Уже 27 квітня 2018 року Нацбанк почне процес виведення монет номіналів 1, 2, 5 і 25 копійок з обороту. Зробити це обіцяють без поспіху і шоку. І навіть не встановлюють жодних термінів закінчення процедури - дрібними монетами можна буде розрахуватися до тих пір, поки хоча б одна монета буде залишатися на руках у людей. Втім, вже зараз НБУ презентував правила, за якими бізнес повинен буде округляти ціни, щоб споживач міг розрахуватися без дрібних монет, - інформує «UBR.ua»
Постанова Нацбанку не зобов'язує роздрібних продавців переписувати цінники. А округляти потрібно не вартість кожного товару, а загальний чек в момент розрахунку на касі. Причому суми, що закінчуються на 1-4 копійки треба буде округляти в меншу сторону, а на 5-9 копійок - в більшу. Тобто приблизно так само, як це роблять в магазинах зараз.
Чекати не стануть
Втім, експерти запевняють, що чекати введення офіційних правил округлення супермаркети не стануть. Більш того, швидше за все вони вважатимуть за краще округлити кожен цінник, а не перераховувати суму за чеком. Всупереч ж запевненням Нацбанку, операціями вирахування роздрібні мережі покупців не порадують і округляти будуть виключно в більшу сторону.
Основний мотив рітейлерів приступити до округлення вже зараз - суто економічний. Магазинам не вигідний оборот дрібних монет. Послуга їх інкасації дуже дорога, та й підрахунок їх на касі збільшує час обслуговування клієнта. Крім того, процес переписування всіх цінників займе чимало часу, так що тягнути з його запуском навряд чи стануть.
«Маленькому мінімаркет знадобиться до двох тижнів, щоб округлити всі ціни. А ось гіпермаркет з асортиментом в 40-50 тис. товарів витратить на це не менше 2-х місяців. До того ж, доведеться залучити армію співробітників», - розповів UBR.ua директор української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
При цьому, за його словами, зменшувати ціни ніхто не стане. І навіть 13 копійок округлять до 20. Питання не тільки в спробі заробити, кажуть експерти, а й у тому, що так можна мінімізувати витрати на дорогий процес заміни цінників. Простіше кажучи, за відмову від дрібних монет в кінцевому підсумку все одно заплатить споживач. Радує одне - ціна реформи виявиться не такою високою.
«У нас і без того постійно ростуть ціни, а магазини раз у раз проводять переоцінку. Крім того, в більшості регіонів країни дрібні монети і так давно вже не в ходу. А на ринках, наприклад, Києва, взагалі вже не зустріти цінників, що закінчуються навіть на 50 копійок. Мінімальний крок ціни - 1 гривня», - заспокоює Дорошенко.
«Божевільна» інфляція
Не бачать проблем експерти і в частині впливу нацбанківського ноу-хау на інфляцію. Оскільки подорожчання товару навіть на 10 копійок при ціні в 10 грн - це всього лише надбавка в 1%. А при сумі покупки в 500 грн говорити про зростання цін взагалі смішно. Навіть в масштабах країни.
«Звичайно, якийсь вплив на інфляцію відмова від дрібних грошей надасть. Але обчислюватися воно буде десятими і навіть сотими частками відсотка. Це мізерно мало, в порівнянні з іншими факторами, що розганяють ціни на продукти і товари в Україні», - пояснює економіст Олександр Охріменко.
І додає, що піти на цей крок НБУ слід було вже давно. Адже затягування призвело лише до додаткових витрат на карбування дрібних монет, собівартість яких значно перевершує їх номінальну ціну, а також інкасацію. У той час як бізнес вже давно придумав способи обходитися без дрібних грошей.
У цьому контексті виглядає цілком розумним і заміна в обороті дрібних купюр, особливо номіналів 1 і 2 грн., на монети. Адже такі паперові гроші живуть зовсім недовго, на відміну від монет, термін служби яких, по завіреннях НБУ, ніяк не менше 20 років.
Без контролю
Слід зазначити, що українці в більшості своїй гаряче підтримують реформу. Навіть не вдаючись в заспокійливі промови чиновників. Питання подорожчання товарів на 1-5 копійок їх майже не турбує. А ось можливість позбутися від дзвону у кишенях нічого не вартих мідяків, навпаки, радує.
Правда, не виключено, що після впровадження правил округлення сум настрої їх зміняться. А для деяких дотримання магазинами нацбанківських норм і зовсім стане питанням принципу. Ось тільки поки неясно, хто з держорганів стане захищати інтереси покупців в спірних ситуаціях.
Нацбанк ніяких заяв щодо цього не робив. А в прес-офісі Госпродпотребслужби UBR.ua відповіли, що контроль дотримання правил округлення не входить в їх компетенцію.
Знизують плечима і податківці. Прес-служба ДФC повідомила, що ніяких роз'яснень від Нацбанку або Мінекономрозвитку щодо цього відомство не отримувало. Але якщо такі надійдуть, контролювати ретельність дотримання правил округлення цін можуть зайнятися і податківці.
Юрій Павлов
***
Читайте також: Правила округлення суми покупки при відсутності монет - в питаннях і відповідях від Нацбанку