• Посилання скопійовано

До 1 грудня слід подавати нові списки допризовників до ТЦК за 2023 рік

Про допризивників (юнаків до 17 років) роботодавці повинні подавати списки до ТЦК до 1 грудня. Чи на всіх роботодавців поширюється обов'язок? За якою формою потрібно подавати список у 2023 році?

До 1 грудня слід подавати нові списки допризовників до ТЦК за 2023 рік

Пунктом 5 ст. 34 Закону №2232 державним органам, а також підприємствам, установам та організаціям, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, визначений обов'язок організовувати і безпосередньо вести персональний військовий облік військовозобов'язаних, що в них працюють.

А за ч. 9 ст. 1 Закону №2232 до складу військовозобов'язаних належать:

  • допризовники – особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
  • призовники – особи, приписані до призовних дільниць;
  • військовослужбовці – особи, які проходять військову службу;
  • військовозобов'язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
  • резервісти – особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону №2232 підприємства, установи, організації, заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності щороку у строки та в порядку, встановлені КМУ, зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військкоматів) списки громадян України, які підлягають приписці до призовних дільниць.

Наразі подання таких списків регулює Порядок №1487.

За п. 34 Порядку №1487 роботодавці мають обов'язок складати і подавати щороку до 1 грудня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць. Форму списку затверджено додатком 6; (див. зразок заповнення). Завантажити Зразок>>>

І, як вже зрозуміло з назви цієї статті, до таких списків включається інформація щодо допризовників. Адже за ч. 3 ст. 14 Закону №2232 до призовних дільниць щороку протягом січня – березня приписуються допризовники, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться районними (міськими) військовими комісаріатами за місцем проживання.

Тож за списками, які подають роботодавці та заклади освіти, районні (міські) військові комісаріати приписують наступного року до призовних дільниць юнаків, яким у рік приписки виповнюється 17 років.

У 2023 році до цього списку слід включити працівників, яким у 2024 році виповнюється 17 років, тобто 2007 року народження.

 

Чи повинні подавати списки фізособи-роботодавці?

Ні, вони списки не подають. Ведення військового обліку фізособою-підприємцем чинним законодавством не передбачено.

Але Міноборони, спираючись на ч. 5 ст. 34 Закону №2232, підкреслює, що ведення персонального обліку призовників і військовозобов'язаних за місцем їх роботи або навчання покладається в тому числі й на громадян-підприємців та інших самозайнятих осіб (листи Генштабу ЗСУ від 27.09.2017 №321/5989, Міноборони від 13.11.2017 №321/7065).

При цьому КУпАП не передбачає адміністративної відповідальності для фізосіб-підприємців ані за неподання до військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць, ані за прийняття на роботу працівників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, ані за незабезпечення сповіщення про виклик у військкомат.

Тож прямого обов'язку вести облік для фізосіб-роботодавців не встановлено, як і немає відповідальності за неведення та неподання списку до військкомату. Тому ФОПи-роботодавці самі вирішують, подавати ці списки на вимогу військкомату чи ні.

 

Чи ведеться військовий облік фізосіб, з якими укладено договір ЦПХ?

Ні, військовий облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не ведеться. Адже це обов'язок роботодавця, яким сторона договору ЦПХ не є (бо договір ЦПХ не регулюється КЗпП).

Особи, з якими укладено договори ЦПХ, не є найманими працівниками, а в ч. 5 ст. 34 Закону №2232 зазначено, що на всіх підприємствах, незалежно від форми власності, ведеться персональний військовий облік призовників і військовозобов'язаних, що в них працюють.

Підтверджує це і Генштаб у листі від 27.09.2017 №321/5989. У своєму роз'ясненні Генштаб наголосив, що військовий облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не ведеться.

Відповідно, включати таких осіб до списку не потрібно.

 

Як заповнити та подати список допризовників?

У 2023 році потрібно буде вперше подавати список за новим Порядком №1487. Але зміст форми не змінився, вона містить всі ті самі графи, що й стара форма. Але зупинимося на правилах заповнення списку.

А саме:

  1. за приміткою до форми списку, працівників у ньому наводять в алфавітному порядку;
  2. до списків включаються всі юнаки, яким у рік приписки виповнюється 17 років незалежно від громадянства, відбування покарання в місцях позбавлення волі за вироками суду, стану здоров’я, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (місця фактичного проживання);
  3. цей список має бути підписаний саме керівником підприємства;
  4. у разі подання списку особисто його слід оформити у двох примірниках. На другому примірнику фахівець військкомату ставить позначку про отримання;
  5. правила подання списку не змінили, його можна подати поштою або у паперовій формі, звернувшись до військкомату.

 

Чому саме таких осіб слід включати до списку?

За п. 21 Порядку №1487 взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:

  • призовників віком від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
  • військовозобов’язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.

Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки.

Взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Ще раз наголошуємо, що винятків щодо невключення до списку через стан здоров'я в Порядку №1487 та Законі №2232 не встановлено.

 

Якщо на підприємстві немає допризовників

Ще у листі Міноборони від 24.05.2016 №322/2/2836 йшлося про те, що список надається до військових комісаріатів (наразі – ТЦК) лише у разі наявності на підприємстві громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.

Але в цьому самому листі сказано, що у разі відсутності на підприємстві згаданої категорії працівників підприємство може повідомити відповідний ТЦК про їх відсутність листом у довільній формі.

 

Відповідальність за неподання списку

За Порядком №1487 керівники та посадові особи підприємств, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, за неподання до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, несуть відповідальність за законом. Так, для уповноважених осіб роботодавця (керівника або іншої уповноваженої ним особи) за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію адмінштраф встановлює ст. 210-1 КУпАП. І цей штраф вже (під час особливого періоду) становить від трьохсот до п’ятисот н.м.д.г. Тобто від 5100 грн до 8500 грн!

Справи про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і, відповідно, справи щодо порушення роботодавцями правил військового обліку як складової такого порушення розглядають ТЦК. Від їхнього імені розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення керівники ТЦК (ст. 235 КпАП).

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Звітність»