Як заповнюється додаток 1 до податкової декларації екологічного податку за І квартал та наступні звітні квартали поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, у разі перевищення фактичного обсягу цих викидів протягом поточного року 500 тонн?
ДПС у Черкаській області розповідає, що відповідно до пп. 240.1.1 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їхніх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Пунктом 240.7 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ПКУ, якими здійснюються такі викиди обсягом не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
При цьому об’єкт оподаткування сукупних викидів двоокису всіма, а не окремим джерелом викидів одноразово зменшується на величину граничного обсягу викидів двоокису вуглецю.
У наступних звітних (податкових) періодах, що настають після перевищення величини граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, податкові зобов’язання обчислюються за об’єктом оподаткування екологічним податком за двоокису вуглецю, що відповідає фактичному обсягу викидів двоокису вуглецю.
Платник екологічного податку за двоокис вуглецю самостійно визначає граничний обсяг викидів двоокису вуглецю, визначений п. 240.7 ПКУ, сукупно за всіма відокремленими структурними підрозділами, якими здійснюються викиди на окремих джерелах забруднення, для чого використовує принцип розподілу зазначеного обсягу викидів між своїми відокремленими структурними підрозділами, що має бути зафіксовано в розпорядчому документі облікової політики підприємства.
Викиди двоокису вуглецю належать до того типу забруднюючих речовин, для яких Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7 зі змінами та доповненнями передбачено виконання інвентаризації за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.
Таким чином, платникам слід керуватися п. 250.9 ПКУ та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням джерел забруднення заяви про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю 500 тонн за рік сумарним обсягом викидів двоокису вуглецю. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за кожним та всіма джерелами забруднення, у тому числі із зазначенням для таких джерел періодів та обсягів викидів двоокису вуглецю, у яких відбудеться перевищення граничного обсягу, визначеного п. 240.7 ПКУ.
До досягнення у звітному (податковому) періоді або звітних (податкових) періодах поточного року граничного обсягу викидів двоокису вуглецю податкові зобов’язання за викиди двоокису вуглецю, які здійснюватимуться платником у поточному році, не виникають.
Форму податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджено наказом Мінфіну від 17.08.2015 №715 зі змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема розрахунок за викиди забруднюючих речовин за викиди у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток 1). При цьому для декларування податкових зобов’язань з екологічного податку за двоокису вуглецю складається окремий Додаток 1 щодо кожного джерела забруднення.
У першому звітному (податковому) періоді коли відбулося перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, платники під час декларування податкових зобов’язань з екологічного податку за двоокис вуглецю за період, у якому відбулося таке перевищення, у групі рядків 4 - 4.n (де n – порядковий номер рядка) Додатка 1 зазначають:
- у колонці 2 рядків 4.n «код забруднюючої речовини» – визначений відповідно до додатка 7 Декларації код двоокису вуглецю, що викидається в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення – 243.4.001;
- у колонці 3 рядків 4.n «фактичний обсяг викидів» – обсяг викидів двоокису вуглецю, що є базою оподаткування екологічним податком за двоокису вуглецю за звітний (податковий) період, обчислений як різниця між фактичним обсягом викидів двоокису вуглецю за звітний (податковий) період та граничного обсягу викидів двоокису вуглецю (у наступних звітних (податкових) періодах у колонці 3 рядків 4.n зазначається фактичний обсяг викидів двоокису за відповідні звітні (податкові) періоди);
- у колонці 4 рядків 4.n «ставка податку» – ставку екологічного податку за двоокис вуглецю, встановлену п. 243.4 ПКУ;
- у колонці 5 рядків 4.n «величина» – суму податкового зобов’язання з екологічного податку за двоокис вуглецю, обчислену як добуток між фактичним обсягом викидів двоокису (колонка 3 рядка 4.n) та ставкою екологічного податку за двоокис вуглецю (колонка 4 рядка 4.n);
- у колонці 5 рядка 4 «величина» – величину податкового зобов’язання з екологічного податку за двоокис вуглецю за звітний (податковий) період, визначену як сума рядків 4.n колонки 5.