Ворожий обстріл знищив незавершені капітальні інвестиції: ДПС пояснила, чи треба нараховувати ПДВ

1. Які три запитання надійшли від постраждалого підприємства до ДПС?
2. Логіка ДПС: чим є знищене майно з точки зору ПКУ?
3. Висновок ДПС: кожній складовій майна – своя податкова доля
4. Як відбувається розділ об’єкта капітальних інвестицій на товари та послуги?
5. Яка позиція редакції?
6. Як підтвердити знищення капітальних інвестицій?
7. Як мінімізувати податкові ризики? Практичні рекомендації для бізнесу
8. Де почитати більше про списання знищеного майна?

Коментар до ІПК ДПС від 23.07.2026 №4251/ІПК/99-00-21-03-02

Війна руйнує не лише ті об’єкти ОЗ. Трапляються ворожі обстріли й по об’єктах, які ще навіть не встигли ввести в експлуатацію – тобто, ті, які на момент знищення мали статус капітальних інвестицій.

Саме у такій ситуації опинилося підприємство, яке звернулося до ДПС. Воно роками вкладало кошти у будівництво нового цеху та монтаж виробничої лінії. Обладнання придбано, матеріали закуплено, будівельно-монтажні роботи оплачено. Усі суми ПДВ законно потрапили до податкового кредиту. Майно обліковувалося як незавершені капітальні інвестиції (на субрахунку 1522) і чекало на введення в експлуатацію. Але через влучання ворожого дрону цей об’єкт було знищено.

Списати на витрати такі капітальні інвестиції легко. А що робити із податковим кредитом з ПДВ?

Які три запитання надійшли від постраждалого підприємства до ДПС?

Товариство, яке втратило свій майбутній об’єкт основних засобів через атаку БПЛА, опинилося перед складною дилемою. Об’єкт не був введений в експлуатацію, амортизація не нараховувалася, а витрати на його створення складалися з трьох блоків: обладнання, матеріали та послуги (підрядні роботи).

Підприємство звернулося до ДПС із трьома запитаннями:

1. Чи поширюється воєнна «пільга» (п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) щодо ненарахування компенсуючих податкових зобов'язань на знищені незавершені капітальні інвестиції?
2. Як розглядати капітальні інвестиції – як єдиний неподільний об'єкт чи згадану норму ПКУ необхідно застосовувати окремо до кожної складової такого об’єкта (обладнання, матеріали, послуги)?
3. Чи виникає обов'язок нарахувати ПДВ за правилами «негосподарського використання» (п. 198.5 ПКУ) при списанні таких незавершених капітальних інвестицій?

Логіка ДПС: чим є знищене майно з точки зору ПКУ?

Відповідаючи на ці питання, податківці спробували з’ясувати, чим є знищене майно у розумінні ПКУ. Тому у ІПК спостерігається юридичне розмежування:

• капітальні інвестиції – це господарські операції з придбання основних засобів та нематеріальних активів (пп. «а» пп. 14.1.81 ПКУ);
• основні засоби – це матеріальні активи, які вже призначені для використання, їх вартість перевищує 20 000 грн, і вони поступово зношуються (пп. 14.1.138 ПКУ). При цьому ПКУ прямо виключає незавершені капітальні інвестиції зі складу основних засобів;
• товари – це будь-які матеріальні та нематеріальні активи (пп. 14.1.244 ПКУ).

Згадана у запиті спеціальна норма (п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) стверджує, що товари, знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили під час воєнного стану, не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності. Відповідно, норми щодо нарахування «компенсуючого» ПДВ (п. 198.5 ПКУ) до таких товарів не застосовуються.

При цьому контролюючі органи звернули увагу на суттєву деталь: у ці нормі йдеться про товари, натомість про послуги – ні слова!

Висновок ДПС: кожній складовій майна – своя податкова доля

ДПС дійшла висновків:

• для товарів діє п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;
• для основних засобів – п. 189.9 ПКУ. Якщо є відповідні документи, зокрема, сертифікат ТПП про форс-мажор, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у підприємства не виникає (в тому числі згідно з п. 198.5 ПКУ).

При цьому можна зрозуміти коментовану ІПК таким чином, що з метою оподаткування податківці розглядають незавершені капітальні інвестиції як товари. Оскільки ОЗ вони за ПКУ не є, а визначення товарів досить широке.

І все ніби й добре, але тут податківці пішли далі і вирішили розглядати незавершені капітальні інвестиції не як один об’єкт майна, а за його складовими. Матеріальну частину вони товарами визнають. А от роботи та послуги, які використовувалися для їх створення (за ПКУ для оподаткування ПДВ це все має назву послуг) – ні. І щодо цих послуг виникає третій варіант податкових наслідків!

Як відбувається розділ об’єкта капітальних інвестицій на товари та послуги?

Незавершені капітальні інвестиції (субрахунок 1522) для цілей оподаткування ПДВ не розглядаються ДПС як єдиний цілісний об'єкт. Вони розщеплюються на складові, з яких формувалася первісна вартість.

За товарною складовою діє пільга – ПЗ з ПДВ немає

Якщо під час пожежі/обстрілу були знищені придбані з ПДВ обладнання та матеріали, які обліковувалися у складі незавершених капітальних інвестицій, платник має право застосувати воєнну пільгу (п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ). За умови документального підтвердження форс-мажору нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ на такі активи не потрібно.

Такий наш висновок узгоджується, наприклад, з позицією ДПС, яка була висловлена у ІПК від 30.10.2025 №5797/ІПК/99-00-21-03-02: норми п. 32-1 стосуються придбаних з ПДВ товарів, які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

За послугами пільг немає – треба нараховувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ

Пункт 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ стосується виключно товарів. Ця пільга не поширюється на послуги (наприклад, будівельно-монтажні роботи, розробку проєктно-кошторисної документації, оренду техніки), які були включені до вартості незавершеного будівництва.

Тому, якщо послуги були придбані з ПДВ, податок був включений до податкового кредиту, але об'єкт знищено і він не буде використовуватися в господарській діяльності – за послугами виникає обов'язок нарахувати компенсуючий ПДВ за правилами п. 198.5 ПКУ.

Яка позиція редакції?

На нашу думку, норми ПКУ треба застосовувати до незавершених капітальних інвестицій як до єдиного об’єкта (первісна вартість якого сформована з вартості товарів/послуг/обладнання/матеріалів), а не окремо до кожної складової.

Адже незавершені капітальні інвестиції обліковуються на рахунку 15 як єдиний актив (витрати на придбання/виготовлення майбутнього об’єкта ОЗ до введення в експлуатацію). Аналітичний облік ведеться за об’єктами інвестицій.

Тому, можливо, варто для цілей застосування п. 32-1 при знищенні об’єкт розглядати як цілісний. Окреме застосування цієї норми до кожної складової (обладнання, матеріалів, послуг) не передбачено ПКУ.

Але, як засвідчує поточна ІПК, керування такою логікою може призвести до спору з ДПС при податковій перевірці. В того підприємства, яке отримало коментовану ІПК, є можливість оскаржити її в суді і діяти за результатами. Решта платників ПДВ ця ІПК є застереженням, що така думка у податківців існує і саме нею вони будуть користуватися при перевірці.

Як підтвердити знищення капітальних інвестицій?

Щоб розраховувати на збереження податкового кредиту при списанні знищених активів, платник повинен мати беззаперечні підстави. Тому при списанні товарів (а значить, що і незавершених капітальних інвестицій) ДПС радить отримати сертифікат ТПП.

Постраждалим підприємствам знадобляться такі документи:

1. Сертифікат ТПП – офіційно засвідчує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відповідно до Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».
2. Акт про пожежу – складається комісією (не менше 3 осіб, включаючи представника ДСНС, власника об'єкта та потерпілого) згідно з Порядком обліку пожеж та їх наслідків (постанова КМУ від 26.12.2003 №2030).
3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) – засвідчує факт реєстрації кримінального правопорушення (атака РФ, диверсія тощо).
4. Витяг про припинення права власності із відповідного державного реєстру у разі повного знищення об’єкта нерухомості (ст. 349 ЦКУ). 

Як мінімізувати податкові ризики? Практичні рекомендації для бізнесу

На основі аналізу роз'яснення податківців можна сформувати чіткий алгоритм дій для підприємств, які опинилися в подібній біді:

1. Проведіть детальний інвентаризаційний аналіз рахунку 15. Розділіть вартість знищеного незавершеного будівництва на дві чіткі категорії:
   • матеріальні складові (товари, обладнання, сировина);
   • послуги (роботи і послуги підрядників, проєктні роботи сторонніх організацій тощо).
2. Зафіксуйте факт руйнування. Велика ймовірність, що постраждали не лише незавершені капітальні інвестиції. Тому викликайте ДСНС для складання Акта про пожежу, подавайте заяву до поліції для отримання витягу з ЄРДР та звертайтеся до ТПП за сертифікатом про форс-мажор.
3. На вартість матеріальних цінностей податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ не нараховуйте, посилаючись на підтверджувальні документи та п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
4. Податковий кредит за послугами – будьте готові компенсувати податковим зобов’язанням, нарахованим на вартість їх придбання (п. 198.5 ПКУ). 

Де почитати більше про списання знищеного майна?

• Списання ОЗ, запасів внаслідок форс-мажору
• Часткове руйнування будівлі внаслідок обстрілу: як оформити та відобразити в бухобліку
• Якщо знищено (пошкоджено) майно, техніку, авто, документацію: що робити, документальне оформлення та облік
• Відшкодування вартості пошкоджених або знищених орендованих ОЗ: що з ПДВ?
• Майно знищене пожежею: податкові наслідки з точки зору ДПСУ
• Списання товарів, знищених внаслідок обстрілів: які документи потрібні, щоб не нараховувати ПЗ з ПДВ?
• Як списати капітальні інвестиції згідно НП(С)БО 7: відповіді на запитання та приклади проводок для бухгалтера
• Майно знищене внаслідок атаки: як зафіксувати збитки, списати майно і скористатись пільгами, – консультує ДПС