Вимоги ст. 15 Закону про фінмоніторинг не поширюються на нотаріусів
Вилучено з «Моїх новин»
Чи поширюються на нотаріусів вимоги статті 15 Закону щодо реєстрації та повідомлення Держфінмоніторингу України інформації про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу?
25.04.2012798
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з абзацом другим частини шостої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі — Закон) для нотаріусів як для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу не встановлено обов’язку реєструвати та повідомляти Держфінмоніторинг України про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, а тому вимоги статті 15 Закону «Фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу» не поширюються на спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, в тому числі на нотаріусів.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
У статті від адвокатів розберемося: коли перекази між родичами є оподатковуваним доходом, коли ні – і що робити, якщо банк раптом почав ставити незручні запитання
У документі представлено результати оверсайта платіжної інфраструктури та інфраструктури ринків капіталу, що здійснював Національний банк в умовах четвертого року повномасштабної війни
Національний банк оштрафував фінансову компанію NovaPay (ТОВ НоваПей) з групи NOVA сукупно на 8 млн грн за порушення вимог законодавства про діяльність на платіжному ринку та про захист прав споживачів
Стрес-тестування є третім етапом оцінки стійкості банків. Його мета – оцінити спроможність банків виконувати основні функції за несприятливих умов, підтримуючи в такий спосіб економіку
Зміни за постановою НБУ передбачають пом’якшення умов припинення визнання дефолту боржника − фізичної особи або приватного підприємця за реструктуризованим боргом
Ресторан планує організувати власну службу доставки та найняти кур’єрів для доставки страв клієнтам. Який код виду економічної діяльності (КВЕД) доцільно обрати для такої моделі роботи ресторану з власною доставкою їжі, щоб він відповідав вимогам законодавства у 2026 році?
Підприємство (ТОВ, платник єдиного податку ІІІ групи) отримало попередню оплату за послуги, але згодом договір було розірвано, і ми повернули кошти замовнику. Як правильно відобразити цю операцію в податковій декларації? Чи потрібно включати цей аванс до доходу, якщо гроші зайшли і вийшли в різних кварталах, або якщо це відбулося в межах одного звітного періоду?
Підприємство - платник ПДВ і податку на прибуток на загальних підставах планує передати постачальнику сировини готову продукцію в рахунок погашення заборгованості. Як правильно оформити таку операцію документально та які ПДВ-наслідки виникають при відвантаженні продукції в рахунок боргу?
Акт виконаних робіт підписано 01.05.2026 р., при цьому послуги фактично надавалися у квітні 2026 року. У якому звітному періоді слід відобразити дохід за такою операцією?
Виконавець надає послуги з ремонту авто для ЗСУ. В акті наданих послуг фігурує єдина позиція (послуга), але до вартості запчастин застосовується ставка ПДВ 0% на підставі внутрішньої калькуляції (без видаткової накладної). Чи є це постачанням товарів, чи правомірне застосування 0% ПДВ до частини послуги без окремого документа, які існують податкові ризики та яка договірна модель є найбезпечнішою?
