- Базове правило для кожного підприємця
- Що таке стаття 15 і чому її «пришивають» підприємцям
- Як банки вирішують, кого перевіряти
- Судова практика: два протилежні рішення
- Фінмоніторинг блокує рахунки ФОП – висновок
«YANKIV. Юридична компанія» розбирає детально чому фінмоніторинг блокує рахунки ФОП.
Базове правило для кожного підприємця
Перш ніж перейти до причин блокувань – практична порада, яка допоможе уникнути найгіршого сценарію. Завжди майте рахунки мінімум у двох різних банках. Якщо один рахунок потрапляє під фінмоніторинг і тимчасово заморожується – ви не зупиняєте бізнес повністю: є запасний варіант для розрахунків із постачальниками та сплати податків.
Це базова диверсифікація ризиків, яку варто налаштувати заздалегідь, а не в момент кризи.
Що таке стаття 15 і чому її «пришивають» підприємцям
Багато підприємців у момент блокування отримують посилання на ст. 15 Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Назва лякає. Але насправді ця норма означає лише одне: банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від ділових відносин із клієнтом, якщо вважає його діяльність ризиковою.
Тобто «фінансування тероризму» – це просто епічна назва закону. На практиці це означає, що ви не змогли або не встигли пояснити банку прозорість своєї діяльності.
Важливо розуміти: будь-який банк в Україні станом на сьогодні має фінансовий моніторинг. Різниця лише в тому, наскільки жорстко кожен конкретний банк застосовує свої внутрішні критерії.
Як банки вирішують, кого перевіряти
Кожен банк самостійно розробляє внутрішні процедури перевірки клієнтів: критерії ризикових клієнтів, заходи контролю, порядок розірвання відносин. Ці документи є закритими – навіть клієнт не може з ними ознайомитися. Тому підприємці часто не розуміють, що саме стало причиною перевірки.
Але з практики ведення таких справ юристами YANKIV можна виділити конкретні тригери, після яких банк майже гарантовано почне перевірку.
Конкретні причини блокування рахунку ФОП
Зняття понад 50% обороту готівкою. Якщо більше половини коштів, що надходять на рахунок, одразу знімається готівкою – банк запитає, навіщо і для чого.
Нульовий баланс на початку і в кінці дня. Схема «отримав – одразу вивів» є класичною ознакою транзитного рахунку, а не рахунку реального бізнесу.
Новий рахунок і одразу максимальні оберти. Якщо рахунок відкритий менше 6 місяців, а обороти вже на рівні максимально можливих лімітів – банк вважає це підозрілим. Реальний бізнес, як правило, зростає поступово.
Досягнення річного ліміту за кілька місяців. Банки ділять річний ліміт обороту ФОП на 12 місяців і стежать за рівномірністю. Якщо в якийсь місяць оберти суттєво перевищують середньомісячну норму – це червоний сигнал.
Ризикові контрагенти. Якщо банк помічає, що ваші контрагенти є фіктивними або пов’язані з сумнівними схемами – ризик переноситься і на вас.
Невідповідність заявленій діяльності. При відкритті рахунку ви зазначаєте плановий оборот і вид діяльності. Якщо реальна активність кардинально відрізняється від заявленої – банк починає перевірку.
Відсутність типових для бізнесу платежів. Немає жодних витрат на оренду, закупівлю товарів, виплату зарплат, сплату податків – і при цьому значні обороти. Банк бачить, що картина нереалістична.
Доступ сторонніх осіб до рахунку. Якщо до вашого рахунку мають доступ особи, які не оформлені до вас на роботу – це ознака ризику.
Отримання коштів на особисту картку паралельно з ФОП. Це окремий і дуже важливий пункт – про нього детально нижче.
Судова практика: два протилежні рішення
Справа 1: банк заблокував рахунок незаконно
У постанові Верховного Суду від 17 лютого 2026 року розглядалася справа, де клієнт провів два платежі з нечітким формулюванням призначення. Банк провів фінмоніторинг і заблокував рахунок, вважаючи характер і мету платежів незрозумілими.
У суді клієнт пояснив, що просто виплачував заробітну плату – звичайна підприємницька операція. Суд детально розглянув ситуацію і дійшов висновку: банк аналізував платежі формально, не провів достатньої перевірки клієнта і не врахував реальний характер операцій. Блокування визнано незаконним, ділові відносини поновлені.
Висновок із цієї справи: навіть якщо банк заблокував рахунок – через суд можна відновити доступ. Але для цього потрібно бути готовим довести законність своєї діяльності.
Справа 2: банк мав рацію, суд відмовив клієнту
Постанова Верховного Суду від 20 листопада 2024 року – протилежний результат. ФОП отримав SMS про закриття рахунку без пояснень і звернувся до суду.
У процесі розгляду з’ясувалося: банк заблокував рахунок тому, що підприємець отримував оплату за свої послуги не лише на рахунок ФОП, а й на особисту картку фізичної особи. Банк розцінив це як поведінку, що сприяє ухиленню від сплати податків, і визнав клієнта ризиковим.
Суд підтвердив: отримання платежів на особисту картку паралельно з підприємницькою діяльністю є реальною ознакою ризику. Банк правомірно задокументував перевірку і правомірно розірвав відносини. У розблокуванні рахунку відмовлено.
Висновок: підстава блокування стає повністю відомою лише в судовому процесі. Якщо ця підстава є реальною і ви не можете спростувати прозорість своєї діяльності – суд рахунок не поверне.
Фінмоніторинг блокує рахунки ФОП – висновок
Фінмоніторинг – не каприз банку. Це системний механізм, який керується конкретними критеріями. Розуміти ці критерії і не порушувати їх у повсякденній роботі – найкращий спосіб уникнути блокування.
Якщо блокування вже відбулося – важливо якнайшвидше з’ясувати його підставу і оцінити, чи є реальна можливість довести законність діяльності. Від цього залежить, чи є сенс в оскарженні і яка стратегія захисту найефективніша.
У нещодавньому листі НБУ рекомендує банкам посилити контроль фінансових операцій: не тільки здійснювати моніторинг ще до їх проведення (це вже є), а ще й перевіряти наявність клієнта в «чорному» списку тих, кому було відмовлено в обслуговуванні в інших банках. Про це все ми розповіли у своїй аналітиці:
Фінмоніторинг банків посилюється: НБУ хоче створити «чорні» списки клієнтів
***
Читайте також:
