Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
НБУ повідоиляє, що схвалило рішення знизити облікову ставку до 17,0% річних з 19 липня 2019 року. Національний банк продовжує цикл пом'якшення монетарної політики, оскільки бачить тенденцію уповільнення інфляції до цілі 5%.
У червні 2019 року споживча інфляція в річному вимірі становила 9,0%, наблизившись до траєкторії квітневого прогнозу після її відхилення у попередні місяці під дією тимчасових факторів.
Базова інфляція впродовж ІІ кварталу дещо уповільнилася (до 7,4%) і була близькою до прогнозу НБУ.
Жорстка монетарна політика продовжувала бути вагомим чинником, що стримував фундаментальний тиск на ціни, в тому числі через зміцнення обмінного курсу відносно валют країн-торговельних партнерів та зниження інфляційних очікувань населення, бізнесу, банків та фінансових аналітиків. Водночас показники інфляції залишалися порівняно високими як через тиск з боку споживчого попиту та виробничих витрат, так і значні темпи зростання адміністративно регульованих цін.
Інфляція буде надалі поступово уповільнюватися.
Як і раніше, НБУ прогнозує, що інфляція знизиться до 6,3% на кінець цього року, на початку наступного повернеться до цільового діапазону та досягне середньострокової цілі 5% наприкінці 2020 року.
Уповільнення інфляції і далі зумовлюватимуть достатньо жорсткі монетарні умови. Навіть за поступового зниження облікової ставки, її реальне значення залишатиметься високим з огляду на поліпшення інфляційних очікувань. Високі реальні процентні ставки сприятимуть інвестиційній привабливості гривневих фінансових інструментів та, відповідно, підтримці обмінного курсу гривні. Крім того, така монетарна політика обмежуватиме тиск з боку споживчого попиту.
Також поступовій дезінфляції сприятимуть:
- виважена фіскальна політика;
- уповільнення зростання заробітних плат;
- відносно низькі ціни на енергоресурси на світових ринках;
- значна пропозиція вітчизняних і іноземних продовольчих товарів.
Економіка України буде демонструвати стійкі темпи зростання на рівні 3-4% у 2019-2021 роках
Порівняно з квітневим макроекономічним прогнозом Національний банк підвищив прогноз темпів економічного зростання на 2019 (з 2,5% до 3%) та 2020 (з 2,9% до 3,2%) роки у зв’язку з стійкішим внутрішнім попитом, кращими умовами торгівлі та очікуваним збільшенням врожаю зернових.
Основним драйвером економічного зростання в наступні роки залишатиметься внутрішній попит. Приріст приватного споживання сповільниться, однак буде значним під впливом збільшення реальних доходів домогосподарств – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону. Також вагому підтримку економіці надаватимуть інвестиції в основний капітал, що продовжать зростати високими темпами.
Стримуючими факторами для економічного зростання будуть слабка економічна активність у світі, а також скорочення з 2020 року обсягів транзиту природнього газу до Європи внаслідок будівництва обхідних газопроводів.
Дефіцит поточного рахунку у 2019-2021 роках залишатиметься в прийнятних межах
У 2019 році дефіцит поточного рахунку звузиться до 2,6% ВВП завдяки високому врожаю зернових, зниженню цін на енергоносії, а також скороченню обсягів репатріації дивідендів. У 2020-2021 роках дефіцит поточного рахунку дещо розшириться унаслідок зменшення обсягів транзиту газу, погіршення умов торгівлі та збільшення споживчого та інвестиційного імпорту.
Основним припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом.
Це дозволить Україні отримувати інше офіційне фінансування, покращувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу, а також підтримувати інтерес інвесторів до українських активів. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати значні виплати за зовнішнім державним боргом. Також це дозволить приватному сектору залучати іноземні інвестиції.
У результаті, обсяг міжнародних резервів зросте до 23 млрд дол. США у 2021 році.
Головним внутрішнім ризиком для окресленого сценарію є подальше посилення загроз для макрофінансової стабільності.
Затримка у проведенні ключових реформ або кроки з нівелювання попередніх досягнень, зокрема через судові та законодавчі рішення, можуть суттєво посилити вразливість економіки України та стати на заваді продовженню співпраці з МВФ. Це може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах високого боргового навантаження в наступні роки.
Також актуальними залишаються такі ризики:
- припинення транзиту газу з Росії територією України з початку 2020 року;
- посилення торговельних війн та наростання геополітичних конфліктів;
- ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.
З огляду на оновлений макроекономічний прогноз та баланс ризиків для нього Правління Національного банку ухвалило рішення про зниження облікової ставки до 17,0%.
Також Національний банк ухвалив рішення відсьогодні почати оприлюднювати прогноз процентної ставки в рамках щоквартального перегляду макроекономічного прогнозу.
Публікація прогнозу процентної ставки є частиною еволюційного процесу посилення прозорості монетарної політики для центральних банків-таргетерів інфляції. Це підвищує зрозумілість і передбачуваність монетарної політики для учасників ринку, а отже, робить її більш дієвою.
Правління наголошує, що прогноз не є зобов'язанням Національного банку, а тому фактична облікова ставка може відхилятися від прогнозу в разі зміни макроекономічних умов.
Базовий сценарій Національного банку передбачає подальше зниження облікової ставки до 8% впродовж наступних років за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%.
Найбільш стрімке зниження ставки очікується протягом 2020 року разом з поверненням інфляції до цільового діапазону та покращенням інфляційних очікувань.
Реалізація низки проінфляційних ризиків як внутрішнього, так і зовнішнього походження, може зумовити більш повільне зниження процентної ставки до 8%. Водночас збільшення попиту нерезидентів на гривневі ОВДП та відповідне зміцнення обмінного курсу створить можливості для більш швидкого зниження облікової ставки порівняно з базовим сценарієм.
Зниження облікової ставки до 17,0% схвалене Рішенням Правління НБУ від 18.07.2019 р. №493-рш «Про розмір облікової ставки».
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опублікований в Інфляційному звіті 25 липня 2019 року.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням цього рішення, буде оприлюднено 29 липня 2019 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 5 вересня 2019 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
Презентація до прес-брифінгу з монетарної політики.
Q&A: прогноз облікової ставки.
***
Читайте також:
- Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 17,5% річних
- З 26 квітня 2019 року облікова ставка НБУ – 17,5%
- НБУ залишив облікову ставку на рівні 18%
- З 7 вересня 2018 року – облікова ставка НБУ 18%
- Нацбанк зберіг облікову ставку незмінною на рівні 18% річних
- Нацбанк знову зберіг облікову ставку на рівні 18% річних
