Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізосіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичний початок діяльності як платника плати за землю) разом із нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Згідно зі статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок і землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга — передбачене податковим і митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування і сплати податку та збору, сплата ним податку і збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер і суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Статтею 282 ПКУ визначено категорії юросіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст. 283 ПКУ — види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню.
Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.
Таким чином, юрособи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.
«Вісник податкової служби України», березень 2012 р., №12