Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Голова НБУ Кирило Шевченко розповів про основні ризики закону держбюджет на 2021 рік, серед них – потенційні наслідки закладених запозичень у пів трильйона та питання фінансової незалежності регулятора.
Про це голова Нацбанку Кирило Шевченко розповів в інтерв’ю Економічній правді.
У законі про держбюджет-2021 очільник НБУ вбачає два основні ризики.
Так, визначені Мінфіном та НБУ доходи регулятора розійшлись на понад 10 мільярдів гривень.
«Згідно з прогнозом Національного банку, ця сума буде (за підсумками 2020 року, – ЕП) на рівні 21,6 мільярдів гривень. В законі стоїть 33. Наш прогноз максимально наближений до реальності. Він ще може бути відкоригований за рахунок останніх днів року. Крім того, його ще треба буде підтвердити висновком незалежного аудитора і після цього перерахувати до державного бюджету.
В будь-якому випадку ця сума не буде в півтора рази більшою. Для нас це ще й питання нашої фінансової незалежності».
Також голова НБУ зазначив потенційний ризик «ефекту фіскального витіснення»:
«Обсяги запозичень, які закладено в закон, тільки на внутрішньому ринку – 497 мільярдів гривень. Це майже пів трильйона. Загальна ліквідність банківської системи, в залежності від дня, становить 160-170 мільярдів.
Щоб запозичити таку величезну суму, треба сподіватись на те, що всі борги, які держава має повернути в 2021 році на внутрішньому ринку, будуть перекладені в нові – так званий «роловер».
В НБУ припущення, що усі борги знову вкладуть в ОВДП називають оптимістичним, адже для запозичення у пів трильйона Мінфін буде конкурувати за кошти банків з бізнесом. Для цього ставки за ОВДП зростатимуть. Шевченко зазначає, що для банків інвестиції в держоблігації є більш вигідними – вони не потребує значних витрат ресурсів та ризиків, яких вимагає кредитування малого та середнього бізнесу.
«Якщо дохідність ОВДП на певному рівні, то для того, щоб фінансувати інші сегменти, залежно від їх ризиковості, банки будуть давати премію за ризик. І мінімальним рівнем є саме ставка за ОВДП.
Ми бачимо ризик того, що запас зниження відсоткових ставок буде вичерпаний. Якщо такий ефект спрацює, банки не зможуть далі знижувати відсоткові ставки», – пояснює голова Нацбанку.
Він зазначив, що триває відновлення кредитування бізнесу – за 11 місяців 2020 року зростання становить близько 5%, а обсяг кредитного портфеля фізосіб наблизився до рівня початку року.
Проте це відновлення залежить від зазначених очільником НБУ ризиків.
«Якщо вони реалізуються, то наше завдання по відновленню або по перезапуску кредитування може бути ускладнене саме цим ефектом витіснення», – підсумовує Шевченко.
