Зняти готівку з поточного рахунку - квест для бізнесу
Почалось все з 3 червня 2019 р., коли виявилось, що для отримання готівки з банку слід надавати підтвердні документи. Відповідні новації містить постанова НБУ від 18.04.2019 р. №62, якою внесено зміни до Інструкції №103. Про це ми писали тут.
Метою нововведення, як наголошувалось, було вивчення клієнтів-суб’єктів господарювання, яке мають проводити банки, які цих клієнтів обслуговують. Мета - спростувати або підтвердити підозри щодо здійснення клієнтом фінансових операцій з ознаками фіктивності. Такий обов’язок покладено на банки ч. 2 ст. 6 Закону №1702.
У результаті такі клієнти, щоб зняти кошти з власного поточного рахунку, мають подавати підтвердні документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки.
Підтвердними документами можуть бути:
- закупівельний акт;
- закупівельна відомість;
- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, кредитний договір;
- договір поставки;
- договір транспортування;
- договір зберігання;
- інші звітні документи.
Коментуючи цю постанову НБУ, ми навели кілька власних висновків:
- перевірці підлягає будь-яка сума готівки, яку СГ бажає зняти з поточного рахунку, відкритого для ведення бізнесу;
- кількість випадків, коли банк може провести «вивчення» клієнта, не обмежується. Тому краще під час кожного звернення мати документи-підтвердження зі собою;
- щоб зняти кошти з непідприємницького рахунку, підтвердні документи не потрібні.
Крім того, з цими питаннями ми звернулися до НБУ. І ось що він відповів (ексклюзивна відповідь редакції від НБУ, лист від 04.05.2019 р. №50-0006/29348).
На початку фахівці НБУ (цілком логічно) заявили, що додання до Інструкції №103 норм щодо перевірки банками напрямку використання СГ-клієнтами готівки з їх підприємницьких рахунків зроблено на виконання норм Закону №1702.
Тобто це не новація від НБУ, а приведення цієї Інструкції у відповідність до чинного законодавства.
А далі зазначили, що насправді вимоги до банків перевіряти усі фінансові операції клієнтів немає. При цьому застосовується так званий «ризик-орієнтований підхід».
Банк запитуватиме у клієнта підтвердні документи лише у випадках, коли (за оцінкою банку):
- його фінансові операції не відповідають його фінансовому стану;
- його фінансові операції не відповідатимуть змісту його господарської діяльності;
- економічна доцільність (сенс) такої операції відсутня;
- фінансова операція може наражати банк на здійснення (залучення до здійснення) ризикової діяльності.
Як наголошує НБУ, той самий ризик-орієнтований підхід не дає можливості встановити ні граничної суми фінансової операції, яку може перевіряти банк, ні періодичність таких перевірок.
Підтвердні документи можуть знадобитися для зняття готівки з підприємницького рахунку на будь-яку суму будь-коли на вибір банку.
Окремо НБУ зупинився на тому, як подавати підтвердні документи. Так, клієнти можуть їх подавати лише у паперовому вигляді і у вигляді копій. Тобто фахівці банку не лише переглядатимуть ці документи, а й залишатимуть їх в себе.
Якщо йдеться про електронний документ, то подається роздрукована копія.
А якщо підтвердним документом є фінансова звітність, то або на оригіналі, з якого зроблено копію, повинна бути відмітка про прийняття, або до неї додається роздрукована копія квитанції про прийняття.
Зняття готівки за допомогою корпоративної картки
Дехто з бізнесменів одразу вирішив: навіщо мені ці складності, в мене є картка з доступом до коштів на рахунку і не потрібно звертатися до каси банку. Але чи, дійсно, це позбавляє клопоту? Спробуємо проаналізувати.
Нюанс перший: чи є обмеження у сумі?
Так, є. Це 150 тис. грн, сума вище яких підлягає фінансовому моніторингу.
Тобто за часів, коли чинне законодавство ще не допрацьоване і ще має прогалини, які можна використати, на цю суму можна зробити операцію, не привертаючи увагу НБУ. Навіть, заплатити корпоративною карткою нерезиденту, про що ми писали тут.
Чому? Тому що прямої заборони на сьогодні не існує (ні розплачуватися корпоративними картками у ЗЕД, ні використовувати їх для зняття готівки для виплати зарплати чи фіндопомоги). Це спричинило зміни у валютному законодавстві.
Але НБУ цьому не дуже радіє, і тому не радить перевищувати незначну суму. А також погрожує найближчим часом усі прогалини законодавства виправити (про це йдеться наприкінці листа від 13.06.2019 р. №57-0007/3/016).
Нюанс другий: чи треба оприбутковувати?
Якщо вже витратили, ні. Зняті, але не використані кошти, працівник має здати в касу (це краще зробити не пізніше, ніж наступного робочого дня), а там їх повинні оприбуткувати.
Раніше ми коментували відповідь НБУ на наш запит. З неї можна зробити висновок: якщо працівник знімає готівку за допомогою корпоративної картки і банкомату, оприбутковувати її не потрібно. Можна оплачувати ТМЦ такою карткою і напряму, зокрема, за допомогою РРО і платіжного терміналу.
Але використані таким чином кошти з поточного рахунку отримують статус підзвітних.
Про використання коштів за допомогою картки-ключа працівник має подати авансовий звіт і документи, що підтверджують понесені витрати. Невикористаний залишок знятих коштів працівник має повернути роботодавцю. Інакше ці кошти стануть оподаткованим доходом працівника.
Нюанс третій: а якщо я ФОП?
Багато хто вважає, що проблема перевірки, як використовуються готівкові кошти, стосується лише юросіб. А фізосіб–підприємців це не стосується.
Адже кошти на рахунку юрособи його працівникам не належать. А кошти на підприємницькому рахунку самозайнятої особи – це ж її власні кошти, то яка корупція або фінансування тероризму?
Складно повірити, але це факт. І маємо два докази: лист від НБУ на наш запит та проект постанови НБУ.
Після того, як НБУ вирішив, що картка – ключ до рахунку належить до корпоративних карток і вимагав подання авансових звітів щодо застосування таких карток працівниками СГ, ми задали питання: а як щодо ФОП?
Уявімо практичну ситуацію: самозайнята особа відкриває в банку рахунок для ведення підприємницької діяльності. Банк одночасно емітує цій особі-власнику рахунку картку-ключ до нього. І користується цією карткою самозайнята особа особисто. Чи має така особа сама собі (не перебуваючи сама зі собою у трудових відносинах) подавати авансові звіти про те, що скористалась власними коштами? І якщо вона цього не робила, чи стали ці кошти оподаткованими?
Фантастика, скажете ви. Але не поспішайте і почитайте відповідь від НБУ (ексклюзивна відповідь редакції від НБУ, лист від 13.06.2019 р. №57-0007/3/016).
Фахівці НБУ наголосили, що фізособа може мати в банку два типи поточних рахунків:
- підприємницький рахунок (балансовий рахунок 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»);
- непідприємницький рахунок (балансовий рахунок 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»).
Для непідприємницьких рахунків існує сувора заборона – їх не можна використовувати для ведення підприємницької діяльності (п. 14 та 40 Інструкції №492).
Існує правило: з рахунку типу 2620 не можна оплачувати підприємницькі витрати, на нього не можна зараховувати виручку від підприємницької діяльності. Для цього всього треба відкривати рахунок типу 2600.
Зворотної заборони до сьогодні не існувало. Але НБУ вже повідомив про плани заборонити підприємцям використовувати кошти на рахунку типу 2600 на їхні власні непідприємницькі потреби.
Про такі плани ми докладно писали тут. Це поки що лише проект постанови НБУ і він ще має набрати чинності. До того ж, ми готуємо запит до ДФС, щоб дізнатись, що думають про цю заборону податківці. Отже, до цієї теми ми ще повернемось найближчим часом.
А зараз обережним підприємцям є лише одна порада: використовувати підприємницький рахунок виключно у господарській діяльності.
Якщо вам треба сплатити зароблені від підприємництва кошти на власні потреби, зробіть переведення коштів з рахунку 2600 на рахунок 2620 (тобто з підприємницького на непідприємницький), і спокійно витрачайте звідти. Там вам точно не загрожує порушення правил використання.
І якщо до рахунку типу 2600 у підприємця є картка-ключ, не забувайте, що НБУ вважає її корпоративною, тобто для господарських, а не для власних потреб.
Єдине, про що НБУ так і не наважився написати у коментованому листі: чи повинен підприємець оприбутковувати кошти, зняті ним за допомогою картки-ключа, і подавати сам собі авансові звіти? Як не дивно, але з цими питаннями фахівці НБУ порадили звернутися до ДФС (хоча трактувати норми Положення №148 абсолютно не входить до її функцій). Тож, і це питання ми в своєму запиті податківцям задамо.