Як передбачено ст. 13 Закону №2275, вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Товариство не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу.
При цьому вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.
Тобто внесок до статутного капіталу підприємства може бути здійснено як в грошовій формі, так і майном.
Передача основних засобів в статутний капітал оформляється актом приймання-передачі. Він складається в довільній формі (з обов’язковими реквізитами первинного документа), але можна також використовувати типову форму акта №ОЗ-1.
Надалі підприємство може використовувати отримане майно на власний розсуд як власник, в тому числі і для використання в господарській діяльності, здавання в оренду або продажу.
Хто може бути учасником ТОВ?
Засновниками ТОВ можуть бути фізичні та юридичні особи (ч. 1 ст. 114 ЦКУ). Тому ФОП, як суб’єкт права власності, не може бути засновником підприємства – тільки як фізична особа.
Строки здійснення внеску в СК
У загальному порядку внести свій вклад учасник підприємства має протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Тож строк цього обов’язку у кожного ТОВ буде свій, якщо його вписати у статут.
Бухгалтерський облік
Як зазначено у п. 5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Отже, ні грошовий, ні майновий внесок до СК не призводить до виникнення доходу у емітента.
Інструкцією №291 для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу ТОВ передбачено субрахунок 401 «Статутний капітал». Детальніше відображення у бухгалтерських записах операцій зі СК у емітента розглянемо у таблиці:
| Операція | Дт | Кт |
| Відображено створення статутного капіталу протоколом або статутом | 46 | 401 |
| Внесено статутний капітал грошовими коштами в касу підприємства або на рахунок | 30, 31 | 46 |
| Отримано ОЗ, МНМА, НА як внесок до статутного капіталу* | 10, 11, 12 | 46 |
| Отримано запаси (виробничі запаси, МШП, товари) як внесок до статутного капіталу** | 20, 22, 28 | 46 |
| Відображено ПК з ПДВ, якщо внесок здійснюється майном (за умови, що як інвестор, так і емітент є платниками ПДВ) | 644 | 46 |
| * За п. 10 П(С)БО 7, первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7. ** За п. 11 П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, також визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість, але вже з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9. |
||
Зауважимо, що у разі зміни надалі власника операція з продажу (передачі) частки у статутному капіталі відбувається без участі самого підприємства-емітента (сторонами угоди є покупець та продавець корпоративних прав). У емітента така операція відображається лише в аналітичному обліку як зміна власника статутного капіталу: Д-т 401/1 (колишній власник) К-т 401/2(новий власник). Таке проведення слід зробити на дату внесення змін до статутних документів. Інших наслідків ні з оподаткування (податок на прибуток, ПДВ), ні з бухобліку немає.
Готівкові обмеження
ДПС у підкатегорії 109.13 «ЗІР» роз’яснювала, що вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (фізособою-підприємцем), встановлені п. 6 розд. ІІ Положення №148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на внески до статутного фонду.
Отже, якщо фізособа бажає внести СК готівковими коштами, вона може це зробити у розмірі не більше 50 тис. грн протягом одного дня. Для юрособи-інвестора цей ліміт становить 10 тис. грн протягом одного дня.
Податок на прибуток
Об'єктом оподаткування податку на прибуток є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (пп. 134.1.1 ПКУ).
ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з внесення/отримання ОЗ до статутного капіталу. Таким чином, така операція впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток лише за правилами бухгалтерського обліку без подальшого коригування.
Проте у разі внесення в статутний капітал основних засобів, на них здійснюється нарахування амортизації в звичайному порядку. Тому, якщо емітент податкові різниці, у нього виникнуть коригування ФР до оподаткування, що пов’язані з нарахуванням амортизації таких ОЗ (пп. 138.1 – 138.3 ПКУ).
ПДФО та ВЗ
Як зазначають податківці у ІПК від 05.10.2020 р. №4116/ІПК/99-00-04-05-03-06, згідно з пп. 163.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (пп. 165.1.44 ПКУ).
Водночас, як передбачено пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
Отже, як сума майнового, так і немайнового внеску платника податку – фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується ПДФО і військовим збором.
Проте юридична особа як податковий агент має відобразити суму зазначеного внеску (як майнового, так і немайнового) у формі №1ДФ під ознакою доходу «178». Сума такого доходу вказується у графах «3а» та «3», а у «4а» та «4» проставляються нулі.
У розділі ІІ ф. №1ДФ, як раніше роз’яснювали податківці, сума такого доходу також потрапить в загальну суму рядка «Військовий збір» по графам «Загальна сума нарахованого/виплаченого доходу», проте не враховуватиметься при розрахунку суми податку у графі «Загальна сума утриманого податку, збору (грн, коп.)».
Зверніть увагу, що відображати у ф. №1ДФ необхідно лише суми внеску, здійсненого фізособою. Якщо інвестором є юридична особа, вартість її внеску до СК підприємства у ф. №1ДФ не зазначається.
ЄСВ
Операція зі внесення (як коштів, так і майна) до СК підприємства не є базою оподаткування ЄСВ (п. 1 ст. 7 Закону №2464).
Отже, такі суми у звіті з ЄСВ (форма №Д4) не відображаються та ЄСВ на них не нараховується.
ПДВ
Згідно з пп. «а» пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Своєю чергою, відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Отже, якщо внесок у статутний капітал здійснюється грошовими коштами або фізособою чи не платником ПДВ, то жодних наслідків з ПДВ ні для емітента, ні для власника корпоративних прав не виникає.
А от якщо внесок корпоративних прав майном здійснюється платником ПДВ, то у власника корпоративних прав з метою оподаткування ПДВ передача майна розцінюється як постачання такого майна з нарахуванням ПЗ з ПДВ, виходячи з договірної вартості такого майна (тобто тій, що відповідає розміру частки у статутному капіталі, але не менше мінбази оподаткування ПДВ) на загальних підставах за основною ставкою (20%). Про це податківці зазначали тут.
За умови, що на дату внесення майна в СК емітент є платником ПДВ, ПН інвестором складається як на звичайне постачання на емітента, а той, своєю чергою, відносить суму ПДВ до податкового кредиту.
Єдиний податок
Емітентом корпоративних прав може бути і юрособа на спрощеній системі оподаткування. Тут необхідно звернути увагу на такі важливі моменти:
- це п. 291.5.5 ПКУ, згідно з яким не можуть бути платниками ЄП суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку (платники податку на прибуток, нерезиденти, неприбуткові організації), дорівнює або перевищує 25%;
- щодо того, чи включається статутний внесок до доходу платника ЄП. Відповідно до п. 292.10 ПКУ не є доходом суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.
Отже, сума внеску до СК не включається до доходу платника ЄП.
***
Читайте також: