Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за ІІ кв. 2026 р.: кому доведеться платити внесок і як це робити

1. Форму звітності про працевлаштування осіб з інвалідністю досі не затвердили: що робити?
2. Який у 2026 році норматив працевлаштування осіб з інвалідністю?
3. Як обчислюється середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ?
4. Хто такі штатні працівники та як розраховується їх облікова кількість?
5. Кого виключаємо з розрахунку та відображаємо у графі 3 таблиці? 
6. Як перевірити виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у ІІ кварталі?
7. Як порахувати суму внеску, який треба сплатити за ІІ квартал? 
8. Чи треба сплачувати внески за ІІ квартал і до якого числа це слід зробити?
9. Де знайти рахунки для сплати внесків?

Форму звітності про працевлаштування осіб з інвалідністю досі не затвердили: що робити?

У 2026 році внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю сплачують лише ті роботодавці, які не виконали норматив працевлаштування таких осіб у звітному кварталі. Це заміна колишньому штрафу за невиконання такого нормативу. Рахується розмір внеску роботодавцем самостійно, і перший період, за який це треба було зробити – І квартал 2026 року. Далі цю процедуру потрібно повторювати щокварталу. Про це ми докладно розповіли у цій статті.

Але вже закінчився і ІІ квартал, а  Мінфін досі так і не затвердив форму такої звітності. 

Зверніть увагу! 

Наприкінці травня на сайті Федерації профспілок було оприлюднено проєкт наказу Мінфіну,  яким затверджується форма Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Переглянути проєкт форми Звіту можна за посиланням, а ми аналізували проєкт Звіту в статті від редакції.  

Але інформації, коли цей наказ буде затверджено, дотепер немає.

Якщо форми Звіту та порядку його складання немає навіть після закінчення 2-го кварталу, то що робити роботодавцям зараз?

У будь-якому випадку перше, що треба зробити – це перевірити, чи не доведеться платити за ІІ квартал 2026 року внесок через невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Граничний строк подання Звіту за ІІ квартал – 10.08.2026 р.

• Якщо Мінфін до того часу все ж таки затвердить і опублікує свій наказ, тоді роботодавці (нижче ми зазначили, хто саме) повинні будуть вчасно відзвітувати. А ми зробимо статтю із зразком заповнення вже діючого Звіту, щоб у цьому допомогти.  
• Якщо ж форму Звіту не буде затверджено до 10 серпні – ситуація буде, як і з І кварталом. Тобто Звіт не подаємо, але внесок в разі невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю доведеться сплатити. Як саме - ми докладно розповімо наприкінці цієї статті.

***

Попри те, що остаточної форми цієї квартальної звітності ще немає, формула розрахунку суми внеску за квартал вже є. Тому пропонуємо роботодавцям застосувати її і з’ясувати: 

• Чи виконано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за ІІ квартал? 
• Чи треба буде платити внесок за порушення цього нормативу?
• У якому розмірі треба буде платити цей внесок? 

Але почнемо з нагадування, кому з роботодавців встановлено норматив працевлаштування осіб з інвалідністю. 

Який у 2026 році норматив працевлаштування осіб з інвалідністю?

Згідно зі ст. 18-2 Закону №875 норматив працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено, починаючи з 01.01.2026, у такому розмірі: 

• одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
• 4 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;
• 2 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

Важливо!

Нормативу немає для роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу менше 8 працівників. Але для решти роботодавців (у тому числі і ФОПів) цей норматив встановлено. 

Як обчислюється середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ?

Згідно зі ст. 1 Закону №875, цей показник кількості працівників роботодавців визначається за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики. Тобто за Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286. 

За цією Інструкцією суть визначення цього показника полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийняття, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Інструкція нам розповідає, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого – по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

А як порахувати цей показник за квартал? Це встановлює Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 25.02.2026 №268.

За Порядком №268 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал визначається шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу та ділення отриманої суми на кількість місяців у календарному кварталі, за які здійснено нарахування заробітної плати (дохід, грошове забезпечення).

Приклад 

Те, як порахувати показник середньооблікової кількості штатних працівників за місяць, наведено в пп. 3.2.3 Інструкції зі статистики кількості працівників. Для цього створюється таблиця. Вид її не типовий, тобто абсолютно умовний.

априклад, вона може виглядати так: 

Формула розрахунку середньооблікової кількості за місяць буде дуже проста: загальне значення графи 4 поділити на кількість календарних днів в місяці. 

Отже, в нашому прикладі це буде 1180/31 = 38,06, що після округлення дає нам показник 38 осіб.

Увага!

Такий підрахунок треба буде зробити за кожен місяць кварталу окремо. Тобто за ІІ квартал 2026 року треба дізнатися показники середньооблікової кількості штатних працівників за квітень, травень та червень. 

А далі треба скласти ці показники і поділити на 3 – кількість місяців у звітному кварталі. 

Припустимо, що за квітень показник становив 38 осіб, за травень – 35, а за червень – 40. 

• Середньооблікова кількість штатних працівників за ІІ квартал становитиме: (38 + 35 + 40) / 3 = 37,67, тобто округлено 38 осіб. 
• Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю – 4% від 38 осіб = 1,52, округлено 2 особи. 

Як застосовуються правила округлення?

Округлюються цифри поступово справа наліво:

• якщо остання значуща цифра менше або дорівнює "4", вона відкидається;
• якщо більше або дорівнює "6", найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значуща цифра "5", найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін.

Тож у випадку, якщо йдеться про 4,5 – округлено буде до 4. А якщо йдеться про 1,5 – округлено буде до 2. 

Хто такі штатні працівники та як розраховується їх облікова кількість?

Згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, до облікової кількості штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Увага!

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору. 

 До облікової кількості включаються штатні працівники, які:

• фактично з'явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою;
• прийняті на роботу з випробувальним терміном;
• прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень;

В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу.

• перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні;
• уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники). 

До облікової кількості штатних працівників надомники включаються за кожний календарний день як цілі одиниці.

• прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин);
• працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства (тобто дистанційники враховуються теж);
• направлені для виконання робіт вахтовим методом;
• прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;
• іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують заробітну плату;
• студенти денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори. 

Враховуються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин:

• не з'явились на роботу через хворобу (протягом всього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність);
• у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків (тобто і мобілізовані також);
• тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб'єктами господарювання (тобто аутстафери теж враховують оформлених у них працівників;
• направлені з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон (тобто ті, хто перебуває у навчальній відпустці);
• навчаються у навчальних закладах, аспірантурах та перебувають у відпустках у зв'язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з'явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні, незалежно від їхньої оплати;
• перебувають у щорічних основних та додаткових, творчих відпустках, що надані відповідно до законодавства, колективного договору та трудового договору (контракту);
• перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації;
• перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами;
• перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку;
• мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства;
• одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові і неробочі дні;
• здійснили прогули;
• відсторонені від виконання повноважень;
• перебувають під слідством до рішення суду. 

Зверніть увагу!

До розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників враховуються усі працівники, які перебувають у штаті підприємства. Незалежно від того, працювали вони у звітному кварталі, чи ні. 

Кого виключаємо з розрахунку та відображаємо у графі 3 таблиці? 

Не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії:

• прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Якщо йдеться про внутрішнього сумісника, то такий працівник в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа!

• залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду). Якщо йдеться про працівника, який за основним місцем роботи ще і уклав цивільно-правовий договір, то такий працівник враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз! 

• переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб'єктами господарювання. Нині старе поняття «переведення» вже майже не застосовується. Але цю норму можна застосовувати щодо працівників, які працюють в межах договору аутстафингу – їх враховує тільки безпосередній роботодавець, з яким вони уклали трудовий договір. А замовник, у якого вони фактично працюють, – не враховує. 

• учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві. Ця норма теж вже застаріла. Актуальні правила щодо практики на підприємствах ми розглядали в цій статті. Але головне залишається незмінним – якщо з практикантом не укладено трудовий договір, його не враховуємо! 

• особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію. Оце цікава норма, адже зараз, як правило, за працівниками, які навчаються, зберігається середній заробіток. 

• особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які вводитимуться в дію. На думку автора, цю норму можна вважати вже застарілими. 

• працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Вони виключаються із облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу.

Також не враховуються при визначенні середньооблікової кількості штатних працівників ті, що перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку. Тобто в нашому прикладі до графи 2 ми їх як штатних працівників включаємо, але водночас зазначаємо у графі 3 на виключення з розрахунку. 

Але це були виключення за Інструкцією зі статистики кількості працівників. Ще одне виключення встановлює сама ст. 18-2 Закону №875: 

При здійсненні розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік таких робіт та професій вже існує. Він затверджений Постановою №490 (яка діє з 16.04.2026, але застосовується з 01.01.2026). Докладно наслідки встановлення такого переліку ми аналізували у статті «Розрахунок нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 р.: аналіз Постанови №490 та практичні нюанси». 

Отже, якщо на підприємстві є роботи, професії з важкими, шкідливими або небезпечними умовами праці, то, коли таке підприємство рахуватиме середньооблікову кількість працівників штатного облікового складу, воно виключатиме працівників, зайнятих на цих роботах. І внаслідок цього норматив працевлаштування осіб з інвалідністю може суттєво зменшитися. 

Наприклад, якщо на підприємстві всього в середньому за квартал 100 штатних працівників. У базовій ситуації це означало б норматив працевлаштування – 4 особи (4% від 100 осіб). Але якщо на важких, шкідливих або небезпечних роботах зайнята більшість працівників підприємства, наприклад 70 осіб, то для визначення нормативу залишається лише 30 осіб. І норматив зменшується до 1 особи (4% від 30 осіб).  

Важливо!

Порядок №268 встановлює додаткові виключення, які не враховуються при визначенні середньооблікової кількості штатних працівників. 

Але, на думку автора, ці виключення поширюються тільки на визначення розміру внеску, який сплачуватимуть порушники нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Тобто при визначенні самого нормативу – вони не застосовуються. 

Як перевірити виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у ІІ кварталі?

Плановий норматив працевлаштування осіб з інвалідністю в нашому прикладі ми встановили. Що далі? А далі дивимось, чи виконали ми цей норматив. 

Тут діють кілька умов:

1. Кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю. Це теж середній показник за квартал

Він рахується аналогічно показнику середньооблікової кількості штатних працівників. І тому в таблиці, яку ми навели у прикладі, варто додати окремі графи для такого самого розрахунку (копії граф 2, 3 і 4) тільки для осіб з інвалідністю. 

Тобто мало створити робоче місце, треба працевлаштувати особу з інвалідністю за основним місцем роботи. 

Зараз з’явилися численні консультації фахівців про те, що нібито якщо працівника з інвалідністю прийнято наприкінці місяця, то він у виконання нормативу не враховується. Ми з такою позицією не згодні, адже, повторюємо, що виконання нормативу рахується не за місяць, а за квартал! Тому, наприклад, якщо працівника з інвалідністю прийнято на основне місце роботи наприкінці квітня 2026 року і він відпрацював два цілих місяці (травень та червень), то, звісно, що він буде врахований як ціла одиниця за квартал (а може, і подвійно, якщо в нього перша або друга група інвалідності).  

При цьому роботодавець має право зарахувати до виконання забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами у розрахунку одна працююча особа з інвалідністю за двох штатних працівників (два робочих місця визначеного нормативу).

Отже, навіть якщо середній показник у вас вийде 1 особа, в цьому випадку його помножуємо на 2. 

Зверніть увагу! 

Постановою №490 затверджено Порядок зарахування роботодавцем до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами. 

Також у додатку до цього Порядку наводиться перелік хвороб для осіб з інвалідністю другої групи, які дають право на подвійне зарахування працівників до виконання нормативу.

Докладніше про це ми розповіли у статті «Розрахунок нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 р.: аналіз Постанови №490 та практичні нюанси». 

Також до виконання нормативу дорівнюється працевлаштування особи з інвалідністю на умовах стажування, передбаченого Законом України "Про зайнятість населення", та проведеного в порядку, визначеному цим Законом.

2. Рівень оплати праці осіб з інвалідністю

До виконання нормативу зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. 

Тобто мало працевлаштувати у штат, треба ще і нарахувати зарплату на рівні більше 8647 грн за кожен повністю відпрацьований місяць кварталу. 

Якщо норматив не виконано, треба платити внесок. 

Як порахувати суму внеску, який треба сплатити за ІІ квартал? 

Розмір внеску обраховується платником шляхом визначення результату добутку таких показників:

• 40 відсотків середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника; кількість місяців у кварталі;
• різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог щодо розміру оплати праці.

При цьому на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску встановлюється на рівні 50 відсотків! 

Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.

Середньомісячна заробітна плата рахується згідно з Порядком №268. Докладно розрахунок цієї середньомісячної зарплати (на прикладах) ми розглядали тут. 

Формула розрахунку середньомісячної зарплати (п. 6 Порядку) виглядає таким чином:

ЗПсер = ЗПкварт : Ксер : П,

де 

• ЗПсер – середньомісячна заробітна плата на одного працівника за відповідний календарний квартал;
• ЗПкварт – нарахована заробітна плата за календарний квартал;
• Ксер – середня кількість працівників, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування, контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та яким нараховано заробітну плату за відповідний календарний квартал;
• П – кількість місяців у календарному кварталі, за які здійснено нарахування заробітної плати.

Припустимо, що показник ЗПсер на одного працівника на підприємстві за ІІ квартал становить 25 тис. грн. А за три місяці - 75 тис. грн.

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю 2 особи, але фактично була працевлаштована лише 1 особа. 

Далі такі варіанти:

• Якщо це особа з інвалідністю 1 групи або 2 групи з порушенням зору або психічними розладами – то цей працівник зараховується до виконання нормативу х2. Тобто норматив виконано. 
• Якщо ні, то норматив не виконано – повинно бути працевлаштовано 2 особи з інвалідністю, а працевлаштували (в середньому за квартал) лише 1. Норматив не виконано. 

За 1 непрацевлаштовану особу з інвалідністю доведеться сплатити внесок на рівні 40% ЗПсер. Але оскільки ІІ квартал 2026 року припадає на період воєнного стану, то розмір внеску становитиме лише половину від базового. 

Отже, в нашому прикладі розмір внеску становитиме: 75 000 х 40% х 50% = 15 000 грн. 

Чи треба сплачувати внески за ІІ квартал і до якого числа це слід зробити?

Дехто з роботодавців вважає, що оскільки форму Звіту ще не затвердили, то задекларувати суму внесків до сплати неможливо. А отже, їх не обов’язково і платити, принаймні поки що. Але у податківців інша думка з цього приводу. 

ДПС в «ЗІР» заявила про таке:

1. відсутність форми Звіту щодо внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю не звільняє роботодавців від сплати цього внеску (у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування таких осіб) за І квартал 2026 року до 20.05.2026 включно;
2. у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внеску до платника внеску застосовуються фінансові санкції.

Звісно, що це роз’яснення стосується і внесків за ІІ квартал 2026 року. Тож якщо не бажаєте додатково платити ще і штраф – сплачуйте внески своєчасно, за ІІ квартал – до 19.08.2026 включно.  

Які штрафи загрожують тим, хто не сплатить внески за ІІ квартал 2026 р.?

Закон №875 містить фінансові санкції:

• 7% штрафу від суми боргу – просто за сам факт несвоєчасної сплати;
• 10% штрафу за кожен звітний період (але не більше 50% від суми), якщо податківці самі знайдуть недоплату або ви вирішите донарахувати її пізніше;
• 10 неоподатковуваних мінімумів – символічний, але неприємний штраф за неподання або подання звіту не за формою.

І ще пеня – 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення.

Де знайти рахунки для сплати внесків?

Згідно з вимогами ст. 10 Закону №4219, внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску». Про це ми писали тут.

Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування можна переглянути:

• на сайті ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів»;
• у нашому довіднику за посиланням.

А ще ми наводили ці рахунки із поясненням для усіх областей Україні в нашій статті «До 20 травня 2026 р. слід сплатити внески за непрацевлаштування осіб з інвалідністю: рахунки та штрафи». 

Нагадаємо, що у 2026 році змінилися правила щодо працевлаштування осіб з інвалідністю за Законом від 15.01.2025 №4219-ІX.

Які права мають особи з інвалідністю за новим законом? Що змінилося у забезпеченні прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу? Про це ми докладно розповідали у цій статті.