Дата початку дії змін
У постанові №547 зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування, крім абзацу восьмого пункту 1 змін, затверджених цією постановою, який набере чинності з 1 січня 2019 року.
Опублікована ця постанова була 14 липня 2018 року в «Урядовому кур’єрі» №130.
Отже, більша частина змін вже діє. А зміни, які наберуть чинності з наступного року, ми розглянемо далі окремо.
На кого поширюється цей Порядок?
Щодо цього зміни не вносилися. Тож, як і раніше, Порядок поширюється на:
- всіх юросіб, незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності,
- на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Вони й надалі в цьому Порядку мають назву «підприємства», якщо згідно з Законом №996 вони зобов'язані вести бухоблік та подавати фінансову звітність в Україні.
Кому і коли подавати фінзвітність?
Пункти 2-11 Порядку №419 є найважливішими. Адже саме вони визначають, в якому обсязі, за якою формою, кому і коли підприємства мають подавати фінзвітність.
Нагадаємо, що у 2017-2018 роках було прийнято два закони, які змінили вимоги до ведення бухобліку та складання фінзвітності.
По-перше, це зміни, внесені до Закону №996 Законом №2164. Революційним в цьому законі були перегляд переліку підприємств, які зобов’язані застосовувати МСФЗ, і встановлення переліку підприємств, які зобов’язані проходити щорічний аудит фінзвітності (та оприлюднювати його результати на власному веб-сайті). Ми про це писали тут і тут.
По-друге, це прийняття Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», який набрав чинності з 1 січня 2018 року, але вводиться в дію з 1 жовтня 2018 року (крім пп. 1 п. 9 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону щодо внесення змін до КУпАП, який набере чинності через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01.01.2019 р.). Ми про цей закон писали тут.
А тепер подивимося, як ці зміни в бухгалтерському законодавстві відобразилися на Порядку подання фінзвітності. Для зручності наведемо ці зміни у таблицях, із порівнянням старої і поточної редакції Порядку №419. При цьому зміни, що стосуються державних органів і фондів, ми не розглядатимемо.
Таблиця 1
|
Було |
Стало |
|
Кому подається фінзвітність? |
|
|
Органам, до сфери управління яких належать підприємства Підстава – вимога |
|
|
Трудовим колективам Підстава – вимога |
|
|
Власникам (засновникам) Підстава – установчі документи |
|
|
Іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики Підстава – законодавство Зверніть увагу: у разі коли організація діяльності органів державної статистики, органів Казначейства та інших органів, до яких подається фінансова звітність, припинена (порушена) у зв’язку з тимчасовою окупацією території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та/або проведенням АТО, підприємства, розміщені на такій території, подають фінансову звітність після відновлення звичайної діяльності зазначених органів або відповідним органам в населених пунктах, на території яких такі органи здійснюють повноваження в повному обсязі. |
|
|
Коли подається фінзвітність? |
|
|
Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами у загальному випадку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року. |
Проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої подається підприємствами у загальному випадку (крім органів Казначейства) не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року. |
|
Платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органові державної податкової служби у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації: квартальну фінансову звітність (крім підприємств, що відповідно до ГКУ належать до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва); річну фінансову звітність. Квартальна або річна фінансова звітність подається підприємствами органові державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств. |
Платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність. Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам доходів і зборів у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств. |
|
Зверніть увагу: фінзвітність платниками податку на прибуток подається разом із декларацією з цього податку, як додаток до цієї декларації та її невід’ємна частина (п. 46.2 ПКУ) |
|
|
Терміни подання підприємствами фінансової звітності підприємствами, які належать до сфери управління міністерств або інших органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування, встановлюють зазначені органи. |
|
|
Об'єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають власну та зведену фінансову звітність, якщо це передбачено установчими документами, щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.
|
Об'єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають власну та консолідовану фінансову звітність, якщо це передбачено установчими документами, щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року. |
|
Зверніть увагу: об'єднання підприємств, утворені за рішенням КМУ або центрального органу виконавчої влади, який здійснює управління майном підприємств, подають, крім власної, ще і консолідовану фінзвітність - Мінфіну та Мінекономрозвитку або відповідному центральному органу виконавчої влади. |
|
|
Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції подають консолідовану фінзвітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року. Підприємства, які складають консолідовану фінзвітність за МСФЗ, надсилають листом відповідну інформацію органам державної статистики у передбачені для подання такої звітності строки. |
Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінзвітність власникам (засновникам), до центру збору фінансової звітності та іншим користувачам не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше строків, передбачених законодавством для оприлюднення річної консолідованої фінзвітності. Підприємства, які переходять на складення фінзвітності та консолідованої фінзвітності за МСФЗ, надсилають листом відповідну інформацію органам державної статистики у передбачені для подання такої звітності строки. |
|
Зверніть увагу: річна фінзвітність, річна консолідована фінзвітність, звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави, складення яких передбачено законодавством, повинні бути оприлюднені разом з аудиторським звітом на веб-сторінці або веб-сайті підприємства (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством, у форматі, який виключає можливість внесення змін до фінзвітності іншими користувачами, та в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ. Строки оприлюднення річної консолідованої фінзвітності встановлені ст. 14 Закону №996. Докладно про ці строки і правила їх застосування у 2018 році (по фінзвітності за 2017 рік) ми писали тут. |
|
Що ми бачимо з Таблиці 1?
- строки подання фінзвітності майже не змінилися (для звичайних підприємств це точно);
- термін «зведена» фінзвітність усюди замінено на «консолідовану», а «квартальна» - на «проміжну», із уточненням періоду, за який вона складатиметься;
- повідомляти органи статистики про те, що фінзвітність складатиметься за МСФЗ, тепер зобов’язані лише ті, хто переходять на МСФЗ (тобто, один раз).
І ще важливо, що раніше датою подання фінзвітності для підприємства вважався день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою – дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.
Тепер, оскільки більшість підприємств подає фінзвітність в електронній формі, цю норму (п. 4 Порядку №419) було уточнено: датою подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі вважається дата одержання електронного повідомлення про одержання центром збору фінансової звітності такої фінансової звітності.
Як і раніше, коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.
Таблиця 2
Правила складання фінзвітності
|
Було |
Стало |
|
Як складається фінзвітність? |
|
|
Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність Складаються за НП(С)БО або МСФЗ відповідно до законодавства. |
Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за НП(С)БО або МСФЗ або НП(С)БО в державному секторі відповідно до законодавства |
|
Які підприємства застосовують МСФЗ? |
|
|
Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за МСФЗ публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками, починаючи з 1 січня 2012 р., кредитними спілками – з 1 січня 2015 р., а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:
|
Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за МСФЗ публічними акціонерними товариствами, підприємствами – емітентами цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банками, страховиками, кредитними спілками, підприємствами, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, великими підприємствами, а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:
|
Що ми бачимо з Таблиці 2?
- уточнення щодо того, що національні стандарти бухобліку бувають різні, для приватного і державного сектору. Втім, це вже давно не новина;
- перелік тих, хто має складати фінзвітність за МСФЗ змінився суттєво. Ми його докладно аналізували ще на стадії, коли зміни до Закону №996 були проектом.
Таблиця 3
|
За якою формою подається фінзвітність? |
|
|
|
Підприємства, які складають фінзвітність та консолідовану фінзвітність за НП(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. |
|
Юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 ПКУ, та юридичні особи, які відповідно до ГКУ належать до суб’єктів мікропідприємництва, подають відповідним органам річну фінансову звітність, передбачену для суб'єктів малого підприємництва. |
Підприємства, яким відповідно до Закону №996 встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (крім тих, які зобов’язані складати фінансову звітність за МСФЗ), та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам річну фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва. |
|
Зверніть увагу: скорочена фінзвітність передбачена для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності. До мікропідприємств належать підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
До малих підприємств належать підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
|
|
|
|
Підприємства (крім бюджетних установ, мікропідприємств та малих підприємств) подають разом з річною фінансовою звітністю звіт про управління. У разі подання підприємством консолідованої фінзвітності подається консолідований звіт про управління. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію. Підприємства, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес, подають разом з річною фінзвітністю звіт про платежі на користь держави. У разі подання підприємством консолідованої фінзвітності подається консолідований звіт про платежі на користь держави. |
|
Банки подають фінзвітність та консолідовану фінзвітність НБУ в установленому ним порядку. |
Банки подають фінзвітність, консолідовану фінзвітність, звіт про управління та консолідований звіт про управління НБУ в установленому ним порядку. |
Що ми бачимо з Таблиці 3?
- проміжна (тобто квартальна) фінзвітність для тих, хто її складає за нацстандартами, складатиметься лише з форм 1 та 2 (балансу та звіту про фінрезультат);
- змінилися вимоги до тих, хто може подавати фінзвітність за формами, затвердженими П(С)БО 25. Але до самого національного стандарту зміни ще не були внесені. Сподіваємося, що Мінфін встигне привести П(С)БО 25 у відповідність до Закону №996 до кінця 2018 року і питань, хто за якою формою подає фінзвітність, у підприємств не виникатиме;
- малі та мікропідприємства отримали можливість звітувати до органів статистики раз на рік! Але платникам податку на прибуток все рівно доведеться орієнтуватися на періодичність подання ними відповідної декларації. Якщо вони звітують щоквартально – доведеться складати і проміжну (квартальну) фінзвітність;
- разом із річною фінзвітністю слід подавати звіт про управління, а декому ще й звіт про платежі на користь держави. Це теж новація, передбачена змінами до Закону №996. Проекти цих звітів ми анонсували тут.
А ще є норма, яка набирає чинності з 01.01.2019 р.: фінзвітність та консолідована фінзвітність, складена на основі таксономії фінзвітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.
Наприкінці зазначимо що, як і раніше, перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства. Але тепер до випадків, коли обов’язково проводити таку інвентаризацію, додано ще й перехід на складення фінансової звітності за МСФЗ (її треба проводити станом на дату такого переходу). Відповідні зміни було внесено до п. 12 Порядку №419.
***
Читайте також: Проміжною фінзвітністю є Баланс та Звіт про фінрезультат. Мінфін вніс зміни до НП(С)БО 1 та 2