Фахівці ДФСУ в інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" (категорія 101.20) зазначили, що для відображення сум ПДВ, за рахунок яких сформовано від’ємне значення звітного (податкового) періоду, у колонці 2 додатка 2 до декларації з ПДВ „Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)” слід зазначати індивідуальний податковий номер постачальника.
Аналогічне роз'яснення ДФСУ надала у листі від 22.02.2016 р. №6111/7/99-99-19-03-02-17.
Висновок від редакції: Цим своїм роз’ясненням податківці ставлять крапку у сумнівах платників податку, що саме відображати у графі 2 табличної частини додатку 2 (Д2) до нової форми декларації з ПДВ. Отже, незважаючи на назву цієї графи, відображати в ній слід ІПН не покупця, а постачальника – платника ПДВ.
Водночас у платників податку виникає одразу кілька пов’язаних запитань, на які в цій консультації ДФСУ відповідей не дає
1) Від’ємне значення ПДВ могло виникнути у періодах до 01.01.2016 р. і зберегтися у січні 2016 р. (із перенесенням до декларації за лютий 2016 р.) за рахунок:
- ПДВ, сплаченого в ціні товару, послуги;
- ПДВ, сплаченого при імпорті товару;
- ПДВ, сплаченого при отриманні послуг від нерезидента;
- переплат з ПДВ до бюджету, що виникли до 01.07.2015 р.
- непогашеного від’ємного значення, яке виникло до 01.02.2015 р. і відображалося в червні 2015 р. в рядку 31 в розділі IV декларації;
- уточнюючих розрахунків до декларацій минулих звітних періодів, поданих, зокрема, і в січні 2015 р. тощо.
А чинна форма додатку 2 дозволяє відобразити суми такого від’ємного значення лише в розрізі постачальників і, окремо, в сумі переплат з ПДВ, яка в липні 2015 р. була віднесена до складу податкового кредиту на підставі п. 34 підр. 2 р. ХХ ПКУ.
Що ж відображати у графі 2 у інших випадках? Наразі ясності немає.
Практика заповнення бухгалтерами додатку 2 за січень 2016 року показує, що, у випадку формування податкового кредиту за рахунок імпорту товарів, дехто з платників податку відображав у графі 2 номер митної декларації. Інші відображали в цій графі умовний ІПН нерезидентів-постачальників, відповідно до порядку складання податкової накладної (дехто використовував умовний ІПН 300000000000, який використовується при складанні ПН на експорт товарів, дехто – 500000000000 або 200000000000, які використовуються при складанні ПН на імпорт послуг).
За відсутності відповідної норми у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21, та роз’яснень від податківців, обидва шляхи заповнення цієї графи є однаково неврегульованими.
Те саме стосується і імпорту послуг. Адже податковий кредит за таким імпортом платник податку-резидент визнає, але ІПН як такого постачальник таких послуг – нерезидент не має, адже він не є платником ПДВ. Але на практиці платники податку не розгубилися і використовували в цьому випадку умовні ІПН - 500000000000 або 200000000000, залежно від того, який з них вказувався при складанні відповідних податкових накладних.
2) Яку силу має надане податківцями роз’яснення? Чи не змінять податківці точку зору, і як діяти в такому випадку? І що робити тим, хто вже подав декларацію з ПДВ і навів у графі 2, відповідно до її назви, власний ІПН як покупця-платника ПДВ?
Звісно, роз’яснення, наведені в «ЗІР» мають лише рекомендаційний характер і можуть не використовуватися платниками податку. І саме тому податківці легко їх змінюють або навіть прибирають на сайті. Тож, користуватися ними або ні, вирішує кожен сам для себе. Тим більше, що форма декларації (назва графи 2 додатку 2) не відповідає коментованому роз’ясненню від ДФСУ.
Те саме стосується і тих, хто вже подав декларацію з ПДВ. Формально платник податку не порушив порядок складання декларації, і заповнив її відповідно до назви графи 2 додатку. Тож, переробляти цей додаток чи ні, вирішувати платнику податку. Сьогодні останній день граничного строку подання декларації за січень 2016 р., і виправити ситуацію можливо, якщо сьогодні подати нову звітну декларацію.
Бо вже завтра для її виправлення доведеться подавати уточнюючий розрахунок. Але тим, хто не встигне сьогодні, поспішати подавати уточнюючий розрахунок, на наш погляд, поки що не варто. Оскільки податківці можуть протягом лютого ще надати роз’яснення щодо заповнення додатку 2 - от тоді й потрібно буде заповнити уточнюючий розрахунок.
Небажання робити виправлення цілком зрозуміле. Адже сума перехідного від’ємного значення ПДВ формувалася часто протягом декількох місяців, а то і років, часто завдяки багатьом постачальникам, і ще ніколи не складалося розшифрування, а саме завдяки яким постачальникам або операціям! По періодам виникнення від’ємне значення ми вже розшифровували, отже, маємо досвід, але як вирішити, за рахунок яких саме постачальників сформувалися невикористані залишки сум від’ємного значення? Методики або рекомендацій від податківців з цього приводу немає!
В усьому цьому є і добрий момент. Адже додаток 2 складається тільки до рядка 21, значення якого переноситься до декларації за наступний звітний період. Тож, якщо податківці нададуть наступні роз’яснення після закінчення граничного строку подання декларації за січень 2016 р., завжди можна подати уточнюючий розрахунок і виправити заповнення додатку 2 без жодних штрафних санкцій.
UPD
Колонка 2 додатка 2 декларації з ПДВ: податківці доповнили своє роз'яснення
При формуванні від’ємного значення за рахунок сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів на митну територію України, у додатку 2 до декларації з ПДВ зазначається власний ІПН платника податку (покупця)
Окрім того, ДФСУ оприлюднила проект змін до декларації з ПДВ. Зокрема, у назві графи 2 таблиці Додатку 2 слова «платник податку – покупець» буде замінено словом «постачальник». Докладніше тут >>>