Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 10% річних з 13 березня 2020 року. Національний банк продовжує прогнозоване пом’якшення монетарної політики, щоб повернути інфляцію в цільовий діапазон 5% +/- 1 в.п. та підтримати економічне зростання в Україні в умовах охолодження світової економіки.
Інфляційний тиск, як свідчать перші місяці року, вичерпується швидше, ніж очікував Національний банк
У січні-лютому споживча інфляція сповільнилася швидше, ніж передбачала прогнозна траєкторія (до 3,2% у січні та 2,4% у лютому у річному вимірі), продовжуючи перебувати нижче цільового діапазону 5% +/-1 в.п. Також в обох місяцях дещо нижчою за прогноз була базова інфляція. Стрімкіші темпи уповільнення інфляції зумовлені подальшим відображенням торішнього зміцнення гривні у вартості товарів, значною пропозицією більшості сирих продуктів харчування, нижчими цінами на енергоносії. Ці чинники нівелювали ефект сильного споживчого попиту, який підсилювався тривалим зростанням реальних доходів населення.
Січневий прогноз Національного банку передбачав інфляцію 4,8% на кінець 2020 року, однак може бути переглянутий у квітні залежно від подальшого розвитку подій.
Досі поширення коронавірусної інфекції мало обмежений і нейтральний вплив на українську економіку. Український експорт продовжує зростати. Певне зниження цін на окремі товари вітчизняного експорту більш ніж компенсоване подальшим нарощуванням фізичних обсягів поставок за кордон. Водночас ціни на товари, які Україна імпортує, насамперед на енергоносії, знижуються навіть швидше, ніж на експорт. Український валютний ринок, у свою чергу, наразі реагує на невизначеність із ситуацією з вірусом та посилену турбулентність на фінансових і товарних ринках погіршенням настроїв та підвищеною нервозністю. Утім, на економічній активності та інфляції в Україні ще не позначилися такі наслідки поширення коронавірусу як:
- тиск на ціни в бік зниження та охолодження світової економіки;
- пом’якшення монетарної політики центральними банками провідних економік світу і торговельних партнерів України у відповідь на ці процеси;
- запровадження урядами країн заходів для недопущення поширення COVID-19.
Крім падіння цін на світових ринках через коронавірус, на інфляцію в Україні у бік зниження будуть тиснути конкурентні війни між країнами-виробниками нафти, які нещодавно розгорнулися. Вони провокуватимуть підтримання рекордно низьких цін на енергоносії, що впливатиме і на ціни товарів українського експорту. Загалом, усі ці чинники матимуть різноспрямований вплив на економічне зростання та інфляцію в Україні, що посилює невизначеність.
Ключовим припущенням, яке Правління бере до уваги, залишається продовження співпраці з Міжнародних валютним фондом
Укладення нової програми з МВФ зменшить вразливість економіки України в період турбулентності на світових ринках в часи пікових виплат за державним боргом. Також на сприйняття України інвесторами впливатимуть рішення українських судів щодо відповідальності та зобов’язань ексвласників неплатоспроможних банків перед державою. Водночас, ризик поширення коронавірусу може у разі реалізації призвести до рецесії світової економіки та значного сповільнення економічної активності в Україні. Суттєве зниження світового попиту, а також переоцінка інвесторами ризиків країн, що розвиваються, може негативно позначитися на показниках зовнішньої торгівлі України та ускладнити залучення фінансування. Актуальними залишаються також інші ризики:
- ескалації військового конфлікту на сході країни та нові торговельні обмеження з боку Росії;
- скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови;
- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату.
Таким чином, Правління Національного банку ухвалювало рішення щодо облікової ставки в умовах, коли інфляційний тиск слабшає швидше, ніж очікувалося, а економіка потребує подальшої підтримки. Беручи до уваги цей комплекс обставин, Правління продовжило пом’якшення монетарної політики і знизило облікову ставку на 1 п.п. до 10%, як і було передбачено січневим прогнозом. Це надасть необхідний стимул економіці.
Як і раніше, Національний банк очікує зниження облікової ставки до 7% до кінця цього року
Оцінюючи темп руху до цієї позначки, Національний банк уважно стежитиме за:
- перебігом ситуації із поширенням коронавірусу у світі та в Україні, її впливом на українську та світову економіку;
- реакцією на неї урядів та центральних банків;
- перебігом переговорів з МВФ щодо укладення нової програми співпраці, від чого залежатимуть очікування учасників фінансових ринків та ціни на українські активи.
У разі сприятливого розвитку подій та за умови прискореної реалізації новим Урядом України реформ Національний банк матиме можливість для швидшого пом’якшення монетарної політики. Натомість, у випадку реалізації окреслених ризиків Національний банк буде оперативно реагувати наявними інструментами монетарної політики.
Зниження облікової ставки до 10% ухвалене рішенням Правління Національного банку України від 12 березня 2020 року №172-рш "Про розмір облікової ставки".
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням цього рішення, буде оприлюднено 23 березня 2020 року. Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 23 квітня 2020 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
***
Уся історія зміни облікової ставки за останній час:
2020:
2019 рік:
- Увага! НБУ знизив облікову ставку до 13,5%
- НБУ знизив облікову ставку до 16,5%
- Увага! НБУ знизив облікову ставку до 17,0%
- Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 17,5% річних
- З 26 квітня 2019 року облікова ставка НБУ – 17,5%
- Нацбанк знову зберіг облікову ставку на рівні 18% річних
- Увага! НБУ знизив облікову ставку до 15,5%
2018 рік: