Національний банк 12 квітня 2023 року провів онлайн-зустріч з керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань. Зустріч відбулася в інтерактивному форматі сесії запитань-відповідей. Такий формат є оптимальним, щоб донести представникам бізнесу найактуальнішу інформацію про поточні ключові завдання НБУ та шляхи їх реалізації та водночас отримати зворотний зв'язок і обговорити питання, які цікавлять представників підприємств.
«Ми вдячні українському бізнесу за стійкість у ці надскладні часи та за постійний продуктивний діалог з Національним банком. Результати опитувань підприємств надають нам комплексне розуміння настроїв та очікувань бізнесу. Це, зокрема, є важливою інформацією для ухвалення Національним банком рішень з монетарної політики», – зазначив директор Департаменту статистики та звітності НБУ Юрій Половньов, відкриваючи зустріч.
У заході, що зібрав представників понад 90 підприємств майже всіх видів діяльності та регіонів України, від Національного банку взяли участь керівники департаментів монетарної політики і економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків та фінансового моніторингу.
Програма зустрічі охопила широке коло питань за чотирма ключовими напрямами:
Поточна макроекономічна ситуація в Україні та співпраця з МВФ
Інфляція знижується третій місяць поспіль – до 21,3% річних у березні 2023 року. Сповільненню інфляції сприяли, зокрема, достатня пропозиція продовольства та пального, краща ситуація в енергетиці, поліпшення очікувань та позитивний вплив на валютний ринок проведеної НБУ роботи в напрямі зростання привабливості гривневих активів.
Економічна активність відновлюється швидше, ніж передбачалося в січневому макропрогнозі НБУ (Інфляційний звіт, січень 2023 року). Пожвавлення економіки також підтверджують результати опитування підприємств. Така динаміка зумовлена як кращою ситуацією в енергетиці, так і поліпшенням очікувань домогосподарств та бізнесу, в тому числі завдяки збереженню курсової стійкості та припиненню монетизації дефіциту бюджету у 2023 році.
Уникнення емісійного фінансування бюджетного дефіциту в поточному році є спільною метою НБУ та уряду. З огляду на анонсовані обсяги міжнародної допомоги, а також активізацію внутрішнього боргового ринку дефіцит бюджету має бути повністю профінансований за рахунок цих двох джерел. Відповідну мету закріплено в Меморандумі про економічну та фінансову політику, яким супроводжується нова програма з МВФ.
Укладення Україною програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом в умовах безпрецедентної невизначеності, а також успішне виконання положень завершеної напередодні Моніторингової програми із залученням Ради МВФ є потужним сигналом для інших партнерів. Міжнародна підтримка є важливою складовою забезпечення макрофінансової стійкості України.
Стан банківського сектору та ризики для фінансової стабільності
З першого дня повномасштабної війни фінансовий сектор був помічником економіки, а не посилював шоки для системи. Наразі ризики для фінансової стабільності контрольовані. Більшість банків мають гарний запас міцності для успішного протистояння викликам.
Найбільшим ризиком для банківського сектору залишається кредитний. Потенційні втрати кредитного портфеля можуть сягнути 30% унаслідок неспроможності частини позичальників обслуговувати позики, але цей ефект розтягнеться в часі до кінця року. Банки несуть зобов'язання перед вĸладниĸами, тому мають йти на реструктуризації та поступки бізнесу, що постраждав від війни, зберігаючи як пріоритет збереження власної стійкості.
Національний банк найближчим часом розпочне оцінку стійкості банків, щоб визначити поточну якість кредитного портфеля, оцінити спроможність банків генерувати доходи в перспективі, визначитися з оптимальними підходами до подальшої докапіталізації за потреби та роботи з NPL. Платоспроможні банки з ефективними бізнес-моделями отримають достатньо часу для відновлення капіталу. Це є запорукою здатності системи кредитувати за відновлення попиту.
Ключовим рушієм кредитування в умовах високих ризиків воєнного часу є доступ банків і позичальників до державних програм підтримки кредитування, зокрема до програми «Доступні кредити 5-7-9%». Нещодавно умови програми було відкалібровано з огляду на зміну економічних умов та ринкового середовища. Мета цього оновлення – розширити коло доступних для позичальників фінансових інструментів та водночас оптимізувати бюджет програми шляхом переходу позичальників – учасників програми до сплати ненульових процентних ставок.
Значну роль у забезпеченні фінансової стабільності та підтримці економіки України відіграють українські банки з іноземним капіталом, материнські установи яких досі присутні в росії. З початку повномасштабного вторгнення вони підтримують своїх клієнтів кредитними ресурсами та зручними сервісами, забезпечують роботу значної частини банківської інфраструктури. Водночас їхній вплив на рішення материнських установ – вкрай обмежений. З огляду на це українські банки заслуговують на підтримку, мають брати участь у розвитку банківського сектору, економічних програмах та гуманітарних проєктах для забезпечення фінансової стабільності.
Плани Національного банку щодо пом'якшення валютних обмежень у перспективі
Запровадження Національним банком адміністративних обмежень з початку повномасштабного вторгнення було вимушеними кроком, покликаним зберегти стійкість валютного ринку та захистити золотовалютні резерви. За час дії воєнного стану НБУ продав для балансування попиту та пропозиції на валютному ринку понад 30 млрд дол. США, водночас інтервенції Національного банку були б суттєво більшими за відсутності заходів з протидії непродуктивному відпливу капіталу.
Водночас, як і повідомлялося, всі запроваджені НБУ адміністративні обмеження з початку дії воєнного стану є тимчасовими. Національний банк усвідомлює, що з часом баланс переваг та недоліків від застосування жорстких адміністративних обмежень зазнає змін: стримуючий потенціал знижується, водночас ринкові викривлення та невдоволення учасників ринку посилюються. З огляду на це одним із пріоритетів НБУ є формування необхідних передумов, щоб перейти до поступового пом'якшення валютних обмежень, яке б не супроводжувалося шоками для валютного ринку та економіки.
У межах нової програми розширеного фінансування з МВФ Україна взяла на себе зобов’язання після нормалізації ситуації перейти до поступового пом’якшення валютних обмежень. Національний банк працює над Дорожньою картою поступового скасування валютних обмежень. Відповідний документ визначатиме пріоритетність пом'якшення обмежень, ураховуючи баланс переваг та недоліків від їх застосування.
Пом'якшення тимчасових валютних обмежень здійснюватиметься за тими ж принципами, що довели свою ефективність під час проведення валютної лібералізації в мирний час. Цей процес відбуватиметься поступово та не прив'язуватиметься до конкретних дат. Під час ухвалення відповідних рішень НБУ орієнтуватиметься на наявність необхідних макроекономічних передумов та ґрунтовний аналіз впливу таких кроків на валютний ринок та економіку.
Посилення вимог з фінансового моніторингу та санкційна політика під час війни
Законодавчі зміни у сфері фінансового моніторингу спрямовані на захист фінансової системи України від дій агресора та адаптацію законодавства України до стандартів FATF. У новій редакції Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон про ПВК/ФТ) розширено перелік клієнтів, для яких банки та небанківські установи мають установити високий ризик відмивання коштів, фінансування тероризму. Відтепер до таких клієнтів належать фізичні та юридичні особи, які мають відносини з державою, що здійснює збройну агресію проти України. Також визнані пороговими фінансові операції клієнтів, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України, якщо вони проводяться на суму від 400 тис. грн (в еквіваленті).
Міністерство фінансів України за участю Національного банку відповідно до вимог нової редакції Закону про ПВК/ФТ наразі удосконалює підходи до визначення кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб. Це сприятиме виявленню тих компаній, що намагаються приховати зв’язок із країною-агресором.
Рішення щодо застосування санкцій приймаються Радою національної безпеки і оборони України, вводяться в дію відповідними Указами Президента та є обов’язковими до виконання всіма учасниками ринку.
Для вдосконалення порядку реалізації санкцій Національний банк готує проєкт змін до механізму реалізації банками та визначеними небанківськими установами санкцій, установленого постановою Правління НБУ від 01.10.2015 №654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Представники Національного банку входять до складу Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики.
Довідково
Національний банк продовжуватиме практику регулярних зустрічей із керівниками підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань, і традиційно запрошує їх активніше долучатися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку «Щомісячні опитування підприємств». Завантажити його можна на Google Play та Apple Store.