Переуступка боргу у податковому обліку боржника

Операції з переведення боргу регулюються ст. 520-524 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. №435-IV зі змінами та доповненнями. Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов’язання, вступ до зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов’язання при зміні його суб’єктного складу. При цьому боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до пп. 14.1.258 ст. 14 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI фінансовий кредит — це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, який кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами та нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами — нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент. За таким договором виникають боргові зобов’язання, операції за якими з метою оподаткування відносяться до операцій особливого виду, оподаткування яких регулюється п. 153.4 ст. 153 ПКУ. Зокрема, з урахуванням особливостей, установлених розділом ІІІ ПКУ, не включаються до доходу та не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, у т. ч. субординованого боргу, позик від інших осіб-кредиторів (пп. 153.4.1 ст. 153 ПКУ), а також не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв’язку з поверненням платником податку основної суми кредиту, у т. ч. субординованого боргу, позики. Отже, операція з отримання первинним боржником фінансового кредиту не збільшує доходів такого боржника, а при поверненні новому боржнику не збільшуються його витрати. Якщо первинний боржник не повертає зазначену суму новому кредитору, то після закінчення терміну позовної давності така сума на підставі пп. 135.5.4 ст. 135 ПКУ включається до складу валових доходів первинного боржника.