Що таке форс-мажор
Законодавче визначення форс-мажорних обставин міститься у частині 2 статті 14-1 Закону про ТПП. Відповідно до цієї норми, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Перелік форс-мажорів за чинним законодавством такий:
- загроза війни,
- збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго,
- дії іноземного ворога,
- загальна військова мобілізація,
- військові дії,
- оголошена та неоголошена війна,
- дії суспільного ворога,
- збурення,
- акти тероризму, диверсії, піратства,
- безлади,
- вторгнення,
- блокада,
- революція,
- заколот,
- повстання,
- масові заворушення,
- запровадження комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України,
- експропріація,
- примусове вилучення, захоплення підприємств,
- реквізиція,
- громадська демонстрація,
- блокада,
- страйк,
- аварія,
- протиправні дії третіх осіб,
- пожежа,
- вибух,
- тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади,
- закриття морських проток,
- ембарго,
- заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо,
- а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Варто зазначити, що у Цивільному кодексі України (далі – ЦКУ) не міститься поняття «форс-мажор», але стаття 617 ЦКУ визначає підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання випадок або непереборну силу.
Проте це мають бути не просто якісь події чи обставини, а ті, які безпосередньо стосуються діяльності конкретного підприємства або ФОПа.
Приклад 1: Військові дії
Внаслідок обстрілу складу підприємства під час бойових дій було знищено партію готової продукції та пошкоджено виробниче обладнання. Це є форс-мажорною обставиною, оскільки збройний конфлікт та військові дії визнаються обставинами непереборної сили згідно із законодавством.
Приклад 2: Стихійне лихо
Повінь затопила склад сільськогосподарського підприємства, внаслідок чого було знищено запаси насіння та добрив, а також пошкоджено сільськогосподарську техніку. Повінь належить до виняткових погодних умов та стихійних лих, які вважаються форс-мажорними обставинами.
Приклад 3: Пожежа
На виробничому підприємстві сталася масштабна пожежа, яка призвела до знищення складських запасів сировини та готової продукції, а також пошкодження виробничих ліній. Пожежа належить до форс-мажорних обставин.
Як задокументувати форс-мажор?
Для правильного документування знищення запасів чи основних засобів внаслідок форс-мажорних обставин необхідно виконати низку послідовних дій.
Фіксація факту настання форс-мажору
- Отримати документи від компетентних органів, що підтверджують факт настання форс-мажорних обставин. Це можуть бути:
- акт органів МВС (поліції) про пошкодження (знищення) майна;
- довідка органів ДСНС про пожежу або інше стихійне лихо;
- акт пошкодження майна від органів ДСНС із зазначенням причини;
- документи від місцевих органів влади, які підтверджують факт знищення чи пошкодження запасів, ОЗ.
- Зафіксувати факт пошкодження майна всіма можливими способами, наприклад:
- провести фото- та відеофіксацію пошкодженого/знищеного майна;
- зберегти всі наявні докази знищення майна.
- Отримати сертифікат ТПП про форс-мажор.
Згідно з абзацом 3 частини 3 статті 14 Закону про ТПП, Торгово-промислова палата України (ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 зазначеного Закону, ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорні обставини засвідчуються ТПП України або регіональними ТПП за заявою зацікавленої особи за кожним окремим випадком.
- Провести інвентаризацію
Згідно з п. 7 розд. І Положення №879 проведення інвентаризації є обов’язковим у разі псування цінностей, у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха тощо. Такі інвентаризації проводяться у разі псування – в день встановлення таких фактів, у разі аварій, пожежі, стихійного лиха – на день після закінчення явища. Обсяг таких інвентаризацій визначає керівник.
Тож спершу видається наказ керівника про створення інвентаризаційної комісії і обсяг проведення інвентаризації.
Далі комісія проводить інвентаризацію, складаючи інвентаризаційні описи ОЗ, запасів, оформляє відомість результатів інвентаризації, складає протокол. Керівник затверджує інвентаризаційні документи, після чого вони є підставою для відображення наслідків інвентаризації в обліку (див. п. 2, 3 розд. ІV Положення №879).
Важливо: підприємства, розташовані на територіях, де ведуться бойові дії, проводять інвентаризацію тоді, коли стане можливим безпечний та безперешкодний доступ до активів, станом на 1-ше число місяця, що настає за місяцем, в якому зникли перешкоди (див. п. 8 розд. І Положення №879).
Оформлення списання майна
Списати майно можна на підставі інвентаризаційних документів. Але, як правило, на підставі таких документів складаються додатково акти списання майна.
- для запасів – акт списання запасів у довільній формі з усіма реквізитами первинного документа згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік;
- для ОЗ – акт списання основних засобів. Наприклад, може бути застосована форма такого акта, затверджена Наказом №818. Або ж підприємство може розробити власну форму.
В акті варто зазначити, серед іншого:
- найменування знищених запасів/ОЗ;
- їх кількість і вартість;
- причину знищення (вказати, що причиною знищення стали воєнні дії, обстріл, пожежа тощо);
- посилання на документ про форс-мажор і протокол результатів інвентаризації.
Податок на додану вартість
Основні засоби
Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ постачанням товарів вважається також ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Наведені норми уточнюються в п. 189.9 ПКУ.
Згідно з абз. 1 п. 189.9 ПКУ у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Згідно з абз. 2 п. 189.9 ПКУ норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Таким чином, якщо ОЗ ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок форс-мажору, згідно з абз. 2 п. 189.9 ПКУ ПДВ не нараховується.
Про підтвердні документи для застосування абз. 2 п. 189.9 ПКУ сказано в УПК №673. Це можуть бути:
- сертифікат ТПП, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону про ТПП;
- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку №2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;
- дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 ЦКУ;
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;
- інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
Запаси
А от щодо запасів спеціальної норми про форс-мажор немає. Проте податківці наполягають на застосуванні загальних норм ПКУ.
Згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 ПКУ, якщо товари, які придбані з ПДВ, використовуються в операціях, що не належать до господарської діяльності платника ПДВ, необхідно нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання. Базою оподаткування в такому випадку є вартість придбання відповідних товарів.
Зрозуміло, що запаси, знищені внаслідок форс-мажору, не будуть використані в господарській діяльності. Отже, треба визнати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ. Але якщо знищені запаси придбавалися без ПДВ, компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховується.
Бухгалтерський облік
Згідно з НП(С)БО 7 та НП(С)БО 9, основні засоби та запаси визнаються активами підприємства, якщо існує ймовірність отримання від них економічних вигід у майбутньому, а також їх вартість може бути точно визначена. Якщо ж об'єкт основних засобів або запаси не відповідають цим критеріям, вони мають бути виключені з балансу підприємства.
Списання ОЗ відображається проведеннями:
- Дт 13 Кт 10 – на суму нарахованого зносу;
- Дт 976 Кт 10 – на залишкову вартість.
Витрати, пов’язані зі списанням (ліквідацією), також списують на субрахунок 976.
Якщо запаси були знищені внаслідок форс-мажору, їх списують до складу інших витрат:
- Дт 977 Кт 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28.
На цей самий субрахунок списують нарахування компенсуючого ПДВ, якщо він нараховується:
- Дт 977 Кт 641.
Податок на прибуток
Вартість списаних на рахунок 97 ОЗ, запасів зменшує фінрезультат до оподаткування (Дт 79 Кт 97), що впливає на визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).
Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на різниці з розділу ІІІ ПКУ, то при списанні ОЗ застосовуються «амортизаційні» різниці за ст. 138 ПКУ:
- на суму залишкової вартості за даними бухобліку фінрезультат до оподаткування збільшується;
- на суму залишкової вартості за даними податкового обліку, зокрема, п. 138.3 ПКУ, фінрезультат до оподаткування зменшується.
А от для списаних запасів різниць немає.
Єдиний податок
На оподаткування цим податком списання ОЗ та запасів не впливає.