Національний банк України продовжує реалізацію комплексу анонсованих заходів з метою збереження доступу до фінансування для суб’єктів господарювання стратегічно важливих секторів економіки, зокрема агропромислового комплексу.
Зазначені кроки розроблено з метою належного реагування на погіршення безпекової ситуації внаслідок воєнних дій та систематичних атак росії на об’єкти критичної інфраструктури. З огляду на успішну практику застосування превентивних реструктуризацій після кризових явищ 2020 та 2022 років, ці кроки не матимуть впливу на фінансову стабільність і водночас дадуть змогу значній частині боржників стабілізувати свою діяльність.
Так, у змінах до Правил роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану передбачено можливість банків не визнавати дефолту боржника в разі здійснення короткострокової (до одного року) реструктуризації боргу, спричиненої фінансовими труднощами внаслідок широкомасштабної збройної агресії російської федерації. Таке послаблення застосовуватиметься до реструктуризацій, здійснених у період з 01 липня 2026 року до 01 вересня 2027 року, за наявності в банку підстав вважати, що боржники зможуть подолати тимчасові труднощі та відновити обслуговування заборгованості.
Також, зважаючи на порушення логістичних ланцюгів експорту продукції агропромислового комплексу, що може призвести до погіршення ліквідності боржників – суб’єктів господарювання цього сектору, Національний банк на період до 01 вересня 2027 року запровадив особливості врахування застави у вигляді аграрної продукції. Такі особливості, зокрема, передбачають:
- збільшення коефіцієнта ліквідності застави такої продукції з 0,4 до 0,75;
- право банків визначати вартість застави продукції відповідно до її фактичних залишків, що утворилися станом на дату розрахунку кредитного ризику;
- збільшення загального строку дії кредитного договору із такою заставою з 12 до 18 місяців.
Зазначені зміни створюють передумови для збільшення доступних обсягів фінансування для підприємств агропромислового комплексу, а також можливості залучення ними додаткових кредитних ресурсів. Це сприятиме покриттю тимчасових потреб компаній в оборотному капіталі, фінансуванню витрат на зберігання продукції, використанню альтернативних логістичних маршрутів та допоможе забезпечити безперервність виробничого циклу в наступних періодах.
Водночас, у змінах до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями Національний банк запровадив єдині підходи до врахування гарантійних інструментів на портфельній основі, які мають два рівні покриття, а також передбачають часткове відшкодування гаранту коштів, отриманих від стягнення іншого (ніж гарантія) забезпечення. Підготовка зазначених змін опрацьовувалася з міжнародними партнерами для сприяння ширшому використанню таких інструментів включно з передбаченими програмою фінансової підтримки України від ЄС Ukraine Facility.
Крім того, уточнено вимоги щодо визначення кількості днів прострочення за кредитом боржника-фізичної особи, часткове або повне погашення якого відбулося за рахунок кредиту овердрафт/кредитної картки. Такі уточнення ґрунтуються на наглядовому аналізі практик банків та забезпечать застосування єдиних підходів щодо визначення кількості днів прострочення боргу.
«Наше завдання – вчасно реагувати й не допустити, щоб тимчасові труднощі позбавляли життєздатні підприємства доступу до фінансування. Особливо, зважаючи на останні масштабні руйнування морської експортної інфраструктури та логістичних центрів, – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний. – Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків. Вони дають банкам більше гнучкості, а життєздатним підприємствам – можливість пройти складний період, зберегти виробництво, робочі місця та внесок у стійкість економіки».
Вищезазначені зміни унесено постановами Правління НБУ від 07.08.2026 №88 та №89, які набирають чинності з 08 серпня.
Докладніше про компенсацію за пошкоджене/знищене під час війни майно дивіться у матеріалах:
- Компенсація за пошкоджене/знищене під час війни майно: як бізнесу отримати кошти від держави у 2026 році
- Як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків: практичні поради від експерта для 2026 року
- Міжнародний реєстр збитків RD4U: що це таке, як реєструвати втрати і чому це варто зробити у 2026 році
- Ворожий обстріл знищив незавершені капітальні інвестиції: ДПС пояснила, чи треба нараховувати ПДВ
- Влада надасть приміщення для релокації складів постраждалого бізнесу від атак РФ
