Насамперед нагадаємо, що згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Тобто, в основу визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток поставлено дані бухгалтерського обліку. А фінансовий результат до оподаткування це, по суті, різниця між сумою визнаних платником податку доходів і витрат.
Звільнення від оподаткування – міжнародна технічна допомога.
За положеннями п. 142.3 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об'єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.
Але: кошти (у розмірі несплаченого податку), які залишаються у підприємства внаслідок такої пільги, мають цільовий характер використання. За цим стежить Мінекономрозвитку відповідно до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабміну від 15.02.2002 р. №153. У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.
Як пільга відображається в податковій звітності.
ДФС у листі від 13.04.2017 р. №7828/6/99-99-15-02-02-15 нагадує, що звільненню підлягатиме прибуток, отриманий від операцій, що здійснюються відповідно до умов контракту та фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги.
Якщо підприємство отримує таку міжнародну допомогу, прибуток (позитивну різницю між визнаними доходами та витратами) за цим видом діяльності визначається окремо. Для цього в Декларації з податку на прибуток передбачено рядок 05 та додаток ПЗ, у якому ця податкова пільга розшифровується.
При цьому ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на розмір прибутку, звільненого від оподаткування. А правила бухгалтерського обліку не вимагають ведення обліку таких пільгованих операцій окремо від решта господарських операцій підприємства. Зокрема:
Нормами п. 17 П(С)БО 15 передбачено, що отримане цільове фінансування (у т. ч. кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.
– а ось якщо таке фінансування надається вже як компенсація понесених витрат і або без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів, то дохід визнається за фактом його отримання (п. 19 П(С)БО 15);
– при цьому цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів (п. 18 П(С)БО 15).
Тому і у значенні фінансового результату до оподаткування, яке переноситься до рядка 02 Декларації із Звіту про фінрезультат, і у вже зкоригованому на різниці значенні цього показника в рядку 04 – міститься і сума прибутку, яка звільнена від оподаткування.
Але потім, при обрахунку суми податку на прибуток за звітний період у рядку 06 спрацьовує формула: (рядок 04 – рядок 05ПЗ) х ставку податку.
Та головне завдання – це порахувати з метою оподаткування суму такого пільгованого прибутку. І якщо із доходом все більш-менш зрозуміло, то порахувати витрати, пов’язані із такою діяльністю іноді буває складно. Наприклад, якщо за рахунок міжнародної технічної допомоги відбувається будівництво об’єктів на об'єкті «Укриття».
Особливості обліку доходу та витрат за будівельним контрактом
При визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, обов’язковий характер носить Національний стандарт України (ДСТУ) із ціноутворення в будівництві «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджений наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. №293 (далі – ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Оскільки зазначена вище міжнародна технічна допомога не надається виконавцю напряму, а находить з бюджетних рахунків, на думку автора, для визначення доходу і витрат ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 слід застосовувати і в цьому випадку.
Нагадаємо, що в п. 3.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 будівельні роботи визначено як будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.
А бухгалтерський облік підприємства, які застосовують національні стандарти, ведуть відповідно до П(С)БО 18.
Відповідно до п. 10 П(С)БО 18 дохід за будівельним контрактом включає передбачену будівельним контрактом ціну, а також суму відхилень, претензій та заохочувальних виплат за будівельним контрактом. Дохід за будівельним контрактом оцінюється за справедливою вартістю активів, які вже отримані або підлягають отриманню (п. 11 П(С)БО 18).
Нормами п. 12 П(С)БО 18 передбачено, що витрати за будівельним контрактом включають:
– витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням даного контракту;
– загальновиробничі витрати.
До складу загальновиробничих витрат включаються передбачені П(С)БО 16 витрати на управління, організацію та обслуговування будівельного виробництва з розподілом між об'єктами будівництва з використанням бази розподілу при нормальній потужності (пропорційно прямим витратам; обсягам доходів; прямим витратам на оплату праці; відпрацьованому будівельними машинами і механізмами часу тощо) (п. 14 П(С)БО 18).
В п. 15 П(С)БО 18 зазначено, що не включаються до складу витрат за будівельним контрактом, а відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:
– адміністративні витрати;
– витрати на збут;
– інші операційні витрати;
– витрати на утримання (амортизація, охорона тощо) незадіяних будівельних машин, механізмів та інших необоротних активів, які не використовуються при виконанні будівельного контракту.
Однак адміністративні витрати можуть бути визнані витратами за будівельним контрактом, якщо:
– ці витрати безпосередньо пов'язані з виконанням цього будівельного контракту;
– окреме відшкодування цих витрат за умовами цього будівельного контракту покладено на замовника.
При цьому згідно з п. 16 П(С)БО 18 до витрат за будівельним контрактом включаються витрати за період від дати укладення будівельного контракту до дати його завершення.
До витрат за будівельним контрактом також включаються витрати, яких зазнав підрядник при укладенні будівельного контракту, якщо існує імовірність його підписання і достовірної оцінки цих витрат.
Витрати, понесені при укладенні будівельного контракту, які були визнані витратами звітного періоду, не включаються надалі до витрат за будівельним контрактом, який підписано в наступних звітних періодах.
Отже, особливості обліку витрат у будівництві полягають у тому, що всі витрати, понесені підрядною (монтажною) організацією, обліковуються за кожним будівельним контрактом окремо!
В п. 4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 зазначено, що прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва». Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначаються розрахунково. До таких витрат належать, зокрема загальновиробничі та адміністративні витрати будівельних організацій (пп. 4.8.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).
Нормами пп. 5.5.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 встановлено, що при визначенні кошторисної вартості будівельних робіт загальновиробничі витрати, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій та прибуток визначаються відповідно до положень, встановлених ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (далі – ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013).
Усереднені показники розміру загальновиробничих та адміністративних витрат з урахуванням категорії складності об’єкта будівництва та видів робіт наведені у додатках «А–Д» ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013.
Таким чином, для визначення розміру витрат (в т. ч. загальновиробничих та адміністративних), понесених при виконанні договору за рахунок міжнародної технічної допомоги (Чорнобильський фонд «Укриття») для реалізації міжнародної програми, необхідно використовувати показники, зазначені у кошторисній документації до цього договору.