• Товари (запаси) – оприбутковуються за справедливою вартістю на дату отримання з урахуванням додаткових витрат (п. 12 П(С)БО 9 «Запаси»). Справедлива вартість – це ринкова ціна, за якою такі товари можна продати за звичайних умов. Орієнтиром можуть слугувати ціни виробників, прайс-листи, відкриті ринкові дані.
• Основні засоби та МНМА (якщо отримані активи класифікуються як об'єкти ОЗ або МНМА і БФ планує використовувати їх у власній діяльності) – оприбутковуються за справедливою вартістю на дату отримання, з урахуванням додаткових витрат (п. 10 НП(С)БО 7 «Основні засоби»).

Якщо товари надходять від нерезидента та проходять митне оформлення, митна вартість може слугувати підтвердженням справедливої вартості. Цей підхід детальніше розглянуто у статті «Отримання авто як гуманітарної чи благодійної допомоги у 2026 році: порядок оформлення та податкові нюанси». 

Бухгалтерський облік благодійним фондом отриманих товарів

Він залежить від мети використання товарів. Благодійна допомога товарами завжди має цільовий характер – вона отримується для конкретної мети. Саме ця мета і визначає порядок бухгалтерського обліку. Відповідно до Інструкції №291, майно цільового призначення відображається на балансі у кореспонденції з субрахунком 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень».

Розглянемо два основні сценарії.

Сценарій А. Товари для надання благодійних послуг

Якщо отримані товари (наприклад, генератор, ноутбук, проєктор) використовуватимуться самим БФ у процесі надання благодійних послуг – їх строк служби, як правило, перевищує рік. Такі об'єкти зараховуються до складу необоротних активів: або до основних засобів (рах. 106 «Інструменти, прилади та інвентар» або інший відповідний субрахунок рах. 10), або до малоцінних необоротних матеріальних активів – МНМА (рах. 112) – залежно від вартісного критерію, встановленого обліковою політикою БФ.

Після введення в експлуатацію БФ нараховує амортизацію у загальному порядку. Отримане цільове фінансування визнається доходом пропорційно до нарахованої амортизації (п. 18 НП(С)БО 15). Логіка проста: витрати (амортизація) і доходи (від безоплатно отриманих активів) визнаються синхронно.

Сценарій Б. Товари для передачі отримувачам допомоги

Якщо товари (наприклад, одяг, продукти, медикаменти, побутова техніка) отримано з метою їх подальшої передачі бенефіціарам, вони зараховуються до оборотних активів – на субрахунок 281 «Товари на складі». Дохід від отриманого цільового фінансування визнається в той момент, коли товари фактично передані отримувачам і БФ відображає витрати на їхню вартість (п. 17 НП(С)БО 15).

При передачі товарів фізичним особам може виникати питання оподаткування ПДФО та військовим збором – детальніше про це далі.

Таблиця. Облік благодійної допомоги у вигляді товарів у благодійного фонду

Чи нараховується ПДФО та військовий збір при передачі товарів фізособам?

Якщо БФ отримує ці товари для подальшої передачі фізичним особам, постає питання: чи є ця передача оподатковуваним доходом отримувачів? Зазвичай безоплатно отримані товари оподатковуються ПДФО та ВЗ. Але для деяких категорій населення, тим більше, у випадку, коли товари безоплатно надає БФ, передбачені податкові пільги. 

Загальне правило

За загальним правилом, безоплатно отримані товари включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи. БФ як податковий агент зобов'язаний нарахувати та утримати ПДФО (18%) і військовий збір (5%). При цьому вартість негрошового доходу визначається із застосуванням натурального коефіцієнта (п. 164.5 ПКУ).

Пільга для постраждалих від агресії РФ (пп. «в» пп. 170.7.2 ПКУ)

Цільова та нецільова благодійна допомога, що надається фізичним особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, не включається до оподатковуваного доходу. Допомога може надаватися лише у формі іншій, ніж грошові кошти, на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з Переліком, затвердженим Постановою КМУ від 26.11.2014 №653.

Перелік №653 є доволі широким: побутова техніка (до 5 МЗП за одиницю, не більше 5 одиниць), меблі (до 15 МЗП), одяг, взуття, засоби гігієни, продукти харчування, генератори та електрообладнання (до 15 МЗП), комп'ютерна техніка тощо. Тобто більшість типових товарів, що надаються БФ, потенційно підпадають під цю пільгу.

Проблема підтвердження статусу постраждалих осіб 

КМУ досі не затвердив порядок підтвердження статусу постраждалих осіб. ДПС у «ЗІР», категорія 103.15 (відповідь на питання: «Як визначається статус осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу ФО – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової благодійної допомоги відповідно до пп. «в» пп. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ?»), зазначає, що до появи такого порядку статус постраждалих самостійно визначається надавачами допомоги. Це означає: БФ сам вирішує, чи є особа постраждалою, і несе відповідальність за це рішення. Практичні рекомендації щодо документування в таких випадках детально розглянуто у статті «Благодійність у 2026 році: пільги для благодійників та обдарованих, можливі проблеми, відображення у звітності».

Пільга для захисників України (пп. «а» п. 170.7.8 ПКУ)

Окрема пільга діє щодо допомоги військовослужбовцям, іншим захисникам України: безоплатно передані товари (спорядження, засоби захисту, техніка тощо) не оподатковуються ПДФО та ВЗ за умови їх відповідності Переліку, затвердженому Постановою КМУ від 24.02.2016 №112.

Нецільова благодійна допомога (пп. 170.7.3 ПКУ)

Якщо допомога надається як нецільова – тобто без визначення конкретного напряму використання – вона не оподатковується в межах 4 660 грн на місяць у 2026 році (розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи × 1,4, у округленні до 10 грн). Сума перевищення включається до оподатковуваного доходу.

Відображення у формі 4ДФ

Оподатковувана допомога відображається в додатку 4ДФ з ознакою доходу «126». Неоподатковувана – «169».

Які існують ризики і обмеження для збереження статусу неприбутковості?

Благодійний фонд перебуває у Реєстрі неприбуткових установ та організацій і користується суттєвими податковими пільгами. Однак цей статус накладає і відповідні обмеження – насамперед щодо цільового використання отриманого майна.

Умови збереження статусу

Згідно з пп. 133.4.2 ПКУ, неприбуткова організація зобов'язана використовувати свої доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на утримання організації та реалізації мети і цілей, визначених її установчими документами. Розподіл отриманих активів між засновниками, учасниками чи працівниками (крім оплати праці) – прямо заборонений.

Якщо ж контролюючий орган встановить порушення цих вимог, БФ виключається з Реєстру з першого числа місяця, наступного за місяцем порушення (пп. 133.4.3 ПКУ). Наслідки – суттєві: організація стає платником податку на прибуток, а всі доходи, отримані з початку року порушення, підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Що означає «цільове» використання товарів

Товари, отримані як благодійна пожертва, мають використовуватися відповідно до мети, визначеної договором пожертви та статутом БФ. Наприклад:

• генератор, отриманий «для забезпечення роботи фонду» і використаний за призначенням, – це цільове використання;
• той самий генератор, переданий засновнику або використаний у не пов'язаній з метою фонду діяльності, – нецільове використання з відповідними наслідками.

Саме тому у первинних документах (договорі пожертви, акті приймання-передачі) важливо чітко зазначати цільове призначення товарів – це і є документальне підтвердження правомірності операції.

Відмінність від гуманітарної допомоги

Якщо благодійна пожертва товарами – процедурно відносно проста операція, то гуманітарна допомога передбачає набагато суворіший контроль: обов'язкову реєстрацію в автоматизованій системі, інвентаризаційний опис протягом 15 днів, щомісячну звітність. Порушення цих вимог може призвести до визнання допомоги використаною не за цільовим призначенням. Порівняння обох режимів та їх облікові наслідки детально розглянуто у статті «Отримання авто як гуманітарної чи благодійної допомоги у 2026 році: порядок оформлення та податкові нюанси».

Висновки і практичні поради

• Перевірте правовий статус благодійника та оцініть активи. Хоча Закон №5073-VI дозволяє фонду отримувати допомогу від широкого кола осіб (фізосіб, ФОП, приватних компаній, нерезидентів), під час роботи з юридичними особами варто пересвідчитися, що керівник компанії-донора має повноваження на передачу майна згідно з її статутом.
• Сформуйте бездоганний пакет первинних документів. Неповна або неправильно оформлена «первинка» – головна мішень податкових інспекторів під час перевірок неприбуткових організацій. Подбайте про наявність:

- письмового договору (пожертви або дарування), де зафіксовано цільове призначення товарів та їх вартість;

- накладної або акта приймання-передачі з усіма обов’язковими реквізитами відповідно до вимог ст. 9 Закону про бухоблік;

- у разі зарахування товарів до складу ОЗ чи МНМА для власних потреб фонду – акта введення в експлуатацію.

• Завчасно класифікуйте активи за напрямом використання. Від мети отримання майна залежить порядок визнання доходів та вибір рахунків обліку. Якщо товари купуються чи отримуються для використання самим фондом у статутній діяльності (сценарій А), зараховуйте їх до складу необоротних активів (рахунки 106, 112) – дохід визнаватиметься поступово, пропорційно до нарахованої амортизації. Якщо товари призначені для безпосереднього розподілу (сценарій Б), оприбутковуйте їх на рахунок 281, а цільовий дохід (субрахунок 718) відображайте строго в момент їх фактичної передачі отримувачам.
• Приділіть увагу підтвердженню податкових пільг при роботі з фізособами. Щоб уникнути утримання ПДФО (18%) та військового збору (5%), фонд повинен мати документи, що підтверджують правомірність застосування пільг (наприклад, статус постраждалих від агресії РФ чи військовослужбовців), або ж надавати нецільову допомогу в межах ліміту (у 2026 році – 4 660 грн на рік). Пам'ятайте, що будь-яка допомога (як оподатковувана, так і звільнена від податків) обов'язково відображається в додатку 4ДФ з ознакою доходу «169».
• У неоднозначних ситуаціях ініціюйте запит на ІПК. Податкове законодавство в секторі благодійності містить чимало суб'єктивних трактувань (зокрема, щодо самостійного визначення статусу постраждалих осіб до затвердження офіційного порядку КМУ). Якщо у вас виникають сумніви стосовно оподаткування конкретної операції чи відповідності товарів затвердженим урядовим перелікам, зверніться до ДПС за індивідуальною податковою консультацією. Письмова ІПК убезпечить фонд від штрафних санкцій та ризику втрати статусу неприбутковості у майбутньому.

Де почитати більше про благодійність та оподаткування?

• Уряд оновив перелік потреб, на які благодійна допомога не оподатковується
• Передання товарів благодійному фонду: які наслідки з ПДВ?
• Нецільова благодійна допомога не є базою нарахування ЄСВ: нагадування від ДПС
• Чи нараховується ЄСВ на нецільову благодійну допомогу?
• Послуги з перевезення сплачено благодійним фондом: чи виникає додаткове благо у фізособи-«загальника»
• Юрособа-«єдинник» та благодійність: чи будуть наслідки?