Як ми уже повідомляли, ДФСУ наприкінці минулого тижня оприлюднила, проект наказу Мінфіну, яким затверджуються в новій редакції податкова накладна та звітність з ПДВ.
Про зміни в податковій накладній ми розповідали в аналітичному матеріалі ось тут>> Тепер ж розглянемо, як зміниться нова форма декларації з ПДВ та порядок її заповнення і складання.
Насамперед зауважимо, що як і раніше, звітність з ПДВ складатиметься з декларації (з додатками) і уточнюючого розрахунку, яким виправлятимуться помилки у деклараціях за минулі звітні періоди. Але додатків до декларації буде вже не 10, а 9. І сама декларація вже не міститиме згадки про спецрежими з ПДВ, а отже, не має номерів у вступній частині.
Зміни у формі декларації з ПДВ
Форма декларації (завантажити), як власне, і додатків до неї, та уточнюючого розрахунку, стала дійсно універсальною – вони складатимуться усіма платниками ПДВ без винятків. Тобто більше жодних кодів 0110 – 0130 для зазначення типу декларації. Звісно, як і раніше, додатки до неї складатимуть лише ті платники ПДВ, які зазначатимуть в декларації інформацію, яка вимагає розшифрування. І випадки, коли заповнення рядка вимагає складання додатку, прямо зазначені в формі декларації.
Але, у вступній частині декларації з’явився новий рядок 06 „Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації”. У ньому проставляється позначка:
- „1” – у разі подання декларації платником податку - с/г товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені п. 16-1.3 Закону „Про державну підтримку сільського господарства України”, та внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до цього Закону ;
- „2” – у разі подання декларації платником податку - с/г товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені п. 16-1.3 Закону „Про державну підтримку сільського господарства України”, та лише претендує на внесення до зазначеного Реєстру .
Для заповнення саме цим новим типом платників ПДВ (незалежно від зазначеного у рядку 06 номеру, 1 чи 2) створено нову редакцію додатку 9.
Розділ І «Податкові зобов’язання» не зазнав змін.
Натомість змінився розділ ІІ «Податковий кредит», що спричинено скасуванням спецрежиму для сільськогосподарських товаровиробників. Як і раніше, в ньому 17 основних рядків. Але рядок 11.3 «Погашені податкові векселі» отримав номер 12, а рядок 11.4 «послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України» отримав номер 13. Колишні рядки 13 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із частковим використанням товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва» та 14 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із постачанням сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту» із декларації виключено.
Аналогічні зміни відбулися і в розділі ІІІ «Розрахунки за звітний період». У рядку 18 виключено службові рядки 18.1 та 18.2. Отже, тепер суму ПДВ, яку треба заплатити до бюджету, визначає саме рядок 18! При цьому уточнено, що ця сума ПДВ має сплачуватися до загального фонду державного бюджету у порядку згідно зі ст. 200 ПКУ.
З рядків 18 ,19 та 21 прибрали будь-які згадки про додаток ДС10 (як, власне, і скасували сам цей додаток) та про різні номери форм декларації з ПДВ.
З огляду на нову форму декларації з ПДВ, платники з касовим методом у відповідному рядку після декларації «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» будуть зазначати КВЕД, який відповідає основному виду його діяльності.
Ці зміни у декларації з ПДВ вплинули і на форму уточнюючого розрахунку до неї (завантажити), який переважно копіює рядки цієї декларації. Однак службові рядки рядка 18 уточнюючого розрахунку тепер інші. Якщо в декларації їх немає, і те, що зазначено у рядку 18 і треба сплатити до бюджету, то в уточнюючому розрахунку зазначаються:
- у рядку 18 (в графі 6) сума недоплати (за наявності), яку треба сплатити до бюджету;
- у рядку 18.1 - сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки (при позитивному значенні гр. 6 р.18);
- у рядку 18.2- сума, яка включається до коригуючого реєстру щодо зменшення залишку сум податкових зобов'язань, несплачених до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі (при від'ємному значенні гр. 6 р.18). Тобто, якщо у поданій раніше декларації платник податку зазначив суму ПДВ до сплати, а потім, через уточнюючий розрахунок зменшив цю суму в рядку 18, то у рядку 18.2 він зазначає суму, на яку бажає зменшити залишок його раніше узгоджених ПЗ, в разі, якщо він ще не сплачений до бюджету. І це бажання має врахувати Казначейство.
Зміни у додатках до декларації з ПДВ
Додаток 1 (завантажити).
У Таблиці 1, як і раніше, відображатимуться коригування ПЗ з ПДВ у розрізі ІПН контрагентів, але:
1) Значення сум у рядку із умовним ІПН 500000000000 тепер прямо пов’язане із значенням рядка 6 декларації «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України». Отже, якщо ці зміни буде затверджено, у рядку 6 декларації потрібно буде відображати ПЗ, визначені як податковими накладними, так і розрахунками коригування до них.
2) Значення сум у рядках із умовним ІПН 600000000000 тепер прямо пов’язане із значенням рядків 4.1, 4.2 декларації . Отже, якщо ці зміни буде затверджено, у цих рядках декларації потрібно буде відображати ПЗ, визначені згідно із п. 198.5 ПКУ та 199.1 ПКУ як податковими накладними, так і розрахунками коригування до них. До речі, коригування ПЗ, які були нараховані за ст. 199 ПКУ, тепер у Таблиці 1 додатку 1 треба буде відображати окремо по тим, які виникли протягом року, окремо за наслідками річного перерахунку. Втім, як і раніше, нарахування та перерахунок ПЗ за ст. 199 ПКУ слід буде відображати і в додатку 7.
3) На долю рядка 7 Таблиці 1 додатку 1 декларації залишаються коригування ПЗ за операціями із платниками ПДВ та із умовними ІПН від 100000000000 до 400000000000.
У Таблиці 2 з’явилася лише одна зміна – нова графа 3.2, у якій зазначається ознака здійснення с/г операцій. Така ознака проставляється позначкою «+», якщо операція, ПК за якою коригується, належала до визначених статтею 16-1 Закону "Про державну підтримку сільського господарства України" платниками податку, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону "Про державну підтримку сільського господарства України", або які претендують на внесення до такого Реєстру.
Ось тут є невеличка, але суттєва суперечність між оприлюдненим проектом нової форми ПН та РК, і відображенням сільгоспоперацій в новій формі декларації з ПДВ та додатків до неї. Адже, в оновленій формі ПН та РК позначка про те, що ПЗ виникло за сільгоспопераціями проставляється лише тими, хто до зазначеного Реєстру вже внесений. Позначки про претензію на внесення до Реєстру в ПН та РК не зазначаються. Як має покупець контролювати статус продавця і чим його треба підтверджувати? Наразі незрозуміло.
Додаток 2 (завантажити).
Як і раніше, цей додаток розшифровує від’ємне значення ПДВ, яке зараховується до ПК наступного звітного періоду (рядок 21 декларації). Але, завдяки змінам у ПКУ, у ньому крім Таблиці 1, з’явилося дві заяви:
1) Заява платника податку, що реорганізується, яка подається у складі декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період).
В цій заяві, за наявності непогашеного від'ємного значення з ПДВ, платник податку робить розподіл суми такого від'ємного значення між своїми правонаступниками - платниками ПДВ, у яких він реорганізується. Для цього він на підставі даних Таблиці 1 зазначає загальну суму такого від'ємного значення (цифрами і словами!). А потім, у Таблиці 2, проводить розподіл цього значення, згідно частки, зазначеної в передавальному акті/розподільчому балансу. У випадку реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення зазначається лише один правонаступник – тобто, усі 100% від’ємного значення з ПДВ переходять до нього.
2) Заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано.
Така заява подається у складі декларації з ПДВ після узгодження суми від'ємного значення за результатами документальної перевірки контролюючим органом (!). Виходячи з практики минулих років, доходимо до висновку, що, хоча ПКУ і дозволив правонаступникам скористатися цим від'ємним значенням, доки податківці не проведуть документальну перевірку його значення, реалізувати це право правонаступники не зможуть.
Зверніть увагу, що заповнення цієї заяви вимагає заповнення і рядка 16.3 декларації з ПДВ у цього правонаступника за звітний період подання такої заяви! В цьому рядку зазначатиметься підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника.
Якщо завдяки такому отриманому «у спадщину» від'ємному значенню ПДВ платник податку – правонаступник бажатиме скористатися бюджетним відшкодуванням, йому потрібно буде проставити позначку «+» у новій графі 6 «Ознака від'ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку» Таблиці 2 додатку 3 до декларації.
До речі, аналогічне право передати правонаступникам невикористаний залишок ліміту реєстрації ПН/РК в ЄРПН призвело до змін у додатку 4 до декларації з ПДВ (про що далі).
Додаток 4 декларації з ПДВ (завантажити)
Цей додаток втратив Таблицю 1, у якій зазначалися відомості, необхідні для формування критеріїв, встановлених пп. 200.19.3 ПКУ (колишнього автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ). Пункту 200.19 в ПКУ тепер немає, отже, цих критеріїв теж, і зазначена інформація більш контролерам не потрібна. Зникла з цього додатку і колишня Таблиця 2, де зазначалися відомості про фінансову гарантію.
Тому додаток 4 починається з іншої інформації, яка раніше наводилася у Таблиці 3 – прохання перерахувати належну платнику суму бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку, або в бюджет для погашення податкового боргу або грошового зобов’язання наступних звітних періодів. Із відповідними платіжними реквізитами, зазначеними у новій Таблиці 1.
Далі наводяться відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (тепер – нова Таблиця 2). Раніше ця Таблиця містила 5 граф, тепер 4 – з Таблиці прибрано графу 4 «Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована до бюджету (графа 1 - графа 2)». Як і раніше, зазначені відомості наводяться платником податку лише в разі подання заяви на бюджетне відшкодування (Таблиці 1).
Статус Таблиці 3 та Таблиці 4 отримали рядки, у яких під Таблицею 2 наводяться числами та словами суми надлишку коштів на ПДВ-рахунку, які платник податку просить перерахувати або на свій поточний рахунок або у бюджет (зокрема, для погашення податкового боргу).
І, нарешті, обіцяна новація. В додатку 4 зявилися:
- Заява платника податку, що реорганізується, яка подається у складі декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період);
- Заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано. Вона подається у складі декларації з ПДВ після узгодження реєстраційної суми за результатами документальної перевірки контролюючим органом.
Механізм заповнення цих заяв аналогічний до зазначеного вище. Той платник ПДВ, що реорганізується, робить розподіл свого залишку ліміту реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Після того, як ці суми будуть документально перевірені податківцями (хоча що тут перевіряти, якщо суму цього ліміту рахують самі податківці?) , правонаступник отримає право на свою частку від цієї «спадщини». Втім, відображати її у рядках декларації немає потреби.
Додаток 5 (завантажити)
Додаток 5 суттєвих змін не отримав. З нього лише виключили Таблицю 3, яку потрібно було заповнювати тим платникам ПДВ, які застосовують касовий метод, за наслідками діяльності у 2015 році (станом на 2017 рік ця інформація вже не потрібна). А також, у Таблиці 1 та2 внесли графу щодо ознаки здійснення с/г операцій (в ній за потреби проставлятиметься позначка «+»).
Додатки 6, 7 та 8
У додатках 6 та 8 майже нічого не змінилося. Напевно, тому їх нова редакція і не була оприлюднена для обговорювання. Хоча так само мало змін і у додатку 7 (завантажити), а він у проекті є.
Додаток 9 (завантажити)
Додаток 9, як і раніше, заповнюють лише сільгоспвиробники. Але не всі, а лише ті, які отримують або претендують на отримання дотацій з бюджету.
Отже, додаток 9 додається до декларації, в якій у полі „Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації” наявна позначка „1” або „2”.
Цей додаток складається з двох таблиць:
- у Таблиці 1 платнику слід зазначити ПЗ та ПК за с/г операціями і визначити позитивне значення різниці між ними (отже, від’ємне значення з ПДВ при розподілі дотацій до уваги не береться);
- у Таблиці 2 платник визначає питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (у якій фахівці Мінфіну знову чомусь не завжди згадують, що крім с/г товарів є ще і с/г послуги, які теж треба брати до уваги при розрахунку).
Якщо придбані товари/послуги, необоротні активи частково використовуються у видах діяльності, передбачених п. 16-1.3 Закону „Про державну підтримку сільського господарства України”, а частково – ні, в рядку „Сума податкового кредиту” таблиці 1 ДС9 буде відображатися сума податкового кредиту виходячи з частки питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, розрахованої відповідно до таблиці 2 (ДС9).
Зміни у порядку заповнення та подання декларації з ПДВ
Крім змін, зазначених вище, слід звернути увагу на:
1) Уточнення щодо того, який звітний період слід зазначати в декларації, якщо суб’єкт господарювання став платником ПДВ не з першого дня календарного місяця.
Відомо, що першим звітним (податковим) періодом для такого платника ПДВ є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Але Мінфін уточнює, що в такому випадку у декларації в полі 02 „Звітний (податковий) період” зазначається перший повний календарний місяць!
2) Уточнення порядку звітування за останній звітний період, якщо анулювання реєстрації відбувається не в останній день такого періоду.
По-перше, Мінфін прописує правила для платників ПДВ із квартальним звітним періодом, аналогічні для тих, у кого звітним періодом є місяць. Тобто, зазначати в декларації за такий неповний, але останній звітний період слід інформацію з його початку по дату анулювання реєстрації платником ПДВ.
По-друге, Мінфін визначає строки подання декларації з ПДВ для цього випадку – незважаючи на неповність звітного періоду вони повинні бути звичайними, встановленими п. 49.18 ПКУ, залежно від типу звітного періоду, місячного або квартального. Отже, декларація з ПДВ тими, в кого анулювання реєстрації відбулося в середині звітного місяця, подаватися має протягом 20 днів, наступних за місяцем у якому відбулося таке анулювання. А для тих, у кого звітний період квартальний - протягом 40 днів.