• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Поворотна фіндопомога стає благодійною пожертвою: роз'яснення ДПС щодо наслідків з ПДВ та податку на прибуток

Вилучено з «Моїх новин»

Кредитор визнав надану поворотну фіндопомогу благодійною пожертвою. Чи виникають при цьому ПЗ з ПДВ і як така перекваліфікація вплине на оподаткування прибутку малодохідного кредитора? Аналізуємо консультацію ДПС та нюанси, про які податківці промовчали

Поворотна фіндопомога стає благодійною пожертвою: роз'яснення ДПС щодо наслідків з ПДВ та податку на прибуток
  1. Якщо поворотну фіндопомогу не треба повертати, вона стає безповоротною  
  2. Фіндопомога не є об’єктом оподаткування ПДВ
  3. Податок на прибуток та привілей малодохідного платника
  4. Про що ДПС промовчала і чому це важливо?
  5. Висновки і практичні рекомендації

Коментар до ІПК ДПС від 17.07.2026 р. №4139/ІПК/99-00-21-03-02

До ДПС за роз’ясненням звернулося Товариство 1. Як зазначено у зверненні, Товариство 1 — платник ПДВ на загальній системі оподаткування — свого часу надало Товариству 2, яке перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 3 групи без сплати ПДВ), поворотну фінансову допомогу строком на три роки. 

Але згодом сторони договору вирішили: нехай цей борг стане благодійною пожертвою. Дебіторська заборгованість у обліку кредитора перетворюється на безповоротну. І тут виникає  питання: а що з ПДВ і податком на прибуток?

Відповідь ДПС вийшла досить розгорнутою. Але між рядками лишилися важливі нюанси, на які варто звернути окрему увагу.

Якщо поворотну фіндопомогу не треба повертати, вона стає безповоротною  

ДПС нічого не має проти того, що зобов’язання припиняється внаслідок звільнення кредитором боржника від його обов’язків (прощення боргу), якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦКУ). 

Тут прощення боргу буквально не відбулося. Однак сторони додатковою угодою домовилися вважати поворотну допомогу благодійною пожертвою (чому саме нею, нам не відомо, але на цей нюанс ми звернемо увагу трохи пізніше). Головне тут те, завдяки цьому зник обов’язок цю фіндопомогу повертати! 

ПКУ  чітко розрізняє два види фінансової допомоги (пп. 14.1.257 ПКУ). Поворотна — це сума, що обов’язково підлягає поверненню. Безповоротна — це сума, передана за договорами дарування чи подібними, тобто, без обов’язку повернення. 

Висновок ДПС: 

Якщо отримувачем поворотної фінансової допомоги така допомога не була повернута, а її надавачем – платником податку на прибуток прийнято рішення про її прощення, така поворотна фінансова допомога набуває статусу безповоротної.

Саме так виглядає описана ситуація очима податківців. І, хоча рішення про прощення формально не було, з фінальним висновком податківців ми згодні: поворотна фіндомога стала безповоротною з метою оподаткування. 

Фіндопомога не є об’єктом оподаткування ПДВ

ДПС переконана, що для цілей ПДВ визначальним є фактичний зміст операції. Об’єктом оподаткування ПДВ є саме постачання товарів чи послуг, а не сам факт отримання чи передачі коштів. Якщо отримані (чи, у нашому випадку, прощені) кошти не є оплатою (компенсацією) вартості товарів/послуг, які постачаються платником, податкових наслідків з ПДВ не виникає.

Висновок ДПС:

У ситуації, коли між кредитором і боржником відсутні операції з постачання товарів чи послуг, а сторони просто визнали поворотну допомогу безповоротною (благодійною пожертвою), така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно, підстави для складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПН відсутні.

Отже, говорити про ПДВ за таких обставин не доводиться. Тут ми теж цілком згодні з ДПС. 

Податок на прибуток та привілей малодохідного платника

Нагадаємо, що пп. 140.5.10 ПКУ передбачає збільшення фінансового результату на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб — платників ПДФО), пов’язаним особам у певних випадках тощо. Але до Товариства 1 - «малодохідника», яке не застосовує податкові різниці, ця норма ПКУ не застосовується.

Отже, прощення заборгованості таким підприємством відбувається виключно за правилами бухгалтерського обліку без коригувальних різниць, у тому числі відповідно до підпункту 140.5.10 ПКУ за операціями з надання безповоротної фінансової допомоги. 

Про що ДПС промовчала і чому це важливо?

Податківці відповіли на поставлені питання. Але в описаній ситуації є кілька моментів, які можуть суттєво вплинути на подальшу долю операції і про які варто подумати заздалегідь.

По-перше, чи є ця операція справді «благодійною пожертвою»?

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» має досить чіткі вимоги до благодійників, бенефіціарів і цілей. Передача коштів між двома комерційними товариствами (одне з яких на спрощенці) з більшою ймовірністю буде кваліфікована просто як прощення боргу / надання безповоротної фінансової допомоги, а не як класична благодійна пожертва. Докладно про це читайте тут.  

Такі нюанси не змінюють податкові наслідки для кредитора за відповіддю ДПС, але при документальній перевірці можуть викликати додаткові запитання від податківців. В них може виникнути підозра про те, що два підприємства за оформленням документів всупереч закону намагаються щось приховати. А підвищена увага контролерів – це не те, чого зазвичай хочеться платникам податків, навіть якщо в них ідеальний облік.  

По-друге, сторона отримувача. Товариство 2 перебуває на спрощеній системі 3 групи.  Тому, якщо з моменту отримання поворотної фінансової допомоги Товариством 2 минуло більше 12 місяців, а додаткову угоду про визнання її благодійною пожертвою (прощення боргу) уклали пізніше — об’єкт оподаткування єдиним податком у Товариства 2 уже виник на наступний день після закінчення 12-місячного періоду (пп. 3 п. 292.11 ПКУ). Докладно про це читайте тут.  

Отже, якщо з моменту надання поворотної фіндопомоги вже минуло 12 місяців, суму допомоги Товариство 2 мало включити до доходу відповідного кварталу і оподатковувати єдиним податком. 

Подальше прощення боргу (перетворення на безповоротну допомогу) у цьому випадку  повторно не оподатковується, якщо сума вже була відображена в доходах раніше. Але це окреме питання, яке залежить від того, чи справді Товариство 2 включило раніше цю суму до декларації. 

Кредитору усі ці питання прямо не загрожують, але якщо операція колись стане предметом зустрічної звірки, про дивні формулювання в договорі податківці неодмінно згадають. І, якщо Товариство 2 все ж таки не включило своєчасно суму неповернутої фіндопомоги до доходу, а включить її тільки після отримання «благодійної пожертви», податківці можуть вирішити, що саме це порушення намагалися приховати обидва підприємства. 

По-третє, через зайві підозри і підвищену увагу до дивного формулювання, сторонам треба бездоганно оформити первинні документи і додаткову угоду. Бажано також мати обґрунтування, чому саме зараз сторони дійшли такого рішення (зміна фінансового стану боржника, відсутність реальної можливості повернення тощо). Інакше при перевірці можуть з’явитися претензії щодо штучності операції. 

По-четверте, бухгалтерський облік списання. Хоча ДПС і відсилає традиційно до Мінфіну за бухгалтерськими роз’ясненнями, на практиці списання дебіторської заборгованості за прощеним боргом часто відображається через витрати (рахунок 94 чи інші). Оскільки Товариство 1 не коригує фінансовий результат, витрати, пов'язані зі списанням заборгованості, зменшать фінансовий результат до оподаткування. Докладно про це читайте тут та тут

По-п’яте, в коментованій ІПК йдеться про Товариство 1, яке не застосовує податкові різниці. А якщо б застосовувало? Оскільки безповоротна фіндопомога надається платнику ЄП (тобто, не платнику податку на прибуток, фінрезультат до оподаткування довелося б збільшити на суму такої фіндопомоги.   

Висновки і практичні рекомендації

У ситуації, яку описало Товариство 1, позиція ДПС виглядає логічною для кредитора:

  • операція з прощення боргу (визнання допомоги безповоротною) не є об’єктом оподаткування ПДВ, податкова накладна не складається;
  • для малодохідного платника, який прийняв рішення не застосовувати податкові різниці, сума прощеної заборгованості впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток лише через бухгалтерський облік (без обов’язкового збільшення фінрезультату за пп. 140.5.10).

Разом з тим, щоб мінімізувати ризики, варто:

  • ретельно оформити додаткову угоду з чітким зазначенням підстав прощення;
  • перевірити, чи не є сторони пов’язаними особами;
  • перевірити правильність відображення списання в бухобліку;
  • пам’ятати, що для отримувача на спрощеній системі оподаткування ця сума стала оподатковуваним доходом. Але треба уважно перевірити, на яку саме дату. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Облік окремих операцій»