У вирі ажіотажу з поданням документів державним реєстраторам щодо кінцевих бенефіціарів (йдеться про структуру власності та реєстраційні заяви форми 2, 4) не варто забувати, що така інформація цікавить не лише Мін'юст.
Дуже вчасно Мінфін видає наказ, яким затверджується принципи опрацювання одержаної від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції їх клієнтів та критерії проведення їх аналізу. І там знову ми зустрічаємо кінцевих бенефіціарних власників!
Зокрема, наказом Мінфіну №440 при опрацюванні одержаної від СПФМ інформації вимагає від працівників Держфінмоніторингу враховувати відомості, отримані від СПФМ, про розбіжності між відомостями про КБВ клієнта, які містяться в ЄДР, та інформацію про КБВ, отриману СПФМ у результаті здійснення належної перевірки клієнта.
Тобто, якщо юрособа подала або оновила в ЄДР інформацію про КБВ, а СПФМ якимось чином дізнався, що ця інформація неправильна, він про це має повідомити Держфінмоніторинг.
Звісно, виникає питання, чи буде це мати певні наслідки та для кого?
СПФМ також отримує структуру влансості від ЮО
Нагадаємо, що СПФМ при встановленні КБВ клієнта не повинен покладатися виключно на відомості з Єдиного державного реєстру. Він і сам має встановити, а хто ж у його клієнта кінцевий бенефіціарний власник (або власники), з використанням ризик-орієнтованого підходу (ч. 7 ст. 11 Закону №361).
З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб’єкт первинного фінансового моніторингу:
- витребовує та отримує від клієнта - юрособи структуру власності такого клієнта (чи має бути це оригінал чи копія – наразі не сказано, від авт.);
- встановлює щодо трасту або іншого подібного правового утворення відомості про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (у т.ч. через ланцюг контролю/володіння);
- має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;
- має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.
Якщо при встановленні ділових зав’язків чи під час виявлення фінансових операцій, які підлягають фінмоніторингу, СПФМ має виконати всі наведені вище вимоги та встановити (одночасно й підтвердити документально) кінцевих бенефіціарів.
І ось тільки після цього, якщо в результаті виявлені розбіжності з даними ЄДР, такий СПФМ має повідомити про це Держфінмоніторинг. Цей обов’язок СПФМ передбачений у приписах пп. «г» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону №361: він зобов’язаний надіслати повідомлення про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДР, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою СПФМ в результаті здійснення належної перевірки клієнта, – не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності.
За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально Держфінмоніторингу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, передбачено штраф – у розмірі до 34 тис. грн (п. 6 ч. 5 ст. 32 закону №361).
Втім, виявлення розбіжності, на нашу думку, стосується не всіх клієнтів – а лише тих, які підпадають під фінмоніторинг за Законом №361. Адже, Наказ №440, який передбачає опрацювання працівниками Держфінмоніторингу розбіжностей між даними ЄДР та іншою інформацію про КБВ клієнта лише при опрацювання інформації про фіноперації, які підлягають фінмоніторингу, отриману від СПФМ.
І зрозуміло, що юристи, податкові консультати, приватні бухгалтери та аудитори, при встановленні ділових відносин з клієнтом, у разі виявлення такої розбіжності, нададуть перевагу спочатку повідомляти самого клієнта, а не Держфінмоніторинг. І особливо це стосується тих клієнтів, які мають низький критерії ризику фіноперацій.
Хоча, що важливіше, виправити розбіжність чи повідомити Держфінмоніторинг про те, що вона була знайдена, ми не беремося. Про це варто отримати відповідні роз’яснення від Мінфіну та/або Держфінмоніторингу. Адже, штрафи надто великі для неподання відомостей про розбіжності, які лише враховуються для опрацювання інформації про фіноперацію, яка підлягає фінмоніторингу.
А якщо інформація про КБВ не оновлювалася?
Загалом, наразі при встановленні ділових відносин з клієнтом та при витребуванні у нього структури власності, СПФМ має запитати, чи була вона подана держреєстратору. Якщо ні, то питання щодо повідомлення про розбіжності інформації щодо КБВ між даними ЄДР та іншою інформацію, Держфнмоніторинг наразі є відкритим.
І наказ №440, який піднімає питання врахування таких розбіжності при опрацювання фіноперацій, які підпадають під фіномніторинг, та при роботі СПФМ з клієнтами, все ж вимагає детальніших роз’яснень.
Ми говоримо й про ті обставини, коли до настання строків подання клієнт виправив ситуацію та подав інформцію до ЄДР, чим усунув такі розбіжності. Чи в такому разі виникає обов’язок подання та чи настає відповідальність за неподання інформації держфінмоніторингу у зв’язку з виправленнями/змінами?
І ще одне – структура власності подається наразі: або до 10.10.2021 р, або з врахуванням продовженого строку (за законопроєктом №5807, про який ми писали тут).
Згодом, структуру власності, зокрема, слід подавати при державній реєстрації новоутвореної юрособи (у т.ч. перша реєстрація ЮО та ЮО, створена шляхом виділу поділу тощо), а також при зміні складу засновників.
Якщо структура власності змінюється та при роботі з клієнтом СПФМ отримує інший документ, ніж поданий держреєстратору, то, на нашу думку, така розбіжність є закономірною і Держфінмоніторингу вона наразі не потрібна. Але вирішувати це питання не нам. Саме тому ми говоримо про те, що новий наказ вимагає докладних роз’яснень від його авторів.
Нагадаємо, що наразі ті, хто має подати відомості про КБВ та структуру власності, несуть відповідальність за таке неподання.
Але у разі, якщо після 10.10.2021 року СПФМ виявить розбіжності між даними ЄДР та іншою інформацією про КБВ клієнта, то застосовувати таку відповідальність до СПФМ, на нашу думку, зарано.
По-перше, виявляти та повідомляти про неподання інформації про КБВ мають реєстратори, а застосувати штрафні санкції за таке неподання має Мін'юст. Про це можна почитати тут/
По-друге, розбіжності можуть бути наявні саме через неподання інформації держреєстратору. І тут СПФМ по суті не може втручатись у діяльність Мін'юсту. І дублювати таку інформацію ще й Держфінмоніторингу Законом №361 не передбачено.
По-третє, у разі, якщо строк для подання інформації про КБВ та структуру власності продовжать до наступного року, то під час дії такого перехідного періоду для оновлення інформації про КБВ в ЄДР, у СПФМ тим більше має бути відсутній обов’язок повідомляти про це Держфінмоніторинг.
Зверніть увагу! Якщо СПФМ буде подавати Держфінмоніторингу інформацію про фіноперації його клієнтів, які підлягають фінмоніторингу, то подати й інформацію про виявлені розбіжності про КБВ між даними ЄДР та іншою інформацією, виявленою СПФМ піл час вивчення клієнта, СПФМ все ж зобов’язаний. І це не залежить від того, чи продовжать строк для оновлення в ЄДП інформації про КБВ, чи ні.
***
Ще більше новин і аналітики від редакції «Дебет-Кредит» щодо подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників: терміни, важливі нюанси, проблеми та штрафи – читайте за посиланням.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!