Головна Усі новини Облік та звітність Міжнародні стандарти

Нацбанк про запровадження з 1 січня 2018 року МСФЗ 9

МСФЗ 9 змінює підходи до формування резервів під знецінення фінансових активів: модель «понесених збитків», яка використовується в МСБО 39, замінюється на модель «очікуваних збитків»

Нацбанк у листі від 15.07.2016 р. № 60-0005/59146 нагадує, що з 1 січня 2018 року буде обов'язковим до застосування Міжнародний стандарт фінансової звітності 9 "Фінансові інструменти". Він замінить МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка".

Регулятор повідомляє, що робота з переходу на МСФЗ 9 розподілена на три етапи:

1) Класифікація та оцінка фінансових активів та фінансових зобов'язань

Класифікація активів ґрунтується на бізнес-моделі, яка використовується для управління фінансовим активом, а також на характеристиках грошових потоків, передбачених договором.

Так, МСФЗ 9 передбачає три категорії фінансових активів залежно від намірів та політики управління активами:

- фінансові активи, які оцінюються за амортизованою собівартістю, якщо метою утримання такого активу (тобто бізнес-моделлю) є отримання передбачених договором потоків грошових коштів (виключно основної суми та процентів);

- фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки у іншому сукупному доході (капіталі), якщо актив утримується у рамках бізнес-моделі, яка передбачає як отримання передбачених договором потоків грошових коштів, так і продажу фінансових активів;

- фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки у складі прибутку/збитку - всі інші активи.

2) Знецінення

МСФЗ 9 змінює підходи до формування резервів під знецінення фінансових активів - модель "понесених збитків", яка використовується в МСБО 39, замінюється на модель "очікуваних збитків".

Основний принцип моделі "очікуваних збитків" полягає в відображенні загальної картини погіршення або покращення кредитної якості фінансових інструментів. Сума очікуваних кредитних збитків, яка визнається у вигляді оціночного резерву, залежить від ступеню погіршення кредитної якості після первісного визнання. У відповідності із загальним підходом є дві бази оцінки:

- очікувані кредитні збитки протягом 12 місяців (стадія 1), яка застосовується з моменту первісного визнання за умови відсутності значного погіршення кредитної якості;

- очікувані кредитні збитки протягом всього строку дії фінансового інструменту (стадія 2 та 3), яка застосовується у разі значного збільшення кредитного ризику.

Стадія 2 та 3 відрізняються способом визнання процентного доходу. 

Такий підхід називається підходом на основі "трьох кошиків".

Для позабалансових операцій (зобов'язань з кредитування та наданих гарантій) оцінка кредитного ризику здійснюється на дату підписання договору.

Розрахунок кредитних збитків згідно з МСФЗ 9 потребує використання історичної, поточної та прогнозної інформації.

3) Облік хеджування

Нова модель обліку хеджування відповідно до МСФЗ 9 більш тісно пов'язує облік хеджування з діяльністю з управління ризиками.

Похідні фінансові інструменти, які вбудовані в фінансові активи, не відокремлюються. Замість цього оцінюється весь гібридний інструмент для цілей його класифікації за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки.

Запровадження МСФЗ 9 за попередньою оцінкою міжнародних експертів може призвести до збільшення рівня резервів, що вплине на балансову вартість активів, прибуток, капітал.

Автор:
«Дебет-Кредит»
Джерело
Нацiональний банк України
Рубрика:
Облік та звітність / Міжнародні стандарти
Теги:
МСФЗ , Облік

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?