Податківці у підкатегорії 103.25 ЗІР роз'яснили, що відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Разом з тим відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це, зокрема, самозайнята особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.
Підпунктом 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПКУ визначено порядок подання податкової звітності, зокрема, податкова декларація, розрахунок, звіт – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1 ст. 61 ПКУ). Способи здійснення податкового контролю визначені ст. 62 ПКУ.
Разом з тим, відповідно до п. 71.1 ст. ПКУ інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Крім того, відповідно до пп. 72.1.1.1 пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, інших звітних документах.
Підпунктом 51.1 ст. 51 ПКУ передбачено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий Розрахунок.
Форму податкового Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового Розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Враховуючи викладене, податковий агент у разі нарахування (виплати) доходів на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) зобов’язаний подавати податкову звітність контролюючому органу, зокрема Розрахунок, незалежно від того, що ПКУ передбачено звільнення податкового агента від обов’язку нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з зазначених доходів, за умови надання самозайнятою особою копії документів, що підтверджують його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (довідки про взяття на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), а також у разі необхідності витягу з реєстру платників єдиного податку.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».