Декларація ФОП-«загальника» за 2021 рік: нюанси складання

За якою формою та коли звітуємо? 

Як нагадують податківці, з 1 січня 2022 року введена в дію нова форма декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка затверджена наказом Мінфіну від 17.12.2020 р. №783.

Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з ПДФО та ЄСВ, а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

Для цього форма декларації в редакції Наказу №783 доповнена новими додатками:

1. ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску - самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
2. КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ПКУ.

Податківці наголошують, що з 01.01.2022 року, тобто за 2021 рік (і за попередні роки, якщо ви ще не подали декларацію), треба звітувати саме за цією новою формою.

Водночас п. 54 підрозділу Х Перехідних положень ПКУ встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають. Але щодо ПДФО, ВЗ та ЄСВ звітувати треба.

Граничний строк подання декларації за 2021 рік – це 9 лютого 2022 року. 

Звісно, протягом карантину, якщо порушити строки подання цієї декларації, штрафу за ПКУ не буде. Дехто може вирішити і навмисно почекати із поданням декларації – принаймні до кінця березня 2022 року така «безштрафна» можливість у ФОП-«загальника» є. Чому? Тому що зразків заповнення нової форми декларації від ДПС ми так і не дочекалися (хоча сподівалися до останнього). Тож підприємці складатимуть цю декларацію, покладаючись лише на Інструкцію та власний розсуд. Ну, і, за бажанням, на наші поради. 

Склад декларації, яку має подати ФОП-«загальник»

Загальний опис декларації ми вже навели вище, тож тепер – конкретика. Поточна форма декларації містить:

Власне податкову декларацію про майновий стан та доходи:

• Додаток ЄСВ 1, який складають фізособи, які сплачують за себе ЄСВ згідно з вимогами закону;
• Додаток ЄСВ 2, який складають фізособи, які сплачують за себе ЄСВ добровільно;
• Додаток ЄСВ 3, який складається для відображення наслідків податкової перевірки: збільшення або зменшення заявлених раніше сум  ЄСВ;
• Додаток КІК (який за 2021 рік ще не подається);
• Додаток Ф1, у якому здійснюється розрахунок ПЗ з ПДФО та ВЗ за операціями з інвестактивами;
• Додаток Ф2, у якому, власне, рахується ПЗ з ПДФО та ВЗ від підприємницької діяльності;
• Додаток Ф3, у якому рахується податкова знижка з ПДФО. 

Що з цього всього треба складати підприємцю-«загальнику»? Як не дивно, все, але кожному. 

Нагадаємо, що за ст. 177 ПКУ: 

• якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6);
• ФОП подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11). 

Отже, якщо ФОП мав лише підприємницькі доходи, то він зазначає в декларації тільки ці підприємницькі доходи. Але якщо він мав ще якісь не підприємницькі доходи (навіть ті, які були отримані від податкових агентів!) – їх теж треба показати в річній декларації. Звісно, що нараховувати ПЗ з ПДФО та ВЗ з таких доходів треба буде лише в тому випадку, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати (податковим агентом). 

Проте інші доходи, як вже було зазначено, оподатковуються за загальними правилами, встановленими для звичайних фізосіб. Тому зараз ми їх аналізувати не будемо (тим більше, що коло таких доходів досить широке). Зосередимось на оподаткуванні підприємницьких доходів та відображенні саме їх у декларації. Для цього ФОП складає: податкову декларацію, додаток ЄСВ 1 та додаток Ф2 та робить відповідні позначки у вікні щодо додатків. Почнемо аналізувати їх з кінця. 

Додаток Ф2

У додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» наявні 5 розділів. ФОП-«загальника» з них цікавлять лише три (два останні стосуються фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність). 

У розділі I «Доходи від провадження господарської діяльності», який заповнюється ФОП, зазначаються:

– доходи, отримані від провадження кожного виду економічної діяльності, що відображаються в окремому рядку розділу I зі зазначенням у графі 2 назви та у графі 3 – коду виду економічної діяльності згідно з КВЕД, за провадження якого одержано дохід;

– у графі 4 – сума одержаного доходу від провадження окремого виду економічної діяльності;

– у графах 5-7 – сума документально підтверджених витрат, пов’язаних із провадженням господарської діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг, амортизаційні відрахування).

Увага! Для ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

– у графі 8 – сума амортизаційних відрахувань, обчислених відповідно до пп. 177.4.6 – 177.4.9 ПКУ;

– у графі 9 – сума чистого оподатковуваного доходу, яка обчислюється за такою формулою: графа 4 - графа 5 - графа 6 - графа 7 - графа 8. 

Тобто формула досить проста: доходи – витрати (зокрема, і в сумі амортизації). 

У розділі II «Інформація щодо нарахованої амортизації» зазначається:

• у графах 3-4 – вартість об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів;
• у графі 5 – розрахунок суми амортизаційних відрахувань за звітний (податковий) період відповідно до пп. 177.4.9 ПКУ.

Для заповнення розділів І та ІІ ФОП-«загальнику» слід скористатися даними обліку доходів та витрат за кожен місяць звітного періоду. Щодо форми, у якій він мав вести такий облік у 2021 році, ми писали тут і тут. 

Єдине, що витрати з оплати праці та нарахування на заробітну плату (тобто ЄСВ) в цій типовій формі розділені на різні графи, на відміну від граф розділу І. Що неминуче спричинить запитання при перевірці. На нашу думку, переписувати типову форму, звісно, не потрібно. Принаймні, податківці цього наразі не вимагають. Просто ФОПу доведеться «витягнути» суми ЄСВ, сплачених за працівників, зі загальної суми сплачених податків, і додати до витрат на оплату праці в графі 6 розділі І додатку Ф2. А решта сплачених податків, зборів та інших платежів до бюджету – відобразити у графі 7 про інші витрати.

У розділі III «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб / військового збору» ФОП обчислюють суми податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, а саме:

• у рядку 1.1 вказується розрахована сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року, обчислена за такою формулою: додатне значення графи 9 рядка «Усього» розділу I × 18%;
• у рядку 1.2 вказується сума ПДФО, самостійно нарахована та сплачена платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами поданої декларації, у тому числі відповідно до абзацу другого п. 177.11 ПКУ у разі припинення підприємницької діяльності ФОП протягом звітного (податкового) року. Очевидно, що останнє стосується тих фізосіб, які протягом звітного року ліквідувалися і починали підприємницьку діяльність знову. Натомість якщо протягом звітного року ФОП декларацію не подавав і ПЗ з ПДФО не визначав, то цей рядок він не заповнює;
• у рядку 1.3 вказується загальна сума авансових платежів з ПДФО, обчислених платником податку самостійно згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ПКУ, та сплачених до бюджету до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного (податкового) року згідно з пп. 177.5.1 ПКУ;
• у рядку 1.4 вказується сума надміру сплаченого ПДФО, що підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів або поверненню платнику згідно з пп. 177.5.3 ПКУ. Увага! Цей рядок заповнюється у разі, якщо за результатами розрахунку різниці між значеннями рядка 1.1 і рядка 1.3 отримано від’ємне значення, що вказується без знака «-»;
• у рядку 1.5 вказується сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року, у разі, якщо за результатами розрахунку різниці між значеннями рядка 1.1 і рядка 1.2 отримано додатне значення. Увага! Значення рядка 1.5 переноситься до графи 6 рядка 10.8 декларації!

Щодо ВЗ:

• у рядку 2.1 вказується розрахункова сума ВЗ, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року, обчислена за такою формулою: додатне значення графи 9 рядка «Усього» розділу I × 1,5%;
• у рядку 2.2 вказується сума ВЗ, самостійно нарахована та сплачена платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами поданої декларації, у тому числі відповідно до абзацу другого п. 177.11 ПКУ у разі припинення підприємницької діяльності ФОП протягом звітного (податкового) року;
• у рядку 2.3 вказується сума ВЗ, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року, обчислена за такою формулою: рядок 2.1 – рядок 2.2. 

Увага! Значення рядка 2.3 переноситься до графи 7 рядка 10.8 декларації. 

Додаток ЄСВ 1

Додаток ЄСВ 1 до декларації «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» має свої особливості складання. Спричинені вони тим, що ЄСВ - це не податок, а внесок, який дає право на соціальні виплати і сплата якого дає право на страховий стаж. І виплати, і стаж контролює насамперед Пенсійний фонд України.

Але вони досить докладно розглянуті в Інструкції зі складання декларації. Давайте рахувати суму ЄСВ!

Усі графи таблиці розрахунку заповнюються в розрізі календарних місяців. І це викликає запитання.

Зокрема, у графі 3 відображається фактична сума чистого доходу за відповідний місяць за себе, яка повинна відповідати сумі чистого доходу згідно з п. 177.2 ПКУ. Тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю ФОП. 

Загальну річну суму такого чистого доходу ми маємо – вона зазначена у додатку Ф2 (розділ І, графа 9, рядок «Усього»). Проте, як розділити її за місяцями?

Цього в Інструкції щодо ФОП-«загальників» наразі немає. Відомо лише, що у разі відсутності у платника чистого доходу (прибутку) або частки розподіленого доходу у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду рядок прокреслюється.

Податківці в «ЗІР» зазначають лише те, що це має бути «фактична сума чистого доходу за відповідний місяць за себе», без формули або прикладу, як її порахувати. 

На нашу думку, і в цьому випадку ФОП-«загальнику» слід скористатися даними обліку доходів та витрат за кожен місяць звітного періоду. Щодо форми, у якій він мав вести такий облік у 2021 році, ми писали тут і тут.

Тобто треба порахувати підсумки – результати підприємницької діяльності за кожен календарний місяць. Якщо доходи більші за витрати – слід зазначити такий додатний результат у тому рядку графи 3, яка відповідає місяцю. Якщо ж результат нульовий або від’ємний – цей рядок прокреслюється (в електронній формі – не заповнюється).

Проте правила сплати ЄСВ ФОП-«загальниками» встановлено п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Зверніть увагу: має право, а не зобов’язаний. Проте місяці, за які ФОП не сплатить ЄСВ за себе хоча б у мінімальному розмірі, не потраплятимуть до страхового стажу. 

Нагадаємо, що розмір мінімальної зарплати у січні-листопаді 2021 року становив 6000 грн, а у грудні 6500 грн.

Далі у графі 4 відображається дохід, зазначений у графі 3, але в межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок.

Нагадаємо, що у 2021 році максимальна база нарахування ЄСВ становила з січня по листопад 90 000 грн. У грудні вона становила 97500 грн. 

У графі 5 відображається розмір ЄСВ, встановлений законом. Тобто 22%. 

У графі 6 відображається сума нарахованого ЄСВ, розрахована шляхом множення суми, зазначеної у графі 4 на розмір ЄСВ в розрізі кожного місяця, зазначений у графі 5.

Складаємо податкову декларацію

Після заповнення додатків складаємо декларацію. Пропустимо заповнення першого розділу про «загальні відомості» – воно докладно наведено в Інструкції. Почнемо з розділу ІІ, при цьому пам'ятаємо, що цього разу ми розглядаємо випадок, коли ФОП отримував лише підприємницькі доходи (і жодних інших).

У розділі II декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу»:

• у рядку 10 вказується загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, що обчислюється як сума рядків декларації:
  рядок 10.1 + рядок 10.2 + рядок 10.3 + рядок 10.4 + рядок 10.5 + рядок 10.6 + рядок 10.7 + рядок 10.8 + рядок 10.9 + рядок 10.10;
• у графі 3 вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до ПКУ утримуються з таких доходів;
• у графі 4 вказується сплачена до бюджету сума ПДФО, обов’язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV ПКУ покладається на податкового агента, та/або сплачена самостійно протягом звітного (податкового) року під час вчинення нотаріальних дій;
• у графі 5 вказується сума військового збору, обов’язок щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV ПКУ покладається на податкового агента;
• у графі 6 вказується сума ПДФО, обов’язок щодо сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV ПКУ покладається на платника податку;
• у графі 7 вказується сума військового збору, обов’язок щодо сплати (перерахування) до бюджету якого згідно з нормами розділу IV ПКУ покладається на платника податку.

Ці значення наводяться в розрізі видів доходів. Але нас зараз цікавить лише один вид доходу – підприємницький, який наводиться у рядку 10.8. 

Увага! У рядку 10.8 вказується сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування. У разі отримання таких доходів разом із декларацією заповнюється та подається додаток Ф2 до декларації.

При цьому:

• у графі 3 рядка 10.8 вказується додатне значення графи 9 рядка 1 «Усього» розділу I додатка Ф2 до декларації;
• у графі 6 рядка 10.8 вказується сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18% та відображена у рядку 1.5 розділу III додатка Ф2 до декларації;
• у графі 7 рядка 10.8 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5% та відображена у рядку 2.3 розділу III додатка Ф2 до декларації.

Далі наш ФОП (якщо він не був протягом року "єдиннником"!) пропускає розділ ІІІ і переходить до розділу IV декларації «Загальна сума річного доходу»:

• у рядку 12 вказується загальна сума річного доходу;
• значення графи 3 рядка 12 обчислюється як сума рядків декларації: рядок 10 + рядок 11. В нашому випадку рядок 11 був пустий. 

У розділі V декларації «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб / військового збору» таким ФОПом:

•  у рядку 13 вказується загальна сума податкових зобов’язань з ПДФО. Значення цього рядка дорівнює значенню графи 6 рядка 10;
• у рядку 18.1 зазначається сума податкових зобов’язань з ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року. Вона відповідатиме значенню рядка 13;
• у рядку 19.1 вказується сума податкових зобов’язань з ВЗ, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року (графа 7 рядка 10 декларації);
• у рядку 20.1 вказується сума зобов’язань з ЄСВ, що підлягає обов’язковій сплаті, самостійно визначена платником податків за результатами звітного (податкового) року (графа 6 рядка Усього додатку ЄСВ 1).

Останній розділ податкової декларації VI - це «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах».

Скласти його досить просто – назви рядків досить докладні, а в Інструкції міститься докладний опис їх заповнення.  Виправляти помилки, які були у старих формах декларації, з 01.01.2022 р. слід вже за новою формою – про це зазначено тут.

У декларації слід зазначати нараховану зарплату за місцем роботи. Цю інформацію на підставі довідки від роботодавця слід зазначати у рядку 10.1.

Якщо ФОП був одночасно і найманим працівником

Нагадаємо, що з 1 січня 2021 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи - підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску, звільнені від сплати ЄСВ за себе.  

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (ч. 5 та 6 ст. 4 Закону №2464).

Отже, для працюючих ФОП (за ті місяці, у яких вони  перебували в трудових відносинах і мали основне місце роботи) є два варіанти.

Варіант 1: ЄСВ платить лише роботодавець.  В такому випадку ФОП у Додатку ЄСВ 1 не визначає базу нарахування ЄСВ і суму ЄСВ до сплати.  Тобто, чистий дохід у графі 3 відображається, а ось графи 4 та 6 залишатимуться пустими.

Чи треба взагалі такому ФОП подавати Додаток ЄСВ 1? Наразі це питання відкрите. Адже, з одного боку, працюючим ФОП-«єдинникам» податківці дозволили додаток щодо ЄСВ не подавати, про що ми писали тут. Але такий дозвіл передбачений самою формою їх декларації. У випадку з ФОП-«загальниками» жодних приміток щодо цього в новій формі немає, і в Інструкції про це ані слова (що, на нашу думку, означає «треба подати»).

Варіант 2. ЄСВ платить і сам ФОП.

Оскільки місце роботи основне, то платити за працівника ЄСВ в розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок, це обов’язок роботодавця! Якщо роботодавець цього не робить, то він за це відповідатиме, і все рівно, рано чи пізно, зробить доплату (або збанкротує). Проте ФОПа зараз не обходить. Він має право (але не зобов’язаний!) в такому випадку сплатити за себе ЄСВ добровільно.  Стягнуть за ці місяці ЄСВ ще й з роботодавця (пізніше) – гаразд, зайвим для призначення пенсії це точно не буде.

Якщо ж роботодавець сумлінно виконує свої обов’язки  і платити ЄСВ за ФОП-працівника, ось тут виникає спірна ситуація.

Чи може ФОП самостійно вирішити платити ЄСВ за себе, якщо роботодавець і так за нього платить? Єдиної думки з цього приводу у податківців, нажаль, немає.  Дехто каже, що можна, а дехто суворо наголошує – добровільна сплата в такому випадку не передбачена.

Тому в цій ситуації у ФОП є вибір:  

• Найбільш законний і безпечний варіант -  не відображати в додатку ЄСВ 1 (і в податковій декларації, звісно) сплачену добровільно суму ЄСВ. І тоді така сплата перебуватиме на обліку в ДПС як надміру або помилково сплачені кошти;
• Або на свій страх і ризик відобразити в додатку ЄСВ 1 ці сплачені суми ЄСВ (додаток ЄСВ 2 в цій ситуації подати не можна, він складається в разі, якщо на добровільну сплату ЄСВ було укладено із податківцями відповідний договір). І тут вже, як кажуть, або пройде, або ні. В разі, якщо після проходження камеральної перевірки з ФОП зв’яжуться податківці і наполягатимуть на виправленні помилки, що ж, доведеться її виправляти.  Відмовити у прийнятті декларації із такими даними, на нашу думку, податківці не мають права. А ось зняти  такий зайво задекларований ЄСВ вони можуть – проте, тільки за наслідками документальної перевірки.

Втім, є ще і третій варіант – отримати консультацію у самих податківців і діяти за їх рекомендаціями. Проте, це не найбезпечніший варіант, якщо консультація буде усною. Адже усна консультація при перевірці вас не захистить!

***