Внески до статутного капіталу ТОВ: облік та оподаткування

Юридичні аспекти

Статутний капітал. Наразі правила формування статутного капіталу та порядок внесення вкладів учасниками ТОВ прописані у ст. 12 – 15 Закону №2275.

Зокрема розмір статутного капіталу ТОВ складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у гривні. При цьому розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Зверніть увагу! За ч. 3 ст. 12 Закону №2275 статутом можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Види внесків. За ст. 13 Закону №2275 вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно. Але вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку. Вона затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.

І ще ТОВ не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу. Для внесення вкладу у зв’язку із створенням товариства у Законі №2275 відведено окремо статті 14.

За нею кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Тож строк цього обов’язку у кожного ТОВ буде свій, якщо його вписати у статут.

А от вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.

Якщо засновник не вніс свій вклад до граничного терміну, то виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.

Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;

4) про ліквідацію товариства.

При цьому голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення.

Бухоблік внесків до статутного капіталу

Інструкцією №291 для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу ТОВ передбачено субрахунок 401 «Статутний капітал». 

За кредитом субрахунку 401 «Статутний капітал» відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому субрахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо. За кредитом цього субрахунку відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Операції щодо зміни у складі неоплаченого капіталу відповідно до Інструкції №291 мають відображатися на рахунку 46 «Неоплачений капітал». 

За дебетом рахунку відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом – погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

Якщо внесок – ОЗ. За п. 10 П(С)БО 7 первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7.

Якщо внесок – запаси. За п. 11 П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, також визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість але вже з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9.

Податок на прибуток

З огляду на проведення, які слід відображати в обліку в момент отримання внесків від засновників, вони не включаються ані до складу доходів, ані витрат. Тому сума внесків не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Але якщо вклад вноситься необоротними активами, то слід пам’ятати про податкову амортизацію. Податківці у підкатегорії 102.05 «ЗІР» зауважили, що у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи, внесені до статутного фонду підприємства. Тому якщо такі основні засоби та нематеріальні активи призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ.

При цьому амортизації підлягає їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства.

ПДВ

За вимогами п. 185.1 ПКУ обєктами оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг на митній території України. При цьому під постачання товарів підпадає будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник (пп. 14.1.191 ПКУ).

При отриманні внесків від фізосіб-засновників наслідків з ПДВ не виникає. А от якщо засновником є ФОП, який ще й зареєстрований платником ПДВ, то для нього операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ. Така ж ситуація виникне й у засновника-юрособи (платника ПДВ). Проте це все стосується вкладів у вигляді рухомого та нерухомого майна. При цьому ПДВ нараховується на загальних підставах. Тож у разі наявності зареєстрованої ПН в ЄРПН ТОВ-емітент буде мати право на податковий кредит.

А от операція з внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ. Це передбачено пп. 196.1.1 ПКУ. Але податківці у підкатегорії 101.04 «ЗІР» наполягають на тому, що це відбувається за умови підтвердження відповідними статутними та розрахунковими документами.

ПДФО. З огляду на норми розд. IV ПКУ для фізособи-засновника внесення вкладів не є доходом. Але підприємство-емітент має відобразити в ф. №1ДФ під ознакою доходу «178» суми коштів або майна, внесених фізособою до статутного фонду. Докладно про це ми зазначали тут.

Згідно з пп. 170.2.6 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Тож тільки при виході чи продажу своєї частки статутного капіталу у фізособи-засновника буде виникати дохід.