Декларація ЄП за ставкою 2% за грудень 2022 року

За останній місяць року деякі платники подають декларацію з додатками

З 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України у платників податків є можливість перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2% без сплати ПДВ. Проте за цю простоту теж треба платити, а саме – дотримуватися всіх обмежень, встановлених для 3-ї групи платників ЄП. Ці особливості встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.

Станом на час підготовки цього матеріалу воєнний стан продовжено до 19 лютого 2023 року – ми писали про це тут. Тому в грудні 2022 року платники податків ще можуть працювати на єдиному податку за ставкою 2%, а відтак подаватимуть декларацію за грудень, при цьому деяким платникам потрібно буде подавати декларацію з додатками (докладніше про це – далі).

Підпунктом 9.6 та абз. 1 п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ встановлено, що податковий (звітний) період для платників ЄП 3 групи за ставкою 2% дорівнює календарному місяцю. Відповідно, і стандартний строк звітування – до 20 числа місяця, наступного за звітним – пп. 49.18.1 ПКУ. За цим строком ми звітували щомісячно, починаючи з квітня 2022 року, і в загальному випадку платники ЄП за ставкою 2% подавали тільки саму декларацію, без додатків, крім ФОПів, яким потрібно було подавати Додаток 2 до закінчення звітного року для  призначення пенсії / матеріального забезпечення, страхових виплат. Це не звільняє їх від обов'язку подання Декларації  з додатком 2 за підсумками року.

Отже, якщо платник ЄП за ставкою 2% не зобов’язаний подавати додатки до декларації за грудень 2022 року, він повинен подати декларацію без додатків у місячний строк – тобто до 20 січня 2023 року.

Але ті платники ЄП за ставкою 2%, яким потрібно буде подавати додатки до декларації,  будуть звітувати у квартальні строки – тобто протягом 40 календарних днів після звітного періоду (абз. 2 та абз. 3 пп. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тож декларацію з ЄП 2% за грудень з додатками подаємо до 9 лютого 2023 року включно. 

Додатки призначені для розрахунку мінімального податкового зобов’язання із сільськогосподарських угідь та для відображення сум ЄСВ, сплачених ФОПами за себе.

• Додаток 1 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» – складають юридичні та фізичні особи – платники ЄП за ставкою 2%;
• Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» – складають тільки ФОПи, які сплачували ЄСВ хоча б за один місяць 2022 року.

Форму декларації ЄП 3 групи за ставкою 2% та її двох додатків затверджено наказом Мінфіну від 26.04.2022 р. №124, код форми J/F0103203. Форма декларації одна й та сама для ФОП та юридичних осіб, тому в ній передбачено реквізит, в якому ставиться відмітка щодо того, яка саме особа подає декларацію: фізична особа – підприємець чи юридична особа.

Строк сплати ЄП за ставкою 2% – стандартний, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ для подання податкової декларації.

Платники ЄП, які подають декларацію без додатків, сплачують податок до 30 січня 2023 року включно, а ті платники, які подають декларацію з додаткками у квартальні строки – сплачують податок до 19 лютого 2023 року включно.

Відповідно до п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати відповідні податкові декларації. Це стосується також і платників єдиного податку. З цього випливає висновок, що якщо у звітному місяці (в даному випадку – в грудні 2022 року) у платника ЄП за ставкою 2% немає оподатковуваного доходу, і при цьому він не зобов’язаний подавати додатки, то такий платник може не подавати декларацію з нульовими показниками. Штраф за неподання декларації податківці можуть застосувати тільки за результатами перевірки, якщо вони з’ясують, що показники для декларування були, а декларація не була подана.

Нижче у таблиці ми звели інформацію про наявність додатків до декларації у різних платників ЄП за ставкою 2%, які мають показники для декларування і подають декларацію за грудень 2022 року.

Таблиця

Які платники ЄП за ставкою 2% повинні подавати декларацію з додатками у квартальні строки

Заповнюємо декларацію ЄП за ставкою 2% за грудень 2022 року

Мінфін форму декларації затвердив, а інструкцію до неї – ні, тож у цьому році ми заповнювали її самостійно, і на даний час вже напрацьований досвід складання та подання декларації, адже ця звітність подається з квітня 2022 року. Але для тих платників, які перейшли на особливу ставку ЄП 2% в грудні, це буде новий досвід.

Декларація може бути трьох типів: звітна, звітна нова та уточнююча. Тут все стандартно: звітна декларація подається вперше за певний звітний період. Якщо звітну декларацію не подали вчасно, то після спливу граничного строку звітування також подається звітна декларація. Звітну нову декларацію подаємо тоді, коли ми виявили помилки до спливу граничного строку звітування, при цьому кількість звітних нових декларацій не обмежується. В інтегрованій картці платника податків буде відображено інформацію з останньої поданої звітної нової декларації. Уточнююча декларація подається для виправлення помилок, які виявили після спливу граничного строку подання звітної декларації.

«Шапка» декларації заповнюється стандартно: зазначається звітний період – грудень 2022 року, відомості про орган ДПС, до якого подається декларація, та відомості про платника: відмітка про тип платника (юрособа чи ФОП), найменування юрособи або прізвище, ім’я, по батькові  ФОПа (при цьому абревіатуру «ФОП» додавати не потрібно), код за ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, а також адресні дані платника – податкова адреса, електронна адеса та телефон (всі три реквізити повинні бути заповненими).

Основна таблиця декларації, яку заповнюють всі платники – це таблиця  І «Розрахунок податкових зобов'язань з єдиного податку».

В ній зазначається база оподаткування (тобто сума місячного доходу за грудень 2022 рік) та сума єдиного податку за ставкою 2% від суми доходу. Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений ст. 292 ПКУ, поширюється і на платників ЄП за ставкою 2%. Про це ДПС зазначала тут.

Нагадаємо основні складові доходів платників ЄП:

• сума коштів, отриманих готівкою та на рахунок за реалізовані товари, роботи, послуги;
• грошова виручка юросіб  від продажу необоротних активів. Про особливості визначення такого доходу ми писали ще у 2018 році тут. Зараз ці ж правила застосовуються і платниками ЄП за ставкою 2%. Відповідно до п. 292.2 ПКУ дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу ОЗ у перший рік їх використання. Але якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
• Вартість безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг;
• продаж ФОПами особистого рухомого і нерухомого майна оподатковується ПДФО та військовим збором за правилами ст. 172 та ст. 173 ПКУ.
• дохід від перехідних операцій тих платників-юросіб, які перейшли на ЄП із загальної системи: якщо відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт (згідно первинних документів) відбулося до переходу на ЄП і їх вартість потрапила до оподаткованого доходу попередніх звітних періодів, то включати таку вартість до бази ЄП повторно не треба. И навпаки: якщо платник податку на прибуток отримав аванс до переходу на ЄП, то до доходу, який оподатковується єдиним податком, включається вартість реалізованих в межах цього авансу товарів, робіт та послуг.
• Щодо ПДВ, то платникам ЄП за ставкою 2% їхній статус платників ПДВ тимчасово призупиняється. Тому до доходу на ЄП включається вся сума коштів, отриманих за товари, роботи, послуги, необоротні активи – ПЗ з ПДВ не виникають. Але якщо перша подія – реалізація – відбулася до переходу на ЄП, а кошти надійшли вже після переходу, то оподатковуватися єдиним податком буде ціна за мінусом ПЗ з ПДВ. Докладніше про такі операції ми писали в цій аналітиці. 
• ФОПи не включають до оподаткованого єдиним податком доходу пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
• Списання боргів та прощення заборгованості – але з особливостями. Пункт 292.3 ПКУ говорить: до суми доходу платника ЄП третьої групи, який є платником ПДВ, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. З цього можна зробити висновок: по прощеному боргу оподаткований дохід не повинен би виникати. Докладніше ми аналізували це питання тут. Що ж до кредиторки, за якою минув строк давності, то по ній ЄП виникатиме лише у осіб, які до переходу були платниками ПДВ і яким цей статус на період застосування ставки ЄП 2% призупинено.
• Транзитні кошти (за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами) до оподаткованого доходу єдинників не потрапляють.
• доходи в іноземній валюті перераховуються в гривні за офіційним курсом НБУ на дату визнання такого доходу.

Після того, як сума доходу буде визначена, до неї застосовується ставка 2% у другому рядку першої таблиці і розраховується сума єдиного податку.

Мінімальне податкове зобов’язання розраховується у таблиці ІІ «Розрахунок податкових зобов'язань з єдиного податку з урахуванням позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок». Ця таблиця заповнюється на підставі Додатка 1.

Про обов’язок визначити МПЗ для платників ЄП за ставкою 2% ми зазначали тут. 

Спочатку у Додатку 1 визначається позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яке наводиться у рядку 03 таблиці ІІ.

Потім сума мінімального податкового зобов’язання додається до суми ЄП за грудень, яка була розрахована у рядку 02 таблиці І, і ця сума наводиться у рядку 04 таблиці ІІ. 

Увага! У декларації за грудень 2022 року обов’язково потрібно заповнити рядок 04 таблиці ІІ, про що говорить зноска 3 у декларації. Навіть якщо платник ЄП не визначає мінімальне податкове зобов’язання, він все одно повинен заповнити рядок 04, просто записавши туда показник рядка 02.

Таблиця ІІІ «Визначення податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» застосовується для виправлення помилок, що були допущені у минулих місяцях. Вона заповнюється тільки в уточнюючій декларації. Докладніше про уточнення задекларованих сум ЄП за ставкою 2% ми писали у цій консультації.

За необхідності платник ЄП може подати доповнення до декларації у довільній формі згідно з п. 46.4 ПКУ. Про це треба обов’язково зазначити наприкінці декларації, додатково вказавши кількість аркушів доповнення, номер за порядком та зміст доповнення.

У кінці декларації обов’язково потрібно проставити позначку про наявність додатків, якщо вони теж подаються, тому що:

• ця позначка є обов’язковим реквізитом декларації відповідно до п. 48.3 ПКУ;
• наявність хоча б одного додатка змінює граничний строк подання декларації – декларація за грудень 2022 року без додатків подається до 20 січня 2023 року, а з додатками – до 9 лютого 2023 року.

Мінімальне податкове зобов’язання у додатку 1 до декларації

Мінімальне податкове зобов’язання визначається платниками ЄП за ставкою 2% – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, у яких виникає обов'язок подавати додаток із розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за грудень поточного року (на підставі п. 297-1.1 ПКУ).

Отже, це додаток, який подається лише землевласниками/землекористувачами земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь до декларації за грудень, в якому наводяться показники за рік в цілому.

Докладно про мінімальне податкове зобов’язання ми писали у цій аналітиці. Первісно його планували запровадити з 1 січня 2022 року, але війна внесла свої корективи – за деякі ділянки МПЗ не розраховується. За п. 69.15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. Також можна не сплачувати МПЗ за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. За інформацією Мінреінтеграції, єдиним джерелом інформації про такі території є наказ Мінреінтеграції, погоджений Міноборони та сформований на підставі пропозицій обласних військових адміністрацій, про що ми писали у цій новині.

Власне розрахунок МПЗ ведеться у розділі І додатка 1, у якому наводиться інформація про ділянку та всі необхідні показники для розрахунку МПЗ. МПЗ розраховується за формулами, які ми аналізували у вищезгаданій аналітиці, тож тут повторюватися не будемо. 

МПЗ розраховується за кожною ділянкою в рядку 1 в колонках 2 – 10 розділу І. У колонці 12 для кожної ділянки зазначається 20% витрат на сплату орендної плати за неї, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності  (абзац 8 п. 297-1.3 та абзац 11 п. 297-1.4 ПКУ). Для кожної ділянки створюється підрядок рядка 1 з номером 1.1, 1.2 і т.д. На нашу думку, до рядка 1 не потрібно включати земельні ділянки сільгосппризначення, на які поширюється звільнення від МПЗ за п. 69.15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

У рядку 2 розділу І додатка 1 підводимо підсумки по всіх земельних ділянках і розраховуємо загальне МПЗ у колонці 11 – це підсумок граф 9 та 10. Але це ще не все: показник колонки 11 рядка 2 розділу І переноситься до рядка 01, а показник рядка 2 колонки 12 – до рядка 03 розділу ІІ додатка 1.

У рядку 02 розділу ІІ додатка 1 формується загальна сума сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року, складові якої наводяться у підрядках 2.1 – 2.10. Всі ці показники потрібно розраховувати за весь 2022 рік. У зносках 8, 9, 10, 11, 12 та 13 до розділу ІІ наведено коментарі щодо заповнення підрядків 2.1 – 2.10. Докладніше ми розбирали ці показники в нашій аналітиці про МПЗ, тож тут не будемо занурюватися у подробиці. 

Звертаємо увагу на два моменти:

• у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у 2022 році суми податків, зборів, платежів (п. 297-1.3 та 297-1.4 ПКУ). Тут маються на увазі не нараховані суми до сплати, а саме сплачені суми до бюджету у 2022 році, в тому числі і суми податків, сплачених у 2022 році за 2021 рік.
• сума ЄП в частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (п. 297-1.8 ПКУ). Ця норма має на меті виключити «рекурсію» сум ЄП, коли сплачене МПЗ за поточний звітний рік буде зменшувати МПЗ за наступний рік.

Коли ми заповнили всі підрядки 02.1 – 02.10, розраховуємо підсумок і зазначаємо його у рядку 02 розділу ІІ додатка 1. Тепер у нас є всі дані для розрахунку різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок  (рядок 01 - рядок 02 - рядок 03 розділу ІІ), і в разі отримання позитивного значення переносимо його до рядка 03 декларації з ЄП за ставкою 2% за грудень 2022 року.

Також читайте нашу новину тут.

ЄСВ, що сплачують ФОПи за себе у додатку 2

У додатку 2 до декларації наводяться відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, тобто того ЄСВ, який сплачують ФОПи за себе.

Додаток 2 не подається, яко ФОП був звільнений від ЄСВ протягом всього 2022 року  відповідно до  ч. 4 та 6 ст. 4 Закону про ЄСВ (звільнення від ЄСВ у разі отримання пенсії або соцдопомоги, або у зв’язку з роботою на резидента Дія Сіті). 

Нагадаємо, що ФОПи-«єдинники» звільняються від сплати ЄСВ за себе з 1 березня 2022 року, але у разі його несплати підприємці не набувають страхового стажу, про що ми писали тут.

Проте якщо ФОП добровільно сплачував ЄСВ у 2022 році, він подає додаток 2. Про це ми писали тут.

Відповідно до Закону про ЄСВ платники, які не сплачували ЄСВ у певні місяці 2022 року, не заповнюють розрахунок ЄСВ у додатку 2 за ті місяці, за які ЄСВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.  

Тому:

• Якщо ФОП сплачував ЄСВ хоча б в одному з місяців 2022 року, він подає додаток 2;
• Якщо ФОП не сплачував ЄСВ у жодному з місяців 2022 року, він додаток 2 не подає;
• Якщо ФОП дбає про наявність страхового стажу і не бажає його скорочення, то він має право подати додаток 2. При цьому сума ЄСВ за місяць, добровільно визначена таким ФОП до сплати за себе, має бути не меншою за мінімальний страховий внесок для цього місяця та не більше внеску з максимальної бази нарахування ЄСВ. 

Загалом, якщо ФОП не належить до пільгових категорій та не працює з резидентом Дія Сіті, і при цьому скористався правом не платити ЄСВ з 1 березня 2022 року, він повинен нарахувати та сплатити ЄСВ лише за січень та за лютий 2022 року – в сумі не менше мінімального внеску та не більше ЄСВ з максимальної бази нарахування ЄСВ. 

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ у 2022 році:

• з січня по вересень: 6500 грн х 22% = 1430 грн на місяць,
• з жовтня по грудень: 6700 грн х 22%  = 1474 грн на місяць.

Максимальна база для нарахування ЄСВ у 2022 році:

• з січня по вересень – 6500 грн х 15 = 97 500 грн,
• з жовтня по грудень – 6700 грн х 15 = 100 500 грн.

Додаток 2 має вже звичну річну форму, у якій ФОПи нараховували ЄСВ за себе. В ній наведені місяці року, сума доходу, на який нараховується ЄСВ, ставка ЄСВ та сума ЄСВ. У графі 2 табличної частини наводиться база нарахування ЄСВ в будь-якій сумі від мінімальної 6500 грн (6700 грн) до максимальної 97500 грн (100500 грн). Зазвичай ФОПи обирають мінімальну базу. У графі 3 – розмір ЄСВ 22% зазначається у кожному рядку таблиці, а у графі 4 розраховується власне сума ЄСВ до сплати. Підсумкова сума ЄСВ за весь 2022 рік визначається як сума всіх місячних сум у графі 4 у рядку «Усього». Сума ЄСВ за 1, 2 та 3 квартали 2022 року повинна бути вже сплачена у встановлені строки (див. нашу новину тут), а граничний термін сплати ЄСВ за 4 квартал 2022 року настане 19 січня 2023 року:

• граничний термін сплати ЄСВ за себе ФОП – платниками ЄП – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ;
• у разі якщо останній день строків сплати ЄСВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

До декларації ця сума ЄСВ не переноситься. 

У примітці 3 до реквізиту «звітний період» Додатку 2 сказано, що в загальному випадку цей додаток подається в цілому за рік і тоді в графі «Місяць» зазначається цифра «12». Якщо додаток 2 подається у зв'язку з припиненням ФОП або для призначення пенсії / матеріального забезпечення, страхових  виплат, тут вказується арабськими цифрами від 1 до 11 номер календарного місяця, в якому подається декларація (якщо додаток 2 подається у разі припинення або для призначення пенсії) або номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок (якщо додаток 2 подається для призначення матеріального забезпечення та страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням).

Період перебування ФОП на ЄП за ставкою 2% протягом звітного року наводиться у реквізиті 8. Період наводиться із точністю до дня, тому що на ставку 2% можна перейти і в середині місяця, на відміну від інших ставок ЄП, які можуть застосовуватися тільки з початку місяця. Тому будьте уважні:

• якщо ФОП перейшов на ЄП за ставкою 2% із загальної системи, він зазначає тут точну дату переходу на ставку 2%, яку можна дізнатися в Кабінеті платника податків або на підставі витягу з реєстру платників ЄП;
• якщо ФОП з початку 2022 року був на ЄП, але на інших групах чи ставках, то у реквізиті 8 зазначається початкова дата – 01.01.2022 та кінцева дата – 31.12.2022;
• якщо ФОП припиняється у грудні 2022 року, то кінцевою датою буде точна дата припинення ФОП, яка зазначається також і у реквізиті 6.

У загальному випадку, якщо додаток 2 подається для оформлення пенсії або страхової виплати, треба поставити відповідну позначку «Х» у реквізиті 5 «Тип форми». Якщо ця необхідність виникла у грудні, коли додаток 2 подається за підсумками року, це не скасовує  значення цієї позначки, її все одно потрібно поставити.

У реквізиті 7 зазначаємо код категорії застрахованої особи «6» – фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування.

***

Читайте також: В які строки подавати декларацію з ЄП за ставкою 2% за грудень 2022 року: проблема для ФОПів