Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 9% річних. Це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%.
Пік інфляційного сплеску пройдено, але інфляція знижується повільніше, ніж очікувалося
У жовтні зростання споживчих цін пригальмувало до 10,9% у річному вимірі. За оцінками Національного банку, у листопаді інфляція продовжила сповільнюватися. Цьому і надалі сприяли вичерпання низької минулорічної бази порівняння, кращі цьогорічні врожаї, адміністративні рішення щодо тарифів ЖКГ та вплив попередніх рішень з посилення монетарної політики. Ефекти від поточного послаблення гривні до долара США частково компенсуються її зміцненням до інших валют країн - основних торговельних партнерів.
Утім, інфляція знижується повільно внаслідок низки чинників. Зокрема, посилюється тиск на ціни все ширшого переліку товарів та послуг споживчого набору через вторинні ефекти від подорожчання продовольчих товарів та енергоносіїв. Також інфляцію підживлює збільшення витрат бізнесу на логістику та оплату праці. Крім того, незважаючи на незначне погіршення споживчих настроїв і карантинні обмеження, внутрішній споживчий попит залишається стійким. У результаті поточна траєкторія інфляції залишається вищою, ніж передбачалося жовтневим макропрогнозом Національного банку.
Реалізуються і додаткові проінфляційні ризики. Посилення геополітичної напруги негативно позначається на вартості українських активів і стані валютного ринку. З урахуванням поточної ситуації світові ціни на газ і продовольство ймовірно перевищуватимуть попередньо очікувані рівні в майбутньому. Глобальна інфляція продовжує прискорюватися, що спонукає провідні центральні банки до швидшого посилення монетарної політики. Це, у свою чергу, призводить до зниження інтересу інвесторів до активів країн із ринками, що розвиваються.
Інфляція продовжить поступово знижуватися наприкінці цього року та впродовж усього 2022 року
Продовольча інфляція сповільнюватиметься як завдяки високим цьогорічним урожаям, так і корекції світових цін у 2022 році. Навесні також очікується зниження цін на газ у Європі після завершення опалювального сезону. Фундаментальний тиск також поступово послабиться з огляду на очікуване сповільнення темпів зростання зарплат у наступному році та подальший ефект від ужитих Національним банком заходів з посилення монетарної політики.
Одним з основних чинників зниження невизначеності є прогрес у співпраці з МВФ
Наприкінці листопада Рада директорів МВФ ухвалила рішення про виділення Україні другого траншу в розмірі близько 700 млн дол. США (в еквіваленті) у межах програми stand-by та продовження її дії. Подальша співпраця з МВФ та іншими офіційними кредиторами сприятиме проведенню ключових реформ і швидшому відновленню української економіки від коронакризи.
Ключовими ризиками для економіки є ескалація Росією військового конфлікту та довший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі
Суттєва невизначеність стосовно ескалації військового конфлікту може бути чинником погіршення очікувань, зокрема інфляційних, та позначатися у відтермінуванні інвестиційних рішень, що стримуватиме відновлення економіки.
Пов’язаним геополітичним ризиком є довше, ніж передбачалося прогнозом, збереження високих цін на газ. Актуальним лишається й ризик подальшого подорожчання продовольства у світі. Ці чинники через вторинні ефекти можуть зумовити охоплення інфляцією дедалі ширшого спектра товарів та послуг.
Триваліша та вища інфляція у світі, особливо її сплеск у країнах Центрально-Східної Європи, також може створювати тиск на внутрішні ціни в Україні. Швидша, ніж очікувалося, реакція монетарної політики провідних центральних банків містить ризики відпливу капіталу з країн із ринками, що розвиваються.
Економічні наслідки від поширення нових варіантів коронавірусу створюють значну область невизначеності. Утім, більш ймовірно, що вони матимуть стагфляційний характер для глобальної економіки, пов’язаний з логістичними та виробничими проблемами.
Як і раніше, Національний банк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та облікової ставки як зміщений вгору.
Для нівелювання впливу низки проінфляційних чинників, які реалізувалися з моменту попереднього засідання з монетарних питань і можуть стримувати сповільнення інфляції до цілі, Правління Національного банку України вирішило підвищити облікову ставку до 9% річних.
У разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків Національний банк готовий підвищувати ключову ставку на найближчих засіданнях Правління з питань монетарної політики
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку України цього рішення, буде оприлюднено 20 грудня 2021 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 20 січня 2022 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
***
- НБУ зберіг облікову ставку на рівні 8,5%
- НБУ збільшив облікову ставку до 8,5%
- НБУ встановив облікову ставку на рівні 8%
- НБУ зберіг облікову ставку на рівні 6%
- Увага! З 12 червня НБУ знизив облікову ставку до 6%
- Увага! НБУ з 24 квітня знизив облікову ставку до 8%
- Увага! НБУ знизив облікову ставку до 10%
- Увага! НБУ знизив облікову ставку до 11%
- НБУ знову зберіг облікову ставку на рівні 6%
- НБУ зберіг облікову ставку на рівні 6%
- НБУ залишив облікову ставку на рівні 6%
- НБУ збільшив облікову ставку до 6,5%
- НБУ підвищив облікову ставку до 7,5%
- НБУ зберіг облікову ставку на рівні 7,5%
