Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з п. 153.7 ст. 153 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах орендар повертає об’єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об’єкта у власність, таке передання прирівнюється з метою оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об’єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу, не сплачених за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення.
Цим пунктом визначено: у разі якщо вартість об’єкта фінансового лізингу, що вперше або повторно вводиться в експлуатацію, визначається договором у меншій сумі, ніж вартість витрат на його придбання або спорудження, орган ДПС має право провести позапланову перевірку для визначення рівня звичайної ціни.
Облік операції з продажу основних засобів визначено п. 146.13 ст. 146 ПКУ, зокрема сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів і нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження — до його витрат.
Відповідно до п. 146.15 ст. 146 ПКУ нарахування амортизації окремого об’єкта припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення з експлуатації такого об’єкта основних засобів або передання його до складу невиробничих необоротних матеріальних активів за рішенням платника податку або суду.
Таким чином, орендар, що повертає об’єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об’єкта у власність, повинен припинити нарахування амортизації на такий об’єкт починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення з експлуатації об’єкта лізингу, та відобразити у обліку операцію з продажу за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу, не сплачених за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення.
В орендодавця об’єкт фінансового лізингу (залежно від напряму подальшого використання) буде визнано або як об’єкт основних засобів, вартість якого амортизується відповідно до норм статей 144 — 146 ПКУ, або як придбаний для подальшого продажу товар, вартість якого може бути враховано у собівартості придбаного та реалізованого товару відповідно до норм п. 138.4 ст. 138 ПКУ.
«Вісник податкової служби України» від 27.04.2012, №16
